Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ.

У ході розгляду та вирішення конкретної цивільної справи не­рідко виникають обставини, які ускладнюють або унеможлив­люють її подальший розгляд — ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ (дав. табл. на с 169) Цивільне про­цесуальне законодавство розрізняє дві основні форми усклад­нень цивільного судочинства, які, своєю чергою, поділено ще на кілька:

тимчасове припинення провадження у справі;

закінчення провадження без ухвалення рішення суду по
справі.

Між собою ці форми відрізняються підставами, строками та наслідками.

Тимчасове припинення провадження у справі ноляїяе у тому, шо процес у справі може продовжуватися після усунен­ня перешкод, які стали підставою для припинення проваджен­ня і може мати форми: перерви в судовому засіданні, відкла­дення розгляду справи або зупинення провадження у справі.

Перерва в судовому засіданні — це відстрочка продовжен­ня судового засідання на відносно короткий час у зв'язку з необхідністю відпочинку суду та учасників процесу в нічний час, обідню перерву, святкові та вихідні дні, а також: для вирішення окремих процесуальних питань.

Наприклад, перерва може бути оголошена у зв'язку з необ­хідністю подання нових доказів (ст. 191 ЦПК) або у разі за­міни перекладача (ст. 92 ЦПК) тощо. Тривалість перерви ви­значається відповідно до обставин, що її зумовили. Оголошу­ючи перерву, суд зазначає, коли буде продовжено слухання справи, про що постановляє відповідну ухвалу.

Відкладення розгляду справи — це перенесення розгляду справи в зв'язку з неможливістю його проведення на відносно тривалий час із призначенням конкретної дати його прове­дення

Розгляд справи відкладається до усунення обставин, що його зумовило. ЦПК чітко не визначає перелік підстав відкладення розгляду справи, проте аналіз його положень дозволяє ствер­джувати, всі підстави умовно можна поділити на два види:

обов'язкові, за наявності яких суд зобов'язаний відкласти
розгляд справи (зокрема, у випадках, передбачених ч. 1
ст. 169, ч. З ст. 224, ч. 1 ст. 305 ЦПК);

факультативні, и яких питания про необхідність відкла­
дення розгляду справи віднесено на розсуд суду (ч. 8
ст. 130, ч. 2 ст. 169, ст. 170. ст. 191 ЦПК).

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових вішалках за ухва­лою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

На відміну від перерви, відкладення передбачає розгляд справи спочатку. Питання про відкладення роп ляду справи вирішується судом шляхом постановления відповідної ухвали, якл повинна містити відомості про підстави відкладення та час і місце наступного судового засідання. Ухвали про оголошен­ня перерви в судовому засіданні та про відкладення розгляду справи оскарженню не підлягають.

Зупинення провадження в справі — перенесення розгляду справи на невизначений строк у зв'язку і наявністю чітко визначених законом обставин, що унеможливлюють його про­ведення. Зупинення провадження у справі поділяється залежно від підстав на обоє яжове та необов 'язкове (факультативне).

Обов 'язкове зупинення провадження в справі виникає з під­став передбачених ст. 201 ЦПК:

смерть або оголошення померлою фізичної особи, яка була
стороною у справі, якшо спірні правовідносини допускають
правонастунництво;

злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи,
яка була стороною у справі;

перебування позивача або відповідача у складі Збройних
Сил України або інших утворених відповідно до закону
військових формувань, що переведені на воєнний стан;

• неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої
справи, що розглядається в порядку конституційного, ци­
вільного, господарського, кримінального чи адміністратив­
ної о судочинства;

• призначення або замша законного представника сторони чи
третьої особи у випадках, коли після відкритій проваджен­
ня у справі сторона чи третя особа визнана недієздатною
або обмежена судом у цивільній дієздатності, або виявлено,
що законний представник таких осіб не маг прана вести
справу в суді з підстав, встановлених законом.
Факультативне іупинвння провадження в справі здійсню­
ється судом за заявою особи, яка бере участь у справі, або з
власної ініціативи у випадках, вспи< • юних ст. 202 ЦПК:

перебування сторони на строковій військовій або альтерна­
ційній (невійськовій) службі не за місцем прожинання.

захворювання сторони, підтверджене медичною довідкою,
що виключає можливість явки до суду проіяіом ірпвалого

часу;

перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

розшук відповідачі ■ разі неможливості розгляду справи за
його відсутності;

призначення судом експертизи.

У перших трьох випадках, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника, суд не зупиняє провадження у справі.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ух­валу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Провадження у справі відновлюється після усунення обста­вин, що викликали його зупинення, за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду, про що постановляється відповідна ухвала. З дня постановления цієї ухвали продовжу­ється і перебіг процесуальних строків.

Існують дві форми закінчення провадження без ухвалення рішення суду по справі: закриття провадження в цивільній справі та залишення заяви без розгляду.

Закриття провадження в цивільній справі — форма за­кінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, наслідком якого с неможливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Воно може відбуватися за наявно­сті підстав, які свідчать, що процес виник неправомірно або

таким є його продовження (наприклад, якщо у -шинника немає права на звернення до суду).

Підстави для закриття провадження вичерпно визначені в ст. 205 ЦПК, їх можна поділити на дві іруии. До першої нале­жать обставини, які свідчать про відсутність у заявника права на пред'явлення позову:

справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочин­
ства;

набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про
закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою по­
зивача від позову або укладенням мирової угоди сторін,
ухвалені або постановлені з приводу спору між і йми са­
мими сторонами, про той самий предмет і з тих самих
підстав;

< рішення третейського суду, прийняте it межах його ком­
петенції, ч приводу спору між і йми самими стропами, про
той самий предмеі і t шх. самих підстав, за винятком випа­
дків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на при­
мусове виконання рішення третейського суду або повернув
справу на повнії розгляд до третейського суду, який ухва­
лив рішення, але розгляд справи у тому самому третейсько­
му суді виявився неможливим.

Як правило, такі обставини існують ижс на момент пору­шення справи, проте виявляються судом лише під час розгляду

До другої ірупи належать обставини, що виникають після порушення провадження у справі та свідчать про усунення спору або неможливість подальшого провадження в справі:

позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

позивач та відповідач уклали мирову угоду і вона whw
судом;

померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,
якщо спірні правовідносини не допускають правонаступни-
цгва;

ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у
справі.

Закриття провадження у справі можливе під час поперед­нього судового засідання, при вчиненні інших дій щодо підго­товки справи до судового розгляду, а також безпосередньо в ході судового розгляду цивільної справи.

Основним наслідком закриття провадження у справі є не­можливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Винятком з цього правила с положення ч. З ст. 206 ЦПК, яка передбачає, що наявність ухвали про закрит­тя провадження у зв'язку ч прийняті ям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цін справі права на звернен­ня до суду за вирішенням цього спору.

Залишення заяви беї роі.:чя0у форма шкінчепчя роз­гляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, за якої заінтересована особа не позбавляється права повторно звер­нутися до суду з тотожний позовом. Піде тіш эалишеяяя Л-яви без розгляду обумовлені недотриманням заявником умов реалізації права на звернення до суду, в іакож діями, спрямо­ваними на відмову від продовження судового розгляду Цивіль­ної справи. Підстави залишення заяви без рои ляду передбаче­но ст. 207 ЦПК, їх можна умовно поділиш на ДВІ групи.

Обставини, які свідчать про недотримання заявником пе­редумов права на пред'явлення позову:

• заяву подано особою, яка не маг цивільно! процесуальної

дієздатності;

заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не маг повноважень на ведення справи;

спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і
з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

провадження у справі відкрито за заявою, поданою з пору­
шенням вимог щодо змісту, форми та подання позовної за­
яви, не було сплачено судовий збір чи не було оплачено
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений
судом строк.

Обставини, які виникають після порушення провадження в справі та свідчать про ліквідацію спору або неможливість подальшого провадження у справі:

належним чином повідомлений позивач повторно не з'явив­
ся в судове засідання без поважних причин або повторно
не повідомив про причини нез'явлення, якщо від нього не
надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

між сторонами укладено договір про передачу спору на ви­
рішення до третейського суду і від відповідача надійшло
заперечення проти вирішення спору в суді до початку з'я­
сування обставин у справі та перевірки їх доказами;

особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках від­
крито провадження у справі за заявою іншої особи, не під­
тримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

позивач до закінчення розгляду справи покинув судове за­
сідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за йо­
го відсутності.

Про закрипя провадження в справі та про залишення заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яка може бути оскарже­на в апеляційному порядку

Поиск по сайту: