Основний зміст бойового забезпечення

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на досягнення високої ефективності бойових дій своєї авіації і зниження ефективності застосування сил і засобів противника.

До бойового забезпечення відносяться:

- розвідка;

- захист від зброї масового ураження (ЗЗМУ);

- радіоелектронна боротьба (РЕБ);

- маскування;

- забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного (бактеріологічного) захисту (РХБЗ);

- навігаційне забезпечення;

- штурманське забезпечення;

- топогеодезичне забезпечення;

- радіотехнічне, що містить радіолокаційне та радіосвітлотехнічне забезпечення;

- пошуково-рятувальне забезпечення;

- метеорологічне забезпечення.

Основним видом розвідки в авіаційних частинах є повітряна розвідка.

Повітряна розвідка організується і проводиться з метою забезпечення бойових дій апчз даними про:

- об’єкти дій, розташування сил та засобів ППО;

- базування авіації противника;

- результати авіаційних ударів;

- стан погоди і міри радіоактивного зараження повітряного простору на маршрутах польоту і в районі бойових дій.

Окрім ведення повітряної розвідки в частинах ВА ведеться наземна радіолокаційна розвідка, яка служить для спостереження за допомогою наземних РЛС за польотами авіації противника для своєчасного виявлення повітряних цілей.

Захист від зброї масового ураженняорганізовується і здійснюється з метою максимального послаблення впливу ЗМУ противника на апч, збереження їх боєздатності і забезпечення виконання поставлених завдань.

До числа основних заходів захисту від ЗМУ відносяться:

- своєчасне виявлення підготовки противника до застосування цієї зброї;

- розосередження апч по аеродромам і зміна їх базування;

- розосередження підрозділів, АТ та інших об’єктів на кожному аеродромі;

- обладнання аеродромів, пунктів управління (ПУ) та інших об’єктів в інженерному відношенні, вивід апч з-під можливого удару противника по аеродромам базування;

- проведення профілактичних заходів;

- ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ та ін.

Управління захистом від ЗМУ в авіаційних частинах здійснюється командирами і є одним з перших їхніх обов’язків.

Радіоелектронна боротьбаявляє собою сукупність взаємопов’язаних за метою, місцем та часом заходів і дій по:

- виявленню систем і засобів управління військами та зброєю ППО і авіацією противника;

- вогневого ураження систем і засобів управління військами та зброєю ППО і авіацією противника;

- радіоелектронного придушення;

- радіоелектронного захисту своїх систем та засобів управління;

- протидії технічним засобам розвідки противника.

РЕБ організується і ведеться з метою:

- дезорганізації управління військами і зброєю ППО противника;

- зниження ефективності застосування бойових засобів та зброї противника, а також його розвідки з використанням технічних засобів;

- забезпечення сталого управління своїми військами та зброєю.

РЕБ планується і організується штабом апч на основі рішення командира та розпорядження по РЕБ вищого штабу. Відповідальність за організацію РЕБ несе начальник штабу авіаційної частини. Безпосереднім організатором заходів по РЕБ є начальник РЕБ частини.

Прикладом, що підтверджує необхідність і важливість такого виду забезпечення як РЕБ є наступне: при плануванні і проведенні повітряно-наступальної операції силами БНС в зоні Перської затоки РЕБ приділялася велика увага. Так, за добу до початку операції були поставлені перешкоди наземними засобами РЕБ всім черговим силам і мережам управління. Під час операції перешкоди застосовувались як спеціальними літаками РЕБ (Е-111, ЕС-130, ЕА-6В) так і індивідуальними засобами постановки перешкод тактичної авіації.

Наявність на озброєнні ЗС США засобів РЕБ ефективного придушення РЛС ППО, КХ і УКХ радіо засобів, порушували сталість системи управління ЗС Іраку. В окремих випадках вплив засобів РЕБ в зоні Перської затоки було зафіксовано на території Закавказзя.

Маскування являє собою комплекс погоджених за метою, місцем та часом заходів і дій, спрямованих на введення противника в оману щодо складу, стану, бойової готовності авіаційних підрозділів і частин, їхнього істинного базування, дій і намірів та підвищення живучості авіації.

Маскування завжди впливало на успіх бойових дій авіації. Вміло здійснюване маскування дуже сприяє досягненню потаємності підготовки та раптовості дій авіації, збереженню її живучості та боєздатності.

Виконання завдань маскування досягається використанням різноманітних прийомів. Так, одним з прийомів маскування є створення хибних аеродромів, призначених для введення противника в оману щодо дійсного базування авіації. Про ефективність цього прийому говорить той факт, що, використовуючи хибні аеродроми, Ірак зумів зберегти велику частину авіації та аеродромів. Авіація БНС в багатьох випадках завдавала удари по макетах.

Основними завданнями забезпечення РХБ захисту є:

- виявлення і оцінка РХБ обстановки (оцінка масштабів і наслідків зруйнувань радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів та застосування противником ЗМУ);

- ліквідація наслідків зруйнувань радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів та застосування противником ЗМУ;

- підтримка безпеки військ в умовах РХБ зараження;

- аерозольна (димова) протидія технічним системам розвідки та ураження противника;

- забезпечення військ озброєнням РХБ захисту;

- застосування запалювальної зброї по противнику.

Загальна організація РХБЗ здійснюється штабом, безпосередня - начальником служби РХБЗ та екобезпеки авіаційної частини.

Заходи РХБЗ здійснюються силами та засобами самих військ. Найбільш складні та специфічні заходи, що вимагають окремої підготовки о.с. і застосування спеціальної техніки, виконуються частинами (підрозділами) радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Основними завданнями навігаційного забезпечення є:

- забезпечення підрозділів авіаційної частини пристроями прийому навігаційної інформації;

- організація отримання, обліку та своєчасного доведення до користувачів змін у порядку навігаційного забезпечення відповідних документів та програмного забезпечення;

- проведення заходів по вдосконаленню навігаційного забезпечення, підтриманню надійності та точності навігаційної інформації.

Штурманське забезпечення полягає в організації і проведенні заходів, спрямованих на своєчасне подання командиру довідкових даних, штурманських розрахунків і пропозицій, необхідних для прийняття рішення, на досягнення високої точності навігації та ефективності бойового застосування АЗУ (десантування), РЕБ, підвищення надійності наведення на задані повітряні та наземні (морські) цілі.

До основних заходів штурманського забезпечення відносяться:

- вивчення та оцінка обстановки;

- підготовка довідкових даних і виконання необхідних штурманських розрахунків;

- участь у виробленні командиром рішення на бойові дії шляхом доповідання йому пропозицій, обґрунтованих висновками з оцінки обстановки, довідковими даними, розрахунками;

- організація застосування засобів РТЗ польотів (спільно з начальником зв’язку);

- організація підготовки льотного складу і розрахунків ПУ в штурманському відношенні і веденню б.д.;

- вирішення питань штурманського забезпечення в ході бойових дій.

Штурманське забезпечення організовується і здійснюється старшим штурманом на основі вказівок командира і розпорядження щодо штурманського забезпечення об’єднання (з’єднання).

Топогеодезичне забезпеченняорганізовується і здійснюється з метою своєчасної підготовки топографічних даних, необхідних командиру, штабу і льотному складу для планування, організації і ведення бойових дій.

Основні заходи топогеодезичного забезпечення:

- своєчасне забезпечення частин топографічними і спеціальними картами та іншими топогеодезичними документами;

- топогеодезична підготовка аеродромів базування авіачастин, позиційних районів радіотехнічних систем навігації, наведення та управління БПЛА;

- забезпечення штабів розрахунково-геодезичними даними для організації та ведення бойових дій.

Навігаційне, штурманське та топогеодезичне забезпечення авіаційної частини організується на підставі рішення командувача авіаційного об’єднання, розпоряджень по навігаційному, штурманському та топогеодезичному забезпеченню головних штурманів та начальників топогеодезичних служб авіації Повітряних Сил ЗС України і авіаційних об’єднань.

Радіотехнічне забезпеченняв апч містить радіолокаційне і радіосвітлотехнічне.

Радіолокаційне забезпеченняорганізовується і здійснюється для вирішення завдань виявлення, розпізнавання та супроводу повітряних цілей, видачі даних повітряної обстановки на ПУ, наведення літаків (вертольотів) на повітряні, наземні чи морські цілі та здійснення контролю за польотами своїх літаків (вертольотів).

Для радіолокаційного забезпечення застосовуються радіолокаційні засоби і засоби автоматизованого управління, розміщені на місцевості для створення суцільного радіолокаційного поля в заданих кордонах повітряного простору.

Радіосвітлотехнічне забезпеченняорганізується і здійснюється для вирішення завдань управління авіацією, літакокерування, цілевказування, взаємного розпізнавання авіації, зльоту та посадки літаків (вертольотів) в районах аеродромів.

Для радіосвітлотехнічного забезпечення застосовуються засоби, що розміщуються на аеродромах та підходах до них по типовим схемам, а також засоби розгорнуті рішенням старших і взаємодіючих штабів.

За організацію РТЗ в авіаційній частині відповідає начальник зв’язку і РТЗ.

Пошуково–рятувальне забезпечення організовується і здійснюється з метою врятування льотного складу і пасажирів літаків (вертольотів), що потерпіли аварію, як на своїй території, так і на території, яка займається противником.

До основних заходів пошуково-рятувального забезпечення відносяться:

- оснащення льотного складу аварійно-рятувальними засобами та підготовка їх до застосування;

- підготовка в спеціальному відношенні екіпажів літаків, що використовуються у пошуку і рятуванні;

- оснащення пошуково–рятувальних вертольотів (літаків) спеціальним обладнанням;

- організація чергування виділених сил і засобів;

- організація та здійснення пошуку, надання допомоги і евакуація екіпажів та пасажирів літаків (вертольотів), що потерпіли аварію;

- організація та здійснення взаємодії пошуково-рятувальних сил, забезпечення та управління.

Пошуково-рятувальне забезпечення організовується і здійснюється начальником пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби.

Метеорологічне забезпеченняорганізовується та здійснюється з метою найбільш повного використання метеоумов для застосування авіації та забезпечення безпеки при організації і проведенні польотів, а також врахування метеоумов при проведенні заходів щодо ЗЗМУ апчз.

Основні заходи метеорологічного забезпечення:

- організація спостережень за станом погоди у землі та на висотах до практичної стелі літаків;

- спостереження за польотами птахів в районах аеродромів;

- збирання метеорологічної інформації;

- підготовка аеросиноптичних матеріалів;

- своєчасне забезпечення зацікавлених посадових осіб всіма видами даних необхідних для оцінки метеорологічної обстановки;

- організація та здійснення оповіщення й попередження посадових осіб та льотного складу про небезпечні явища погоди та різкі її зміни;

- розробка пропозицій з урахування метеорологічних умов на виконання бойових завдань, організації і проведенню радіолокаційної та повітряної розвідки погоди.

Метеорологічне забезпеченняорганізовується начальником штабу авіаційної частини і здійснюється начальником метеорологічної служби та о.с. метеорологічної служби.

Повітряна розвідка погоди ведеться спеціально призначеними екіпажами-розвідниками та всіма екіпажами поряд із виконанням бойових завдань.

Важливе місце в діяльності командирів і штабів займає проведення заходів щодо забезпечення польотів в авіаційних підрозділах та частинах.

Забезпечення польотів включає:

- забезпечення аеронавігаційною інформацією;

- орнітологічне забезпечення;

- об’єктивний контроль польотів;

- парашутно-рятувальне забезпечення;

- пошуково-рятувальне забезпечення;

- штурманське забезпечення;

- метеорологічне забезпечення;

- зв’язок і радіотехнічне забезпечення;

- інженерно-авіаційне забезпечення;

- аеродромно-технічне забезпечення;

- медичне забезпечення.

Забезпечення польотів аеронавігаційною інформацієюорганізовується начальником штабу і здійснюється старшим штурманом, начальником зв’язку та РТЗ, начальником КП бригади у відповідності з Інструкцією по організації аеронавігаційної інформації в авіації ЗС України з метою своєчасного доведення до льотних екіпажів відомостей про стан, характеристику і радіотехнічне обладнання аеродромів, щодо порядку виконання польотів в районах аеродромів (аеровузлів), даних про роботу засобів зв’язку та навігації на повітряних трасах, місцевих повітряних лініях і маршрутах поза ними.

Орнітологічне забезпеченняздійснюється з метою запобігання зіткнення літаків з птахами, здійснюється о.с. (підрозділів) тилу, зв’язку та РТЗ, метеослужби, які призначаються на польоти в складі спеціально призначених оперативних груп та постів.

Об’єктивний контроль польотіворганізовується і здійснюється у відповідності з рішенням командира бригади на польоти і Положенням про організацію об’єктивного контролю польотів в авіації ЗС України з метою контролю дій екіпажів в польоті, ІТС, осіб групи керування польотами (ГКП), розрахунків ПУ, РЛС, РСП (радіолокаційна система посадки), дієздатності АТ та засобів зв’язку і РТЗ польотів.

Парашутне та пошуково-рятувальне забезпеченняпольотів організовується начальником пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби бригади й проводиться у відповідності до рішення командира бригади на проведення польотів і вимогам настанов з парашутно-рятувальної та десантної підготовки авіації ЗС України і Настанов з авіаційно-рятувальної служби з метою рятування льотного складу, пошуку та надання допомоги екіпажам і пасажирам літаків, які потерпіли аварію.

Поиск по сайту: