Наземна охорона та оборона аеродрому

Наземна оборона і охорона аеродромів організовується з метою виключення діянь диверсійно-розвідувальних груп, повітряного (морського) десанту противника; військ противника прорвавших нашу оборону; терористичних угрупувань; забезпечення цілістності зброї, техніки і запасів матеріальних засобів; запобігання несанкціонованого зльоту літаків та вертольотів, а також для затримки літальних апаратів противника, які приземлилися.

Охорона та оборона місць дислокації авіаційної частини організовується на підставі рішення командира частини, як начальника оборони аеродрому та здійснюється силами та засобами роти (батальону) охорони з залученням особового складу інших підрозділів авіаційної частини. На основі рішення командира авіаційної частини на охорону та оборону місць дислокації оформляється у вигляді плану охорони та наземної оборони і пояснювальної записки до нього.

Охорона об’єктів може здійснюватися внутрішніми вартами, вартами ВОХОР, сторожовою охороною, патрульними.

Батальон охорони здійснює охорону об’єктів несенням вартової та патрульної служб на території дислокації авіаційної частини.

Кількість виділених для охорони сил та засобів залежить від важливості об’єктів, їх кількості і розмірів, умов розміщення, характеру місцевості та цнших умов обстановки.

Охорона літаків, військових об’єктів на аеродромі здійснюється вартами згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

На АРЗ охорона літаків здійснюється особовим складом воєнізованої охорони.

Охорона літаків чергового підрозділу і засобів наземного забезпечення польотів здійснюється особовим складом чергової зміни відповідно до Інструкції по організації бойового чергування, яка затверджена командиром авіаційної частини, виходячи з місцевих умов базування.

Підтримання внутрішнього порядку й відповідальність за збереження АТ та військових об’єктів на аеродромі в робочий час покладається на чергових стоянок частин і підрозділів, які щоденно призначаються наказом по частині.

Під час роботи особового складу на стоянках за збереження літаків, обладняння та майна підрозділу, яке знаходиться на стоянці, відповідає ІТС, за яким закріплені літаки.

Допускати сторонніх осіб до літаків і об’єктів без дозволу комнадира підрозділу, заступника командира підрозділу з озброєння та їх прямих начальників забороняється.

Наземна оборона аеродромів будується коловою і ешелонованою по глибині. Основу її складають система опорних пунктів (оборонних позицій), рухомий резерв, зенітно-артилерійські засоби на вогневих позиціях та інженерні загородження.

Спорудження оборонних споруд включає влаштування вогневих позицій, протитанкових і протипіхотних загороджень, підготовку до оборони окремих об’єктів і споруджень. В першу чергу обладнуються оборонні споруди для прикриття пунктів управління і зон розосередження.

Наземна оборона здійснюється шляхом створення системи опорних пунктів (оборонних позицій) і розміщення на них бойових розрахунків зі стрілецько-кулеметним озброєнням. Основу бойових розрахунків складає особовий склад батальону охорони.

В окремих випадках за планом аваційної частини моуть виділятися частини ( підрозділи) сухопутних військ.

Опорний пункт представляє собою розвинуту в інженерному відношенні ділянку місцевості шириною по фронту до 400м, розміщену на відповідному природному рубежі на віддаленні 1000-1500м від основних об’єктів, виключаючому можливість враження всіх видів зброї піхоти і в першу чергу кулеметів.

Кожний опорний пункт обороняється одним взводом. Відстань між опорними пунктами складає 1200-1400м, що забезпечує вогневу взаємодію між взводами. Крім того, в інтересах оборони використовуються варти, які охороняють окремі об’єкти, дозори, пости спостереження і внутрішній наряд. Для ефективного відбиття нападу противника організовується безперервна розвідка із застосовуванням дозорів, секретів, патрулів на бронетранспортерах або автомобілях.

З метою зручності в управлінні підрозділами в обороні в ході відбиття нападу противника вся територія аеродрому розбивається на сектори, які прикривають найбільш важливі напрямки і об’єкти. В обороні аеродрому створюється три-п’ять секторів, між якими організовується тактична і вогнева взаємодія. Для управління обороною кожного сектора призначаються начальники секторів оборони, які підкоряються начальнику наземної оборони аеродрому.

Організація наземної оборони аеродрому

Весь особовий склад, виділений для оборони, зводиться до взводів чисельністю по 20-25 чоловік. Всього може бути сформовано 12-13 взводів. Із цього складу 25-30% виділяється в рухомий резерв, який створюється для посилення оборони окремих секторів на загрожуючих напрямках в ході бою і для боротьби з десантами противника. На озброєнні особового складу, виділеного для наземної оборони, знаходяться автомати, гранати, можуть бути кулемети. Придані підрозділи сухопутних військ мають штатне озброєння.

Успіх оборони аеродрому досягається вмілим обладнанням опорних пунктів в інженерному відношенні і маскуванням, чіткою організацією системи вогню, створенням системи протитанкових та протипіхотних загороджень знанням завдань і порядку дії особового складу та вмілим управлінням особовим складом, чіткою організацією взаємодії всіх сил і засобів, які ведуть оборону аеродрома.

Злагоджені дії особового складу і обладнання аеродрома для наземної оборони відпрацьовуються в ході бойової підготовки авіаційних частин в мирний час.

Маскування аеродрому

Маскування аеродромів є одним з основних видів забезпечення бойових дій авіаційних частин та спрямоване на підвищення їх живучості і збереження боєздатності в ході бойових дій.

Воно організовується і здійснюється з метою збереження боєздатності авіації, приховування даних і введення противника в оману відносно дійсного базування, складу, ступені бойової готовності і бойових можливостей авіаційних частин, системи управління і замислів командування на їх бойове застосування, забезпечення несподіваності дій.

Одним з найважливіших завдань маскування являється протидія технічним засобам розвідки противника.

Основними способами маскування є: приховування, імітація, демонстративні дії, дезінформація.

Приховування заключається в створенні умов, що ускладнюють отримання противником розвідувальних даних, в ліквідації або послабленні демаскуючих ознак, характерних для базування й бойової діяльності авіації.

Демаскуючі ознаки класифікуються по трьом групам: видові, експлуатаційні, специфічні.

Для аеродромів видовими ознаками є: ЗПС, РД, МС і внутрішні аеродромні дороги з штучним покриттям визначених розмірів і характерним взаємним розміщенням в плані, рівна поверхня льотного поля зі слідами експлуатації його літаками і засобами аеродромно-технічного забезпечення (АТЗ), характерні форми і розміри зон і споруджень службово-технічної забудови, казарменого і житлового містечок, літаки, вертольоти, засоби АТЗ, розміщення радіотехнічних, маскувальних і світлотехнічних засобів на аеродромі, укриття, щілини, траншеї і різні загородження, розміщенні в районі аеродрому і ряд інших ознак.

Експлуатаційними демаскуючими ознаками аеродромів є: зльоти, посадки і руління літаків, пересування засобів АТЗ, робота світлотехнічних і радіотехнічних засобів управління польотами, радіо і телефонні переговори, накопичення особового складу і техніки в місцях стоянки літаків, ТЕЧ АТ, пунктів прийому їжі, складів і т.д; теплові, світлові і звукові випромінювання електростанцій, котельній, двигунів літальних апаратів, автомобілів і т.д.

Специфічні демаскуючі ознаки: зміна магнітного поля землі в місцях зосередження техніки, характерні радіолокаційні контрасти льотного поля, аеродромних споруджень і авіаційної техніки, наявність, контрастів електромагнітних випромінювань між об’єктами і фоном.

Наявність такої маси демаскуючих ознак не дозволяє приховати аеродромом, як об’єкт розвідки, однак проведення заходів по маскуванню дозволяє приховати багато об’єктів на аеродромі, в першу чергу, авіаційну техніку.

У відповідності до видів розвідки маскування поділяють на:

- оптичне;

- теплове;

- радіолокаційне;

- радіо і радіотехнічне;

- акустичне.

При оптичному маскуванні для протидії фотографічним, оптико-електронним і телевізійним засобам розвідки використовуються: маскуючи властивості місцевості, складні метеорологічні умови, час року і доби, рослинність, дотримання режиму використання джерел світла, надання об’єктам маскувальних форм, застосування штучних масок, аеродромів, маскувальне пофарбування авіаційної і забезпечуючої техніки, споруджень.

Теплове маскування полягає у використанні маскуючих властивостей місцевості, створенні водних та аерозольних завіс, застосуванні огороджуючих конструкцій для зменшення теплового випромінювання поверхні, створення хибних теплових цілей.

При радіолокаційному маскуванні використовуються захисні властивості місцевості, технічні засоби для імітації військових об'єктів, зміну радіолокаційної обстановки, радіопоглинаючі покриття і маски, екрани.

З метою радіотехнічного маскування обмежується, вкрай до тимчасової заборони, робота радіоелектронних засобів, створюється хибна радіоелектронна обстановка, роботою радіоелектронних засобів імітуються об'єкти і забезпечуються демонстративні дії.

Акустичне маскування досягається зниженням рівня шуму працюючих машин і двигунів, застосуванням шумових завіс для приховання акустичних демаскуючих ознак, дотриманням режиму роботи шумостворюючих засобів, створенням хибної звукової обстановки.

Паралельно з заходами по приховуванню проводяться заходи по введенню противника в оману про дійсне базування, стан і характер бойових дій авіаційних частин.

Основними способами введення противника в оману являється імітація, демонстративні дії і дезінформація.

Імітація полягає в створенні хибних об'єктів і цілей шляхом використання макетів, радіоелектронних, піротехнічних та інших технічних засобів маскування.

Імітація досягається: створенням і роботою хибних аеродромів з правильною розстановкою імітаційного обладнання і техніки, розгортанням хибних пунктів управління авіацією, частковим розгортанням засобів ППО, організацією зв'язку між хибними пунктами управління і об'єктами, між хибними і реальними, а також із штабами частин і об'єктами, виділеними для забезпечення імітації перегрупування і бойових дій авіації, встановленням режимів роботи радіозв'язку, забезпечуючих приховане управління військами і виконання замислу оперативного маскування.

Демонстративні дії полягають в навмисному показі дій реальних частин на хибних напрямках шляхом перебазування окремих частин на нові аеродроми, виконанням польотів на хибних напрямках, переміщенням наземних ешелонів по хибних напрямках.

Дезінформація полягає в доведенні до противника таких відомостей, які б вводили його в оману відносно дійсного складу, групування і дій авіації, а також намірів командування.

Досвід другої світової війни, сучасних війн і конфліктів підтверджують значення заходів по введенню противника в оману. Особливе значення має створення хибних аеродромів і імітації на них роботи авіаційних частин. Так в період з січня 1943 р. по червень 1944 р. на хибні аеродроми 17 ПА було зроблено 120 нальотів авіації німецьких ВПС і скинуто близько 3000 авіаційних бомб. В цей же час по діючим аеродромам ПА було здійснено 54 нальоти і скинуто 1120 авіабомб.

Розробку та організацію заходів з тактичного маскування авіаційних частин здійснюють штаби ПС ЗС України та Повітряного командування. До авіаційних частин спеціальними (бойовими) розпорядженнями доводяться в частині, що її стосується, заходи планів оперативного маскування ПС (Повітряного командування), які проводяться силами та засобами авіаційних частин, а також силами та засобами вищих штабів в інтересах авіаційних частин. На підставі розпоряджень вищих штабів і рішення командира авіаційної частини розробляється план маскування та протидії розвідці противника.

Контроль якості маскування аеродрому здійснюється з землі і з повітря. Ефективність маскування з повітря провіряється з літаків або з вертольотів візуальним спостереженням, повітряним фотографуванням і застосуванням радіотехнічних, радіолокаційних і інфрачервоних засобів повітряної розвідки.

Питання для самоконтролю

1. Що таке протиповітряна оборона аеродрому?

2. Мета наземної оборони та охорони аеродрому.

3. Основний принцип побудови наземної оборони аеродрому?

4. Основні способи маскування.

5. Основні прийоми макування.

Поиск по сайту: