Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні рекомендації.



Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Історичний факультет

ПРОГРАМА

Семінарських занять та методичні рекомендації до курсу „Історія античних цивілізацій” для студентів І курсу історичного факультету денної форми навчання

Затверджено на засіданні

кафедри археології та

історії стародавнього світу

„ „ ___________________ 2008 р.

Протокол № ___________

 

 

Зав. кафедрою, професор О.С.Ситник

Укладач, доцент О.Г.Бандровський

 

Львів – 2008

 

 

ТЕМА 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ З ІСТОРІЇ АНТИЧНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ.

Підготовка до семінару. Джерела та історіографія.

Опонування. Методи та принципи.

Реферати та тестування.

 

ТЕМА 2. СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ В КРИТО-МІКЕНСЬКУ ЕПОХУ.

Критська держава та її соціально-економічний лад (державний устрій, релігія, мистецтво, ремесло, торгівля).

Державний лад Мікенської Греції.

Земельні відносини, скотарство, ремесло та рабство в Мікенській Греції.

Культура Мікенської Греції.

РЕФЕРАТ:

Великі археологічні відкриття кінця XIX - початку XX століть (Г.Шліман, А.Еванс). Останні відкриття в галузі егейської культури, розшифровка лінійного письма "Б".

Джерела.

1. Хрестоматия по истории древнего мира. -М.. 1951 - С 32-42.

2. Хрестоматия по истории Древней Г'реции / Под ред. Д.П.Каллистова. - М., 1964. -С.30-53.

3. Хрестоматия по истории древнего мира / Сост.Е.А.Черкасова. М., 1991. – С.118-120.

Література.

1. Андреев Ю.В. Крито-микенский мир/ В кн. История древнего мира. Под ред. И.М.Дьяконова и др. - М, 1989. Кн. 1.Ранняя древность. -С. 312 -331.

2. Андреев Ю.В. "Минойский матриархат" (Социальные роли мужчины и женщины в общественной жизни минойского Крита)//ВДИ.-1992.-№2.-С.З.

3. Блаватская Т.В. Ахейская Греция во втором тысячелетии до н.э. -М., 1966.

4. Блаватская Т. В. Греческое общесгво ІІ тысячелетия до н.э. и его культура. - М., 1976.\

5. Бокши Г. Дворцы Крита // ВДИ. - 1974. - № 4.

6. Всемирная история.-Т.І. - М., 1955.- С.401-421.

7. Златковская Т. Д. У истоков европейской кульгуры (Троя,Крит, Микены). – М., 1961.

8. Ильинская Л.С. Легенды и археология. Древнейшее Средиземноморье. - М.,1988.

9. История древнего мира. Ранняя древность.- М., 1989. -С.312-331.

10. История Древней Г'реции. / Под ред. В.И.Кузищина. - М., 1996.-С. 36-71.

11. История Древней Греции. - Спб., 1998.

12. Колобова К.М. Из истории раннегреческого общества. - Л., 1951.

13. Керам К.В. Боги, гробницы, ученые. Роман археологии.-М., 1960.

14. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима: Пер. с пол. - М.,1990. - С. 14 - 30.

15. Ленцман Я. А. Рабство в микенской и гомеровской Г'реции. – М., 1963.

16. Лурье С. Я. Язык и культура Микенской Греции. - М.-Л.,1957.

17. Молчанов А.А. Таинственные письмена первых европейцев. - М., 1980.

18. Пендлбери Дж. Археология Крита. - М., 1950.

19. Полякова Г.Ф. Некоторые черты социально-экономического устройства греческих обществ II тысячелетия до н.э.// Античная Греция Т. 1. Становление и развитие полиса. -М, 1983. -С. 37-88.

20. Полякова Г.Ф. От микенских дворцов к полису//Античная Греция. Т.1. Становление и развитие полиса. - М.,1983. - С. 89- 127.

21. Томсон Д. Исследования по истории древнегреческого общества. Доисторическии эгейский мир. - М.,1958.

22. Штоль Г. Генрих Шлиман: мечты о Трое. - М, 1991.

Методичні рекомендації.

Ще на початку ІІІ тис. до н.е. на Криті було освоєно виробництво міді, а потім і бронзи. Основою землеробства стає господарство полікультурного типу: зернові (ячмінь), виноград та маслина (так звана середземноморська тріада). У ІІ пол. ІІІ тис. до н.е. розвиваються ремесла - виготовлення ювелірних виробів, посуду, кам’яних печаток. Наприкінці Ш тис. винайшли гончарне коло. Населення активно займається торгівлею, рибальством та піратством. У цей час на Криті з'являються своєрідні будови, які сучасні археологи звичайно називають "палацами".

Епоха палацової цивілізації на Криті охоплює загалом близько 600 років і поділяється на два періоди:

1 епоха старих палаців (2000 - 1700 рр. до н.е.);

2. епоха нових палаців (1700 - 1400 рр. до н.е.).

Найбільшими є палаци Кносса, Феста, Маллії центральній частині Криту і палац Като Закро (Закрос) на східному узбережжі острова. Головним елементом цих палаців, як старих, так і нових, с розташування усього комплексу будов палацу навколо прямокутного центрального двору, розташованого завжди з півночі на південь.

Готуючи перше питання даного семінарського заняття, опишіть відкритий А.Евансом палац у Кноссі. Які знання про мінойське суспільство, мистецтво тощо, ми отримали завдяки розкопкам цього палацу? Чи існувала на Криті єдина централізована держава, чи там було багато держав? Які аргументи можна навести з цього приводу? Що відомо про життя трудового населення Криту? Які існують гіпотези про причини занепаду цивілізації на Криті?

Друге - четверте питання присвячені Мікенській Греції. Періодизація історії материкової Греції відрізняється від періодизації історії Крита і поділяється натри періоди:

1. ранньоелладський (XXX - XXI ст. до н.е.) – догрецьке населення;

2. середньоелладський (XX - XVII ст. до н.е.) – розселення греків-ахейців у південній частині Балканської Греції;

3. пізньоелладський, чи мікенський (XVІ – ХІІ ст. до н.е.) — виникнення держави, поява писемності, розквіт мікенської цивілізації та її занепад.

Творцями мікенської культури були греки-ахейці[1], що вторглися на Балканський півострів на рубежі ІІІ – ІІ тис. до н.е., мабуть, із району придунайської низовини. На новій території вони зіткнулись із місцевим населенням, яке пізніші грецькі історики називають пеласгами, лелегами та карійцями. Грецькі історики називають їх варварами, хоча культура доахейського населення у ряді моментів переважала ахейську. Так, уже в ранньоелладський період існували укріплені поселення. Зокрема, цитадель у Лерні (південне узбережжя Арголіди) була обнесена масивною оборонною стіною з напівкруглими вежами.

Основними центрами мікенської культури були, як і на Криті, палаци. Яка відмінність між палацами критськими та мікенськими? Про що це свідчить? Охарактеризуйте державний лад. земельні відносини, скотарство, ремесла Мікенської Греції на основі табличок із пілоського архіву. Які гіпотези висунуто щодо причин загибелі мікенської цивілізації?

Підсумовуючи, зробіть висновок про особливості розвитку цивілізації в Егеїді. Порівняйте держави Крито-Мікенського світу з вивченими раніше країнами Стародавнього Сходу.

 

ТЕМА 3. ГОСПОДАРСТВО І СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ СТАРОДАВНІХ ГРЕКІВ ПОЕМ ГОМЕРА „ІЛІАДА” ТА „ОДІССЕЯ”

1. "Іліада" та "Одіссея" як історичне джерело. „Гомерівське питання”.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.