Методичні рекомендації. Переможні війни Риму сприяли збільшенню чисельності рабів в

Переможні війни Риму сприяли збільшенню чисельності рабів в. Італії та на Сицилії. Рабство у Римі набуває грандіозних масштабів. У І ст. до н.е. римське суспільство досягає тіп стадії розвитку, яку ми називаємо "класичним рабством". Зменшується значення дрібного виробника-селянина, з'являються великі рабовласницькі маєтки. Однак, дані археології дещо пом'якшують змальовану античними авторами картину розорення селянства. Зменшення числа селянських господарств спостерігається лише в Апулії та Бруттії. Є підстави вважати, що за рівнем своєї кваліфікації рабська праця не поступалася вільній. Удосконалення техніки та освоєння оптимальних форм виробництва і його організації сприяли розвитку товарно-грошових відносин. Проникнення рабства в основні галузі господарства, зростання чисельності рабів, супроводжувалось посиленням експлуатації рабів та зниженням їх суспільного та юридичного статусу. Не випадково найбільші повстання рабів мали місце в період функціонування найбільш зрілих форм рабства, а не в епоху кризи цих форм та їх відмирання. Мабуть, немає підстав вважати ці повстання проявом кризи рабовласницької системи. Один з найавторитетніших антикознавців XX ст. н.е. В.І.Кузіщін вважає, що ці повстання не лише не могли підірвати існуючу систему, а, навпаки, вдосконалювали її. Він розглядає повстання рабів у період класичного рабства як елемент нормального функціонування всієї системи. Охарактеризуйте джерела рабства у Римі того часу, становище рабів. Якими були, на вашу думку, передумови рабських повстань? Чому, врешті-решт, у Сицилії дійшло до справді грандіозних повстань?

Опишіть хід Першого повстання рабів на Сицилії. Чи була у повсталих програма дій? Чи було ліквідоване рабство? Чим завершилося це повстання?

Готуючись до третього питання даного семінарського заняття, зверніть увагу на спільне та відмінне у ході Першого та Другого повстання рабів на Сицилії. Яким був привід до Другого повстання рабів на острові?

Як і під час Першого сицилійського повстання, бунтівні невільники почали творити власні форми державної організації запровадили монархічний устрій. Організувавши раду, вони обрали царем раба сирійського походження Сальвія, який прибрав ім'я Трифона (ім'я одного із сирійських царів, за походженням раба). Чи існувала у повсталих програма дій? Яку тактику боротьби вони обрали? Чи зуміли взяти під свій контроль весь острів? Які причини того, що протягом тривалого часу повсталим удавалось успішно протистояти римлянам? Чим завершилось Друге повстання рабів на Сицилії?

Вивчаючи повстання рабів під проводом Спартака, зверніть увагу на те, що воно розпочалось у той час, коли Рим був зайнятий боротьбою із Серторієм в Іспанії, та з Мітрідатом, що перейшов до активних дій на Сході. Ініціаторами виступу стали гладіатори школи, що належала Лентулу Батіату і розташовувалась у місті Капуя, де вони навчались мистецтву боротьби на арені. Очолив повстання гладіатор фракійського походження Спартак.

Свого часу Спартак служив у римських військах, став дезертиром, був схоплений і відданий у гладіатори. Своєю хоробрістю та фічичною силою він зумів завоювати свободу і викладав фехтування у згадуваній уже нами школі. Спартак мав талант організатора й полководця. Майже усі джерела звертаюі ь чваїу не лише на його хоробрість, але й на шляхетність. За словами Плутарха, Спартак за своїм розумом та м'якістю характеру був більш схожий на освіченого елліна.

Хоча дана проблема має значну історіографію, антикознавство не змогло відповісти ще на багато питань, пов'язаних із перебігом цієї війни. Це стосується питання про те, чи існували в армії Спартака особливі підрозділи, сформовані за племінною ознакою. Нез'ясованою залишається дата початку самого виступу - 74 чи 73 р. до н.е.

Різним є й сприйняття самого повстання. Теодор Моммзен оцінював повстання негативно, називаючи його заколотом розбійників. Проте, щодо здібностей Спартака цей учений був високої думки і навіть висунув припущення про походження останнього з царського роду Спартокідів. Негативну оцінку повстанню дав М.Ростовцев, називаючи повсталих рабів "бандитами"'. Натомість у колишній радянській історіографії оцінка самого повстання була однозначно позитивною. В українській історіографії до повстання звертався І.Вейцковський, увага якого, однак, зосередилась лише на постаті ватажка повсталих.

Опишіть хід повстання. Чи була у повсталих програма дій? В чому причина успіхів, які протягом тривалого часу повстанці отримували у боротьбі з римлянами? Чому армія повсталих розкололась? Опишіть заходи, за допомогою яких Красс зумів відновити належну дисципліну в римській армії та придушити повстання. Наскільки закономірним, на вашу думку, був такий результат?

Аналізуючи сьогодні події того часу, ми розуміємо, що поразка цього повстання, як і поразки Сіцилійських повстань - закономірні. Однак ці повстання мали великий вплив на подальший розвиток Римської держави. Порівняйте спільне та відмінне у повстаннях рабів на Сицилії та повстанні під проводом Спартака. Яке історичне значення цих повстань?

Поиск по сайту: