Порядок Юнгерманієві (Jungermaniales).

Гаметофіт двостатевий або одностатевий, особливих підставок немає. Сланеві або листостеблові рослини, характеризуються слабкою внутрішньою диференціацією тканин. Спорофіт складається з коробочки, довгої ніжки з добре вираженою присоскою при основі, колонки немає. Розкривається коробочка стулками, або внаслідок руйнування верхньої частини коробочки. 800 видів об’єднують в 195 родів 8 родин. Представник Пелія.

V

Клас Листостеблові мохи (Bryopsida)

Клас налічує біля 14 000 видів. Багато представників зустрічається в приполярній зоні північної півкулі, в екологічних умовах тундри, на болотах, в лісах домінують в рослинному покриві.

Характерна ознака листостеблових мохів – розчленування гаметофіта на органи, подібні до стебла (каулід) і листків (філід). На нижній частині стебла утворюються багатоклітинні ризоїди. Ріст верхівковий, галуження моноподіальне або симподіальне.

Антеридії і архегонії розташовуються на верхівках гаметофітів, або на верхівках бічних пагонів.

Спорогон розташовується на верхівці жіночого гаметофіта. Коробочка переважно з кришечкою, в коробочці розвиваються тільки спори, елатер немає. У більшості видів в коробочці розвивається перистом – особливий апарат, що сприяє розсіюванню спор (у сфагнових і андреєвих немає).

Протонема добре розвинена у вигляді довгої розгалуженої нитки або пластинки.

Клас поділяється на три підкласи:

1. Сфагнові (торфяні) мохи (Sphagnidae)

2. Андреєві (Andreaeidae)

3. Зелені або Брієві мохи (Bryidae)

Підклас Сфагніди включає один порядок Сфагнові (Sphagnales),який представлений 1 родиною Sphagnaaсеае і одним родом Sphagnum, що налічує 300 видів. Найбільш поширені в холодних та помірних широтах північної півкулі, в заболочених лісах, в гірських областях – на вологих скелях. Є і південній півкулі, в помірних областях на болотах Нової Зеландії, Тасманії, Вогняної землі і в Патагонії, в тропічних областях в горах на деякій висоті.

Сфагнум росте щільними густими дерновинами. Стебло прямостояче або напівлежаче, на ньому розміщуються стеблові листочки, в пазухах деяких з них розміщені гілочки в пучках по 2-7. на них є гілочкові листочки. На верхівці стебла – верхівкові гілочки – зібрані в тісну головку. Нижче по стеблу гілки у вузлах неоднакові: є прямостоячі і звисаючі. У сфагнових відсутні ризоїди, нижній кінець стебла занурений у воду поступово відмирає, відмерлі частини утворюють торф. Сфагнум виділяє гумінові кислоти – які убивають бактерії і цим самим стримують процес гниття.

Розмноження.

Листостеблова частина сфагнуму є гаметофітом однодомним чи дводомним у різних видів. У сфагнуму болотного гаметофіт однодомний. У верхній частині стебла утворюються антеридії і архегонії. Антеридії на довгих ніжках сидять в пазухах листків, що розміщуються на осі верхівкових гілочок. Мають овальну або кулеподібну форму, розкриваються шляхом розриву оболонки на ряд лопатей, які загортаються при цьому назовні. В антеридіях утворюється велика кількість дводжгутикових сперматозоїдів.

Архегонії утворюються на верхівці коротких гілочок в числі 3-5, в архегоніях утворюється по одній яйцеклітині.

Після запліднення зигота дає початок диплоїдному поколінню – спорогону. Спорогон складається з темно-коричневої кулеподібної коробочки і ніжки, яка дуже укорочена, але на час дозрівання спор виростає верхівка стебла гаметофіта і виносить коробочку догори. Коробочка має кришечку перистому немає, але в середині коробочки є колонка. Зверху колонки розміщений куполоподібний спорангій, в якому утворюються спори. Стінка коробочки багатошарова, зовнішній шар хлорофілоносний, таким чином спорогон частково живиться самостійно. Кришечка на час дозрівання спор відкривається, колонка на той час руйнується і порожнина коробочки заповнюється спорами. Потрапивши на грунт спори проростають, утворюючи зелену пластинчасту протонему, на протонемі утворюються ризоїди (у дорослої рослини відмирають) і бруньки з яких розвивається дорослий гаметофіт.

Поиск по сайту: