Порядок Маршанцієві (Marchantiales)

33 роди, 400 видів. Це сланеві рослини з пластинчастим, дорзовентральним таломом, на нижньому боці якого є лусочки різної форми – амфігастрії. Мають складну анатомічну будову.

Маршанція звичайна (Marchantia polymorpha). Слань велика (до10 см завдовжки) дихотомічно розгалужена. Талом має вигляд темно-зеленої гіллястої сланкої пластинки з нерівними краями, в центрі якої видно дихотомічно розгалужену темну жилку. На верхівках кожного розгалуження жилки знаходиться невелика виїмка, де розташована твірна тканина, яка забезпечує наростання нових розгалужень талому.

Верхній бік талому темно-зеленого кольору, нижній – бурувато-червоний. Зверху і знизу слань вкрита епідермісом. Під верхнім епідермісом знаходяться повітряні камери – порожнини, бічні стінки яких утворені вертикальними галузистими стовпчиками паренхім них одноядерних клітин з хлоропластами – асиміляторами (функція асиміляції обумовлює зелений колір). Порожнини камер з’єднуються з навколишнім середовищем через продихові отвори, що знаходяться в епідермальній стінці камери. Продихи мають своєрідну бочкоподібну форму і складаються з 4 або 5 шарів клітин. Нижні клітини продихів глибоко вростають в порожнину продиху. Замикаючих клітин немає. Продихи слугують лише для вентиляції талому, а на для регуляції випаровування. Повітряні камери разом з асиміляторами утворюють асиміляційну тканину, до якої знизу прилягає паренхімна або основна тканина. Основна тканина виконує провідну та запасаючу функції. Клітини безбарвні, з крохмальними зернами. В деяких клітинах є олійні тільця. Зустрічаються також порожнини, заповнені слизом – слизові камери, що утворюються внаслідок руйнування сусідніх клітин. Наявність олійних тілець і слизових камер характерна ознака печіночників.

Від нижнього епідермісу відходять ризоїди, прості і язичкові, а також амфігастрії – лусочки темно-фіолетового кольору, які сприяють утриманню вологи.

Прості ризоїди багато чисельні, одноклітинні, мають широкий просвіт. Розміщені вздовж середньої жилки, спрямовані вертикально вниз, прикріплюють слань до субстрату, всмоктують воду з мінеральними речовинами.

Язичкові ризоїди вужчі, ніж прості, мають складчасті потовщення на внутрішній поверхні оболонки. Вони сплітаються в тяжі, йдуть від середини до країв і верхівки слані. По язичковим ризоїдам і між ними відбувається рух води вздовж талому. Такі ж тяжі язичкових ризоїдів спрямовуються також у різні вирости талому. Язичкові ризоїди заміняють маршанції провідні тканини.

Розмноження.

Вегетативне здійснюється утворенням вивідкових бруньок, які розвиваються у вивідкових кошиках, що виникають на верхньому баці талому.

Статевий процес у маршанції відбувається на початку літа. Навесні на слані маршанції утворюються спеціальні підставки, на яких формуються гаметангії. Жіночі гаметангії - архегонії утворюються на архегоніальних підставках – архегоніофорах, що складаються з короткої ніжки і багатопроменевої зірки із звисаючими променями. Між променями на нижньому боці розташовані архегонії шийками донизу. Кожна група архегоніїв покрита загальним покривалом (перихецієм), кожен архегоній покритий частковим покривалом (періанцієм). Виконують захисну функцію, захищають архегонії, а потім спорогони від висихання. Архегоній має типову для мохоподібних будову, в черевці розташована яйцеклітина великим ядром, в каналі шийки знаходиться 4-5 витягнутих канальневих клітин, які при дозріванні яйцеклітини ослизнюються, розсовують клітини шийки архегонія і сприяють заплідненню.

Антеридіальні підставки – антеридіофори утворюються на інших рослинах - чоловічих. Підставки несуть диски з війчастим краєм, мають вигляд восьмикутних щитків, на верхньому боці яких розташовані антеридії, занурені в антеридіальні порожнини. Антеридії - овальні тільця з одношаровою стінкою, прикріплені до дна порожнини невеликою ніжкою. Вміст антеридія складається з численних спермагенних клітин, кожна з яких утворює два дводжгутикових сперматозоїди. При дозріванні антеридій розкривається щілиною, сперматозоїди під час дощу виходять на зовні і активно рухаються у воді, підпливають до архегоніїв, відбувається запліднення, в результаті якого утворюється зигота, з якої розвивається диплоїдний спорофіт.

Стиглі спорогони мають вигляд жовтих кульок. Складаються з кулеподібної коробочки, короткої ніжки з гаусторією. В коробочці утворюються спори і елатери (пружинки) – це видовжені клітини, стінки яких мають спіральні потовщення.

Коробочка розкривається на верхівці стулками, після чого спори висипаються назовні. Пружинки дуже гігроскопічні. Скручуються в суху погоду і розкручуються в вологу, вони розрихлюють спорову масу, сприяють рівномірному розсіюванні спор із коробочки.

Спори потрапивши на вологий грунт проростають в коротку нитку – протонему. На кінці протонеми відчленовується клітина, яка ділиться, відчленовуючи клітини, що діляться в різних напрямках, в результаті формується пластинчаста протонема, яка далі розвивається в талом маршанції.

Поиск по сайту: