Сутність валюти та валютного курсу

Тема. ВАЛЮТА ТА ВАЛЮТНІ КУРСИ. ТЕОРІЇ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ.

Вартість валюти та валютний курс.

Множинна валютна практика.

Види валютного курсу за ступенем гнучкості.

4. Попит і пропозиція валюти.

5. Прогнозування валютного курсу.

6. Теорії валютного курсу.

Сутність валюти та валютного курсу

Під валютою слід розуміти будь-який товар, що здатний виконувати функцію засобу обміну в міжнародних розрахунках. У вужчому розумінні - наявна частина грошової маси, яка переходить з рук у руки в формі грошових банкнот і монет.

Валюта забезпечує зв'язок і взаємодію національного та світового господарства

Залежно від належності (статусу) валюти поділяються на національну, іноземну, міжнародну (регіональну).

Національна валюта - це встановлений законом платіжний засіб даної країни.

Так валюта України - це:

а) грошові знаки у вигляді банкнот, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають

обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

б) платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.

Національна валюта є основою національної валютної системи.

Іноземна валюта - грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і які використовуються в міжнародних розрахунках.

Міжнародна (регіональна) валюта - міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, платіжний та резервний засіб. Наприклад, СДР (SDR - Special Drawing Right або СПЗ - спеціальні права запозичення), які є міжнародним платіжним засобом, що використовується МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом записів на спеціальних рахунках, і розрахунковою одиницею МВФ; евро - регіональна міжнародна розрахункова одиниця, яка була введена у 1999 р. в межах Європейської валютної системи і є розрахунковою одиницею країн ЄС.

По відношенню до валютних запасів країни розрізняють резервну валюту. Під резервною валютою розуміють іноземну валюту, в якій центральні банки інших держав нагромаджують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків по зовнішньоторгівельних - операціях та іноземних інвестиціях. Резервна валюта є базою визначення валютного паритету і валютного курсу для інших країн, вона використовується для проведення валютної інтервенції з метою регулювання курсу валют країн-учасниць світової валютної системи.

Так, за резервну валюту використовують долар США, японську єну, євро. Для того щоб валюта набула статусу резервної, країна повинна посідати панівне становище у світовому виробництві, в експорті товарів і капіталів, мати розвинуту мережу кредитно-банківських установ у себе і за рубежем, ліберальне валютне регулювання, вільну конвертованість валюти і впровадження її в міжнародний обіг через банки та міжнародні валютно-фінансові організації.

Країна-емітент резервної валюти набуває ряд переваг: можливість покривати дефіцит платіжного балансу національною валютою, сприяти зміцненню позиції національних виробників у конкурентній боротьбі на світовому ринку.

По відношенню до курсів інших валют розрізняють сильну (тверду) та слабку (м'яку) валюти. Тверда валюта характеризується стабільним валютним курсом. Поняття твердої валюти нерідко використовується як синонім конвертованої валюти.

За режимом використання розрізняють вільно конвертовану, частково конвертовану, неконвертовану валюту

За матеріально-речовою формою валюта буває готівковою і безготівковою.

За принципом побудови - "кошикового" типу і звичайною.

Топ -10 країн з найдорожчими твердими валютами: кувейтський динар (3,75 долара США), бахрейнський динар, оманський ріал, латвійський лат, фунт стерлінгів (країни, що його використовують посідають 5-7 місця), спеціальні права запозичення, йорданський динар, азербайджанський манат. 11 місце – євро. У країн-лідерів – профіцит ПБ, екс>імп, великий приплив інвестицій.

Валютний кошик - це метод сумірності середньозваженого курсу однієї валюти по відношенню до визначеного набору інших валют. Важливим моментом розрахунку валютного кошика є визначення його складу, розміру валютних компонентів, тобто кількість одиниць валюти в наборі.

У науковій економічній літературі, телекомунікаційному зв'язку застосовуються міжнародні коди валют, які значно полегшують і прискорюють поточну діяльність учасників валютного ринку (табл. 1).

Таблиця 1

Міжнародні коди вільно конвертованих валют

Головною характерною рисою теорії і практики міжнародних фінансів є те, що вони мають справу з численними валютами. Кожна країна має свою грошову одиницю, валюту, яка лежить в основі грошової системи країни (долар, єна, рубль, гривня тощо). Валюта в різних країнах може мати одну назву, але різну цінність. Наприклад, грошова одиниця і в Канаді і в США - долар, але американський долар і канадський долар мають різну цінність.

Завдяки тому, шо кожна країна використовує у своєму обігу валюту, яка відрізняється від валюти інших країн, усі міжнародні операції торговельні, кредитні та ін. передбачають обмін двох валют. При здійсненні міжнародної операції потік товарів, послуг, капіталу в одному напрямку передбачає рух валютних коштів у зворотному. Наприклад, якщо ви купуєте в автомобільного ділера американську машину, ви сплачуєте йому за машину в гривнях. Але автомобільний ділер повинен заплатити американцям у доларах. Ділер створює попит на долари і пропозицію гривень на ринку обміну іноземної валюти. Експорт товарів спричиняє приплив у країну іноземної валюти і її пропозицію на ринку обміну іноземної валюти, імпорт - попит на іноземну валюту.

Інший приклад. Коли іноземець купує іноземну компанію або будує завод в іншій країні, він створює попит на валюту цієї країни і пропозицію валюти своєї країни. А оскільки, зазвичай, країна торгує не з однією, а з декількома країнами, то в обмін між собою вступає низка національних валют.

Валюти, як правило, обмінюються не просто одна до одної, а в певному співвідношенні, шо визначається їх відносною вартістю, котра називається обмінним курсом валют. Але обмінні курси валют постійно змінюються й часто досить різко. Відтак обмінні курси, ризик коливання курсів валют знаходяться в центрі уваги теорії міжнародних фінансів. Для ТНК вирішення всіх питань їхньої діяльності (розміщення виробництва, перспективи його розширення, можливі ризики) грунтуються на аналізі обмінних курсів у їх зв'язку з відносним рівнем відсоткових ставок і темпів інфляції.

Зростаюча роль зовнішньої торгівлі, бурхливий розвиток міжнародного ринку капіталів висувають як одну з фундаментальних проблем теорії міжнародної економіки проблему досягнення необхідної гармонії між зовнішньоторговельною і валютною політикою різних країн без втручання якогось світового уряду, який би вказував, шо робити країнам. Проблеми координації валютно-фінансової політики різних країн є найскладнішими.

Обмінний валютний курс - це:

­ кількість одиниць однієї валюти, необхідна для придбання одиниці іншої валюти;

­ ринкові ціни однієї валюти, виражені в іншій валюті;

­ сукупність цін валют, взаємопов'язаних тристороннім арбітражем.

Як уже зазначалося, змістом валютної операції є обмін валюти однієї країни на валюту іншої. Кожна національна валюта мас певну ціну, котра виражається в грошових одиницях іншої країни. Наприклад, Ідол, коштує 132,08 сни. Ця ціна валюти називається валютним курсом. Ціни валют щоденно публікуються. Ціни на вільно конвертовану валюту визначаються на міжнародному валютному ринку, виходячи з попиту та пропозиції на неї, а в країнах з частково конвертованою валютою ціна національної валюти встановлюється центральним банком. Таким чином, валютний, або обмінний, курс має кількісну визначеність, яка являє собою співвідношення кількості обмінюваних валют. Так, якщо ви обмінюєте 100 гри на 20 американських доларів, то 100 грн ділять на 20 дол., що дорівнює 5,0 грн за 1 дол. Обмінний курс - це результат ділення кількості валюти, котру ви обмінюєте, на кількість валюти, яку отримуєте в обмін. Якщо ми знаємо обмінний курс гривні (0,20 дол. за 1 грн), то можемо підрахувати, скільки доларів можна отримати за 200 грн. Для цього потрібно 200 грн помножити на обмінний курс гривні, тобто на 0,20. За 200 грн можна отримати 40 дол.

Валютний курс як базове співвідношення 2-х валют може встановлюватись:

- Законодавчо

- Визначатись в процесі їх взаємного котирування.

Визначення курсу валют називається котируванням.

Валютне котирування – це визначення валютного курсу національної грошової одиниці в іноземній валюті на основі обраних ринкових механізмів у обраний момент часу.

Існує два методи котирування іноземної валюти до національної: пряме і непряме (зворотне). При прямому котируванні курс одиниці іноземної валюти виражається в національній валюті (1 дол. -5,0 грн). При непрямому котируванні курс одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті (1 грн - 0,20 дол.).

Пряме котирування –кількість національної валюти необхідне для придбання 1 одиниці іноземної валюти.

Непряме котирування (обернене) –кількість одиниць іноземної валюти необхідне для придбання 1 національної.

Зазвичай валютний курс розглядається як ціна іноземної валюти в національній валюті. Курс валют установлюється до четвертого знака після коми десяткового дробу.

При котируванні валют установлюється базова валюта та валюта котирування. Базова валюта - це валюта відносно якої котируються інші валюти, тобто валюта, з якою порівнюють дану грошову одиницю. Валюта котирування - це валюта, яка котирується до базової, тобто валюта, курс якої визначають. Наприклад, 1 дол. =5,121 грн. Ліва частина котирування - це базова валюта (долар), права частина - валюта котирування (гривня). Курси валют встановлюються до базової валюти, тобто яка кількість валюти котирування відповідає одиниці базової валюти. Як правило, усі валюти (за винятком англійського фунта стерлінга та кошика валют) порівнюється з доларом США. Використання долара як базової валюти відображає роль американської валюти як загальновизнаної розрахункової одиниці.

При аналізі динаміки валютних курсів враховують метод котирування. Оскільки валютний курс - це ціна грошей то його зміни означають подорожчання або знецінення грошей. Національна валюта дорожчає, коли валютний курс, визначений методом прямого котирування, знижується: був 5,4010 грн за 1 дол. США, став 5,1210 за 1 дол. США, при цьому купівельна спроможність гривні зростає з 0,1851 дол. за 1 грн (1: 5,4010) до 0,1953 дол. за 1 грн (1: 5,1210), і знецінюється при зростанні валютного курсу.

Основна частина валютних розрахунків здійснюються не шляхом котирування 2 –х валют одна до одної, а за допомогою котирування обидвох валют до третьої (найбільш поширеної).

Крос-курс – це вираження курсів 2-х валют одна до одної через вираження курсу кожного з них до третьої.

1 дол США = 8,0000 грн.

1 дол США = 0,7000 євро

1 євро = 11,4286 грн. (грн. / євро)

Кожна валюта має не один валютний курс, а стільки, скільки існує валют. Обмінні курси валют, маючи різне числове вираження, взаємопов'язані і становлять сукупність цін, взаємопов'язаних тристороннім арбітражем.

Арбітраж— це операція обміну двох валют через третю з метою отримання прибутку, використовуючи різницю між обмінним курсом і крос-курсом. Він називається тристороннім, оскільки до нього залучені три валюти.

Крос-курсом називається курс обміну двох валют (А і В) через третю валюту (Q. Визначення крос-курсу відбувається шляхом конвертації валюти А спочатку у валюту С, а потім - валюти С у валюту В.

(А/С)х(С/В) = А/В.

Наприклад, потрібно обміняти американські долари на українські гривні. Припустимо, що обмінний банківський курс долара - 5,4 грн за 1 долар. Але можна обміняти долари на гривні через іншу валюту, наприклад, через євро. Якщо курс долара в євро -0,9658 євро за 1 дол., а 1 евро обмінюється на 5,88 грн, то за таких обмінних курсів крос-курс долара дорівнюватиме [5,88/1]х [0,9658/1] = 5,67 Грн. за І дол. Таким чином, при обміні доларів на гривні через євро отримаємо за 1 долар не 5,4, а 5,67 грн.

Арбітражер, купуючи за обмінним курсом банку долари за 5,4 гривні і негайно продаючи їх за крос-курсом, тобто через євро за 5,67 грн. отримує доход у розмірі 0,27 грн за кожний долар. Якби обмінний курс перевищував крос-курс, то арбітражер отримав би прибуток, купуючи за крос-курсом і продаючи за обмінним.

Дії арбітражерів створюють додаткову пропозицію одних валют і додатковий попит на інші валюти. Конкуренція між арбітражерами призводить до того, що прибуток від арбітража настільки малий, що практично обмінний курс і крос-курс и рівні. Водночас тристоронній арбітраж створює механізм, котрий зрівнює попит і пропозицію на валюту на всіх валютних ринках. Внаслідок цього експорт завжди підвищує вартість валюти країни при вимірі її у валютах інших країн, а імпорт знижує вартість валюти незалежно від того, в яку країну йде експорт і з якої країни надходить імпорт.

Крос-курси валют є вторинним показником, їх розраховують через основні курси валют відносно долара. Існують три способи розрахунку крос-курсів з урахуванням того, котирування валют до долара пряме чи непряме [3, с. 195].

Найчастіше розраховують такі крос-курси: фунт стерлінгів до японської сни, євро - до японської єни, євро - до швейцарського франка. Ринок крос-курсів в Україні представлений кількома валютами: фунт стерлінгів до гривні, російський рубль до гривні, євро до гривні. Визначення крос-курсів інших валют не здійснюється, тому що торговельні контракти в основному укладаються в доларах США.

За часовим горизонтом валютні курси поділяються на:

1. Спот-курс (поточний курс) – це курс, за яким обмінюються валюти протягом не більше 2-х робочих днів з моменту досягнення угоди про курс.

2. Форвардний курс (строковий) – це погоджений курс, за яким обмінюються валюти у певний момент часу у майбутньому після3-х днів з дня досягнення угоди прокурс.

З практичною метою для оцінки темпів економічного розвитку та економічного прогнозування використовують декілька розрахункових видів валютних курсів:

1. Номінальний ВК

2. Реальний ВК.

3. Номінальний ефективний ВК.

4. Реальний ефективний ВК.

Номінальний валютний курс. Це - курс між двома валютами, тобто відносна ціна двох валют (пропозиція їх обміну однієї на іншу). Наприклад, номінальний валютний курс долара до фунта дорівнює 2,00 дол. /1 фунт.

Поиск по сайту: