Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методи економічної оцінки природного потенціалу країни



 

В сучасних умовах виникає необхідність оцінки природно-ресурсного потенціалу на основі інтегральної (комплексної) теорії. Проблема комплексної економічної оцінки – одна з найбільш складних та маловивчених сучасною економічною наукою.

У прогнозних розрахунках, при виборі варіанту освоєння природних ресурсів і умов у регіонах, широке застосування повинно знаходити проведення оцінки природних об'єктів інтегральним методом. Вихідним положенням цього методу є обґрунтування повного економічного ефекту, що одержується у процесі використання природно-ресурсного потенціалу регіону.

Щодо сучасного етапу розвитку економіки України - інтегральна оцінка використання природно- ресурсного потенціалу країни та окремих регіонів має будуватися, виходячи з таких положень:

1. Необхідно встановити пріоритети потреб, які можуть бути задоволені за рахунок використання природно-ресурсного потенціалу території;

2. Ранжування слід проводити за групами потреб з урахуванням часового фактору (поточні, перспективні). [12]

Слід відзначити, що при визначенні інтегральної цінності природних ресурсів важливе значення має врахування показника норми дисконтування. Цей коефіцієнт відображає ступінь знецінювання економічних благ через об'єктивно існуючі переваги їхнього споживання в часі. Він вказує, у скільки разів скоротиться оцінка суми споживчих благ за один рік при фіксованому рівні споживання. Норма дисконтування єдина для економіки в цілому і визначає норматив ефективності капітальних вкладень, запасів та інших матеріальних ресурсів, які не потрапили у сферу споживання. Віддача від одиниці капітальних вкладень повинна бути такою, щоб компенсувати збитки, викликані відповідним зменшенням інтегральної віддачі даних ресурсів. Іншими словами, норма дисконтування показує, який економічний ефект через одиницю часу (звичайно рік) компенсує соціально-економічні збитки від вибуття в теперішній момент продукції із сфери споживання.

Таким чином, інтегральну оцінку слід застосовувати у поточних і прогнозних розрахунках при вирішенні питань про доцільність освоєння (вибуття) конкретних видів природних ресурсів (умов) як елементів природно-ресурсного потенціалу регіонів, а також при оцінці складових національного багатства.

У зв’язку з тим, що умови формування й недоліки витратної та результатної теорії аналогічні, можна представити алгоритми розрахунку економічної оцінки О природних ресурсів в узагальненому вигляді:

О=Z/Q

 

де:

Z - витрати на освоєння та експлуатацію природного ресурсу, грн; Q - обсяг природного ресурсу, од., м3, кг, га та ін.

Обсяг природного ресурсу Q може бути розрахований різними способами і базується на натуральній оцінці ресурсу. При цьому застосовуються показники продуктивності конкретного об’єкту, запаси, скоректовані на якісні показники для приведення до порівнянного виду. Витрати на освоєння та експлуатацію природного ресурсу можуть визначатися методом прямого рахунку. При цьому розраховуються суми матеріальних і трудових витрат всіх об’єктів, що забезпечують використання ресурсу. Собівартість природного ресурсу визначається підсумовуванням експлуатаційних витрат.

Однак для визначення значущості ресурсу найбільше розповсюдження отримала оцінка на основі наведених витрат, що розраховуються за формулою:

Zi = Ci + En Ki

де:

Ci - поточні витрати по освоєнню та експлуатації природного об’єкту, грн;

Кi - капітальні вкладення по освоєнню та експлуатації природного об’єкту;

Еn - галузевий нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Різновидом оцінки наведених витрат, що використовується у розрахунках, є формула:

Z = Ci +Еn Кi. + T

де:

T - транспортні витрати (транспортна оцінка району), грн.

 

Для забезпечення порівнянності економічних оцінок широке розповсюдження отримав показник замикаючих витрат.

Замикаючим є гранично допустимий рівень витрат на продукцію, що отримується при експлуатації природного ресурсу у певний період часу. Як правило, за замикаючі витрати беруться наведені витрати по регіону, на якому замикається задоволення планової (прогнозної) потреби. У деяких випадках допускається коректування па районні замикаючі транспортні витрати. В тому випадку, коли з вихідної сировини можна одержати декілька видів продукції одночасно, витрати оцінюються по кожному виду окремо.

Як вже зазначалось, за результатною теорією може використовуватися показник валової продукції, а також чистий прибуток, який одержується при експлуатації об’єкту. В останньому випадку розрахунок проводиться за формулою:

О = ЧП - t

де:

ЧП - чистий прибуток, який одержують від експлуатації ресурсу, грн; t - період капіталізації чистого прибутку (розраховується по галузях та об’єктах).

Для визначення чистого прибутку пропонуються різноманітні підходи: перерахунок за якістю, приведення до певного виду продукції, ціни тощо. Методично вказані підходи слабко обґрунтовані, хоча застосовуються на практиці, зокрема, в сільському, лісовому господарствах, при оцінці родовищ деяких корисних копалин.

В наш час велике значення надається економічній оцінці ресурсів рентним методом. У практичній діяльності досить складно вирахувати кожну з перелічених форм диференціальної ренти. Тому в загальних випадках застосовується така формула:

R = pq-(1-b)K

де:

R - рента, яку одержують з одиниці площі, грн./га; р - ціна одержаної продукції, грн/од.; q - натуральна віддача одиниці площі, од./га;

b - середня норма прибутку; К - рівень вкладених капітальних ресурсів в одиницю площі, грн/га.

Незалежно від суспільних відносин диференціальний ефект представляється як перевищення прибутку над його суспільно-нормальним рівнем. При цьому слід зазначити, якщо продукція реалізована, то диференціальна рента з’являється і на гірших за якістю ділянках.

Різновидом рентної оцінки є визначення додаткового прибутку з використанням замикаючих витрат. В літературі найбільше розповсюдження набули дві формули, призначені для визначення рентної оцінки на основі цього показника:

Ri =(Za-Z,)qi;

Ri=(p-Zi)q.

де:

Ri - оцінка і-го об’єкту природокористування; Z - замикаючі витрати;

Zi - індивідуальні витрати; q - віддача одиниці площі i-ої ділянки;

р - споживча оцінка одиниці продукції - ефект у замикаючій сфері споживання (ціна).

Якщо замикаючі витрати розуміються як гранично допустимий рівень витрат на задоволення потреби у певному ресурсі, то розрахунки, проведені за вказаними формулами, збігаються (тому що р = Z3 за визначенням).

Використання показника замикаючих витрат дещо обмежує застосування рентного методу. Замикаючі витрати дозволяють оцінювати тільки однорідне використання ресурсу. Рентний метод може застосовуватися для оцінки поліфункціональних ресурсів або повного природного об’єкту.

Найважливіша вимога до проведення оцінок — порівнянність використовуваних показників, у тому числі за чинником часу. Експлуатуючи природний ресурс, споживач розраховує ефект, обумовлений економічною оцінкою даного об’єкту. Еквівалентна цій оцінці грошова сума переходить користувачу не у вигляді ціни, що сплачується одночасно на момент одержання об’єкту в користування, а у вигляді щорічно одержуваної диференціальної ренти.

Враховуючи результати проведеного дослідження, варто наголосити на тому, що економічна оцінка природних багатств повинна врахувати, насамперед, довгострокові національні результати використання природних ресурсів.

Так, в оцінку відновлюваних природних ресурсів, які споживаються, слід включити витрати не лише на розвідку і видобуток, диференціальний дохід, одержаний від їх експлуатації, витрати, спрямовані на попередження шкоди середовищу, а й видатки на їх відтворення. Якщо ж використовуються невідновлювані ресурси, в оцінку слід включати витрати на створення їх замінників.

При цьому основним напрямком на шляху удосконалення системи економічних оцінок природних ресурсів має бути комплексний підхід із врахуванням екологічної складової з метою забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.