 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
ІНШІ ВАРІАНТИ ДОПОМОГИ ПРИ АСФІКСІЇ
Рис. 5. Прийоми видалення стороннього предмета з верхніх дихальних шляхів: а - прийом Хаймлиха; б - удар по спині
ТРАВМИ. ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА Рани Порушення цілості шкірних покривів, слизових оболонок, глиб лежачих тканин і поверхні внутрішніх органів у результаті механічного або іншого впливу називаються відкритими ушкодженнями, або ранами. Рани бувають поверхневі і глибокі. Поверхневі рани характеризуються ушкодженням шкіри чи слизових оболонок. Глибокі рани супроводжуються ушкодженням судин, нервів, кісток, м'язів, сухожилок та внутрішніх органів. Глибокі рани, при яких ушкоджуються внутрішні оболонки порожнин (черевної, плевральної, черепа, суглобів), називаються проникними. Інші види ран, незалежно від глибини, називаються непроникними. Рани бувають колоті, різані, рубані, забиті, рвані, вогнепальні та укушені, залежно від предмета, який ранить. Рана характеризується: - болем, - зіянням - кровотечею. Зіяння рани - розбіжність її країв. Кровотеча з рани обумовлена видом ушкоджених судин, рівнем артеріального тиску і характером рани. Різані та рубані рани кровоточать сильніше. Тяжкість поранення визначається розмірами зовнішньої рани, глибиною ушкодження, характером травми внутрішніх органів і ускладненнями, які розвиваються (кровотеча, порушення функції органа, перитоніт, пневмоторакс). Під кровотечею розуміють витікання крові з ушкоджених кровоносних судин.Вона може бути первинною, коли виникає відразу ж після ушкодження судин, і вторинною, якщо з'являється через деякий час внаслідок виштовхування згустку крові з судини, поранення судини уламками кісток, внаслідок необережного надання першої медичної допомоги, при неправильній іммобілізації та у випадках розвитку нагноєння в рані. Розрізняють артеріальні, венозні, капілярні та паренхіматозні кровотеч - залежно від того, які судини ушкоджені, Найбільше небезпечна артеріальнакровотеча, при якій за короткий термін з організму може вилитися значна кількість крові. Ознаки артеріальної кровотечі є червоний колір крові і витікання її пульсуючою цівкою. Зупиняють цю кровотечу стисненням судини одним зі способів, які описані нижче. Венознакровотеча, на відміну від артеріальної, характеризується безперервним витіканням крові, що має більш темний колір, і при цьому явної цівки не буває. Зупинку такої кровотечі здійснюють накладенням стисної пов'язки. Капілярнакровотеча виникає при ушкодженні дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини та м'язів. При капілярній кровотечі кровоточить вся поверхня рани. Для зупинки такої кровотечі накладають стисну пов'язку. Паренхіматознакровотеча виникає при ушкодженні внутрішніх органів: печінки, селезінки, нирки, легенів (вона завжди небезпечна для життя). Установити її можна за блідістю шкірних покривів, слабким пульсом та падінням артеріального тиску. Кровотечі можуть бути зовнішні та внутрішні. При зовнішній, кровотечі кров виливається через рану шкірних покривів і видимих слизових оболонок або з порожнин. При внутрішнійкровотечі кров виливається в тканини, органи або порожнини, утворюючи крововиливи. При крововиливі в тканини кров просочує їх, утворюючи припухлість, яка називається інфільтратом, або синцем. Якщо кров просочує тканини нерівномірно і внаслідок цього утвориться обмежена порожнина, яка наповнена кров'ю, її називають гематомою. Гостра втрата 1-2 л крові, особливо при важких комбінованих ураженнях, може призвести до смерті. Залежно від швидкості виливання крові із травмованої судини або органу і об'єму втраченої крові розрізняють гостру і масивнукровотечі. У випадках гострої кровотечі кров швидко виливається з рани (протягом декількох хвилин), а масивної - повільно (протягом декількох годин).
Поиск по сайту: |
