Ліпоєва кислота в якості біологічно-активної добавки.

Потужним сінергістом вітаміну В₁ в процесах гліколізу є ліпоєва кислота – кофермент, який має будову 3-(4-карбоксібутил)-1,2-дитіолану (5). Вона є вітаміном для молочно кислих бактерій (активний (+)-(S)-ізомер). Ліпоєву кислоту вводять у харчові продукти у якості біологічно-активної добавки. Вона бере участь у вуглеводному метаболізмі, відповідає за постачання енергії до міокарда, тим самим запобігаючи захворюванням серця. Крім того вона впливає на обмінні процеси жирів і використовується у лікувально-профілактичних цілях при небезпеці ожиріння, знижуючи утворення жиру. Як сінергіст вітаміну В₁ в процесах гліколізу, ліпоєва кислота не тільки активізує його, але й знижує вірогідність нейропатії та катаракти при цукровому діабеті. Рацемічну кислоту (5) отримують з адипінової кислоти (1) через естер її монохлорангідриду (2), який при взаємодії з етеном утворює продукт приєднання (3). Після подовження карбонільного ланцюга до восьми здійснюють відновлення карбонільної групи до гідроксильної, а потім заміщують на атом Хлору. Дихлорид (4) потім обробляють полісульфідом натрію (Na₂S + S Na₂S₂), що призводить до гетероциклізації з утворенням дитіоланового кільця:

БАД, (R,S) – Ліпоєва кислота

Харчові добавки

У харчовій промисловості застосовують велику групу речовин, яку називають загальним терміном – харчові добавки (ХД). Під цим поняттям об’єднують групу речовин природного або синтетичного походження, які використовують для удосконалення технології, збереження якості, поліпшення органолептичних характеристик харчових продуктів або додання їм нових властивостей.

Зазвичай, до цієї групи не відносять сполуки, що підвищують харчову цінність продуктів – вітаміни, мікроелементи, інші біологічно-активні добавки (БАДи). До харчових добавок не відносять також речовини, що самостійно застосовуються в їжу.

Застосування ХД допустимо тільки в тому випадку, коли вони, навіть при тривалому використанні не загрожують здоров’ю людини.

Класифікація ХД

Усі ХД можна класифікувати за трьома ознаками:

1) за функціональним призначенням

2) за джерелом одержання

3) за хімічною будовою

У свою чергу, за функціональним призначенням усі ХД поділяють на 5 основних груп:

1) смакові речовини – сполуки, що впливають на смак продукції (регулятори смаку, підсолоджувачі, регулятори кислотності, солоні речовини, тощо);

2) ароматизатори;

3) речовини, що покращують зовнішній вигляд харчових продуктів (барвники, речовини, що коригують колір, тощо);

4) речовини, що впливають на структуру та фізико-хімічні властивості харчових продуктів (регулятори консистенції, згущувачі, тощо):

5) речовини, що подовжують терміни зберігання сировини та готової продукції (консерванти, антиоксиданти).

Поиск по сайту: