Тема 2: Світоглядні та науково-методологічні проблеми формування екологічного права

Задача 1.

Верховна Рада АРК (далі – ВР АРК) звернулась до Конституційного Суду України із заявою про проведення перевірки відповідності Конституції України положень ст. 143 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) щодо примусового припинення права власності на земельну ділянку у разі її використання не за цільовим призначенням. На думку ВР АРК, зазначена стаття ЗКУ значно обмежує право власності на землю порівняно із положенням Основного закону. Так, всупереч нормі ст. 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ЗКУ значно обмежує можливості землевласника користуватись і розпоряджатись земельною ділянкою, встановлюючи обмеження щодо цільового призначення та фактично запроваджуючи санкцію за порушення вимог щодо такого призначення у вигляді примусового припинення відповідного права. Зазначене, з позицій ВР АРК, не є властивим для цивільно-правового інституту права приватної власності, який передбачає максимальну свободу для власника у виборі напрямів, форм та способів використання своєї власності, і не встановлює ніяких санкцій за відсутності порушення прав третіх осіб, як це має місце у переважній більшості випадків нецільового використання земель.

У процесі підготовки до розгляду справи по суті Конституційний Суд України звернувся за наданням висновку до провідних наукових установ України.

Визначте види правовідносин, які виникли.

Яка галузева належність норм щодо права власності на природні ресурси?

Наведіть характеристику методів екологічного права, які використовуються при правовому регулюванні інституту права власності на природні ресурси.

Надайте оцінку із посиланням на чинне законодавство правовій позиції ВР АРК.

Яким має бути висновок наукових установ?

Обґрунтуйте відповідність Конституції України оскаржуваних положень ст. 143 ЗКУ.

Вирішіть справу.

Задача 2.

Асоціація "Полтавський комбікорм" звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання недійсною його постанови від 01 березня 1999 № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" в частині встановлення збору за розміщення відходів, адже саме вказаний збір постійно сплачують підприємства – члени Асоціації.

У позові Асоціація просить визнати недійсними всі норми Порядку, які стосуються збору за розміщення відходів. Постановою суду в позові було відмовлено у зв’язку з прийняттям зазначеної постанови в межах повноважень Кабінету Міністрів України, визначених ст. 44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Асоціація подала апеляційну скаргу на постанову суду, оскільки вважає, що суди не застосували статей 67, 85, 92 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" та помилково застосували норми Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", який не є законом про оподаткування. Ставки та механізм справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища не встановлено ані законодавством про оподаткування, ані будь-яким іншим законом. До компетенції Кабінету Міністрів України не належить прийняття законів, в тому числі законів про оподаткування, у зв’язку з чим, на думку скаржника, оспорювана постанова № 303 прийнята відповідачем з перевищенням повноважень.

Визначте види правовідносин, які виникли.

Чи вірно застосовані судом норми Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"?

В якій частині питання обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища повинно регулюватись нормами екологічного права?

Запропонуйте напрямки узгодження норм екологічного та фінансового права у відповідній частині.

Вирішіть справу.

Задача 3.

У зв’язку зі збільшенням кількості порушень санітарного законодавства в осінній період, а саме масовим спалюванням опалого листя і сміття на прибудинкових територіях, у парках, скверах та інших зонах зелених насаджень та на газонах, в період з 15 жовтня по 20 листопада в м. Каневі заборонено спалювати листя і побутові відходи. Відповідне рішення прийнято Канівським міськвиконкомом.

Керівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності також доручено тримати на постійному контролі санітарно-екологічний стан власних та прилеглих територій, санітарно-захисних зон та забезпечити своєчасне вивезення відходів на спеціалізоване звалище, не допускати фактів спалювання відходів, організувати проведення суботників із вивезення сміття, залучивши власних працівників, а Канівській міській санепідемстанції з метою виявлення фактів спалювання опалого листя, залишків городньої рослинності та сміття - організувати систематичне проведення рейдів по території міста, особливо у вечірній час та вихідні дні.

Вказане рішення Державним підприємством "Канівський водгосп" було оскаржено до суду, оскільки восени прийнято спалювати опале листя, це є нормальним, а виконком міськради не уповноважений приймати рішення з відповідних питань.

Поиск по сайту: