– колегіальний орган, заснований 1975 р., перебуває в Люксембурзі і перевіряє правильність використання фондів ЄС, щоб громадяни ЄС отримували максимальну вартість своїх грошей. Суд має право проводити аудит будь-якої особи чи організації, що розпоряджається коштами ЄС.
Суд адиторів (СА) забезпечує зовнішній контроль спільних європейських фінансів і консультативний розгляд бюджетних проектів ЄС.
Функції: перевіряє належне використання Фондів ЄС;
Головна функція Суду – контроль за виконанням бюджету, щоб доходи та витрати ЄС були легальними та прозорими та забезпечувати якісний фінансовий менеджмент. Діяльність Суду гарантує економічність, ефективність, результативність та відкритість функціонування системи ЄС.
СА може перевіряти звіти усіх осіб та організацій, причетних до доходів чи витрат ЄС. Часто СА проводить перевірки на місцях. Результати перевірок фіксуються у письмових звітах, до яких привертається увага ЄК та країн ЄС.
Склад СА:по одному представнику від кожної країни на шестирічний термін, призначаються Радою. Члени Суду обирають з-поміж себе Голову на поновлювальний трирічний термін;
Штат СА – близько 800 осіб разом з адміністративним персоналом і перекладачами. Аудитори об’єднанні в аудиторські групи. Вони готують попередні звіти, рішення по яких виносить Суд.
Аудитори часто виїжджають з інспекціями до інших інституцій ЄС, країн ЄС і країн, що одержують допомогу. Насправді, хоч робота і пов’язана з грошима, відповідальність за які несе Комісія, на практиці 80% видатків ЄС контролюються національними урядами.
Для ефективності роботи САнезалежний у своїй діяльностівід інших інституцій ЄС, але водночас бути з ними у постійному контакти.
Одна із ключових функцій Суду – надавати допомогу бюджетним органам ЄС (ЄП та Раді), щорічно подаючи їм звіти за попередній фінансовий рік. Коментарі та зауваження цих звітів відіграють важливу роль під час прийняття рішень ЄП: схвалити або не схвалити діяльність Комісії з управління бюджетними коштами. Вразі схвальної відповіді , СА направляє в Раду і ЄП лист-гарантію, що гроші європейських громадян використовуються за призначенням.
СА також інформує громадян про результати своєї роботи шляхом тематичних звітів.
Суд аудиторів не має самостійних юридичних повноважень. Якщо аудитори розкривають факти шахрайства чи порушення правил, то вони інформують про це Європейське бюро з протидії шахрайству (ЄБПШ), що має особливий статус, який гарантує його автономію
Європейський центральний банк (ЄЦБ) створений 1.06.1998 р. у Франкфурті-на-Майні на базі Європейського валютного інституту (функціонував з 1994 р. і підготував запровадження спільної валюти) для переходу ЄС до третього етапу – Економічного та валютного союзу.
Органами ЄЦБ, які ухвалюють рішення, є Рада директорів банку, РадаЄЦБ та Розширена рада банку. ЄЦБ разом із національними центральними банками країн-членів ЄС входить до складу Європейської системи центральних банків. Керівні органи ЄЦБ, що ухвалюють рішення, здійснюють керівництво Європейською системою центральних банків. Зокрема, Рада директорів банку відповідає за провадження грошової політики відповідно до директив і рішень. Рада ЄЦБ є найвищим органом Європейської системи банків, уповноваженим ухвалювати рішення. До складу Ради банку входять члени Ради директорів банку, голови національних центральних банків тих країн-членів, які увійшли до зони євро, а також, без права голосу. Голова Ради ЄС з питань економіки й фінансів та член Комісії. Рада ЄЦБ видає важливі директиви та постанови, ухвалює рішення і вживає необхідних заходів задля виконання завдань, покладених договором на Європейську систему центральних банків.
Вирішальним кроком у діяльності ЄЦБ стала жорстка фіксація обмінних курсів євровалют щодо євро 31 грудня 1998 р. Завдяки цьому з 1 січня 1999 р. 11 із тоді ще 15 країн-членів ЄС ввели нову грошову одиницю – євро. Отже, з 1 січня 1999 р. ЄЦБ взяв на себе відповідальність за стабільність нової валюти (євро), а також за політику відсоткових ставок і грошової маси у зоні євро. Крім того, ЄЦБ має право:
– висловити свою думку стосовно всіх пропозицій про ухвалення правових актів ЄС та щодо всіх проектів законів національних офіційних органів влади, які стосуються його сфери повноважень;
– звернення із запитами про надання статистичних даних, необхідних для його роботи, представництво у сфері міжнародного співробітництва, участь у діяльності міжнародних валютних установ.
Отже, ЄЦБ займає чільне місце у Європейській системі центральних банків, а його основне завдання – розробка основних напрямів грошово-кредитної політики Європейського економічного і валютного союзу.
Отже, ЄС поступово трансформується з міжнародної організації, з економічного та політичного союзу західноєвропейських країн в об'єднання держав з єдиною валютою