Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Рада ЄС ( або Рада міністрів ЄС)



(основний постійно діючий децизійний орган (такий, що приймає рішення)

Головне завдання – реалізація цілей Союзу, що визначенні в уставних договорах. Рада ЄС спільно з ЄП виконує законодавчу й бюджетну функції, а також функцію окреслення політики та координації.

Рада Євросоюзу виконує роль законодавчого органу (в деяких випадках виконавчого). Від кожної країни представлений один міністр. Головування в Раді здійснюють усі країни шляхом ротації по півроку. Засідання відбуваються у Брюсселі, крім квітня, червня й жовтня, коли засідання проводяться у Люксембурзі.

Питання порядку денного визначають, який міністр бере участь у засіданнях; якщо обговорюють питання охорони навколишнього середовища, то у засіданні беруть участь міністри навколишнього середовища і тоді зустріч називається Радою з питань довкілля.

КОНФІГУРАЦІЯ РАД

1. Рада із загальних питань та зовнішніх зносин.

2. Рада з питань економіки та фінансів (ЕКОФІН)

3. Рада з питань правосуддя та внутрішних справ

4. Рада з питань зайнятості, соціальної політики, охорони здоров’я та захисту прав споживачів

5. Рада з питань конкуренції

6. Рада з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики

7. Рада з питань сільського господарства та рибальства

8. Рада з питань довкілля

9. Рада з питань освіти, молоді й культури

10. Рада із закордонних справ

 

ШІСТЬ ГОЛОВНИХ ФУНКЦІЙ РАДИ

Перші чотири функції належать до сфери діяльності, де країни-члени об’єднали суверенітети своїх держав, тобто поступилися частиною свого суверенітету на користь Союзу і делегували прийняття рішень з цих питань інституціям ЄС. Це так звана перша опора.

1. Затвердження законодавства ЄС. У багатьох випадках цю функцію Рада виконує разом з ЄП.

2. Координація широкого кола питань соціально-економічної політики держав-членів.

3. Ухвалення міжнародних угод між ЄС та іншими країнами або міжнародними організаціями у сфері торгівлі, співпраці та розвитку або конкретних питань: текстильної промисловості, рибальства, науки, транспорту.

4. Затвердження бюджету ЄС разом з ЄП.

Останні дві функції стосуються тільки сфер співпраці – це так звана друга і третя опори.

5. Розробка та виконання СЗППБ ЄС на основі керівних принципів, визначених Радою Європи. Нині виконання СПЗППБ передано до Європейської служби зовнішньої дії (ЄСЗД).

6. Координація співпраці між національними судами та силами поліції у кримінальних справах.

 

Всі міністри в Європейській Раді представляютьурядисвоїхкраїн й підзвітні національним парламентам і громадянам, яких вони представляють.

Роботу Ради ЄС координує Генеральний секретаріат на чолі з Генеральним секретарем. Ним упродовж 2000-2008 рр. був Хав’єр Солана.

У структурі Ради виділяють два структурні рівні

1. КОМІТЕТ ПОСТІЙНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ (КПП)

У Брюсселі кожна держава ЄС має постійне представництво, яке представляє і захищає її інтереси на рівні ЄС. Голова кожного представництва фактично є послом своєї країни в ЄС. Ці посли відоми як “постійні представники”, які зустрічаються раз на тиждень у КПП.

КПП готує діяьність, за винятком сільського господарства, яке перебуває у відомстві окремого комітету з сільського господарства. Разом з КПП працює низка робочих груп, що складаються з офіційних представників адміністрацій країн-членів ЄС.

2 РОБОЧІ ГРУПИ

Допоміжну функцію виконують також спеціалізовані комітети – Соціально-економічний, Валютний, Спеціальний сільськогосподарський комітет, комітет голів центробанків, Комітет освіти.

Безпека й оборона

У цьому питанні Раді ЄС допомогають: КОМІТЕТ з питань політики й безпеки (КППБ), який у цій сфері виконує функції аналогічні КПП. (Як працює Європейський Союз. Довідник інституцій ЄС \\ Представництво Європейської комисії в Україні та Білорусії).

Згідно з Лісабонським договором голосування в Раді ЄС здійснюється подвійною кваліфікованою більшістю – 55% країн-членів, які представляють не менше 65% населення ЄС. У випадку, коли РМЄС ухвалює рішення, що не було ініційоване ЄК або Високим представником із питань ЗП та безпеки, то підтримка рішення має становити 72% країн-членів, а відсоток представництва населення залишається незмінним -65%. Перехідний період до запровадження такого способу голосування з 2014 до 2017 р. при цьому група з 4 країн, що преставляє 35% населення у цей період матиме право блокувати схвалення рішення і вимагати його перегляду.

Згідно з Лісабонськи договором усі процедури у межах РМЄС мають бути публічними й транслюватися у телевізійному ефірі.

Євросоюзівська «трійка» або «трійка» ЄС – це делегація у складі представників поточного і наступного президентства, Ради ЄС і Єврокомісії. Тобто тих, хто виробляє й ухвалює в Євросоюзі рішення.

 

3. Європарламенту (ЄП). Голова ЄП.

Результати та характеристика останніх виборів (2009 р.)

На виборах до Європарламенту 4-7 июня 2009 г. в 27 країнах-членах ЄС перемогла правоцентристська Європейськанароднапартія - європейські демократи - одержала 264 депутатських мандата (279 за результатами виборів в 2004 р.). Основний суперник консерваторів - Партія європейських соціалістів - теж втратила місця в Європарламенті 161 депутати проти 199 у 2004 р.). Європейські ліберали 80 депутатських кресел (67), "зелені" 52 (40). Далі, Союз за Европу націй – 35 мандатами, об’єднання ліві с 32, група незалежних депутатів с 18. Так званні "останні", куди входять представники крайньо правих партій, одержали 93 депутатський мандати. Показник явки виборців на виборах в ЄП загалом по ЕС становив 43,2%. Вибори стали рекордними за числом тих, хто не прийшов до урн для голосування. У 2004 р. їх було 45%. В 27 державах ЄС нараховується 375 млн. чоловік, що мають право голосу. Європарламент єдиний інститут ЄС до якого європейці напряму обирають – 736 депутатів-представників країн Союзу.

ЄП складається з785 депутатів, строк їх повноважень - 5 р. Голова ЄП обирається на 2,5 р. тобто. на половину строку повноважень ЄП, на першій після виборів сесії ЄП. Можливі три тури голосування. Але, за традицією кандидатури зарані узгоджуються між представленими у парламенті партійними групами. Перемога на виборах до ЄП консерваторів гарантувала Жозе Мануелу Баррозу другий строк головування в Єврокомісії 2009-2014 рр. Голосування по країнам ЄС характеризувалось "правим ухилом". В усіх країнах поразки зазнали соціалісті. Особливо неочікуване в Іспанії й Португалії, де вони перебувають при владі. Вперше по декілька місць в Європарламенті отримали націоналістичні і радикальні сили в Румунії, Угорщині, Болгарії, Словаччині.

Перші прямі вибори в ЄП відбулися у 1979 р, до того членів ЄП делегували національні парламенти. Тоді ЄП був чисто консультативним форумом при ЄЕС, в яке входили 9 держав. У 1979 р. явка на вибори ставила 61,9%, а всі наступні роки вона незмінно падала, паралельно тому, як кількість членів ЕЕС, а згодом ЄС зростала, а владні повноваження ЄП розширялись. Нині ЄП затверджує бюджет співтовариства і кандидатури на посади єврокомісарів, а також може відправляти на доопрацювання більшість директив Єврокомісії або Ради ЄС шляхом подачі критичних "думок".

У липні 2009 р новим головою ЄП обрано колишнього прем’єр-міністра Польщі Єжі Бузека. Це вперше главою ЄП став представник однієї з країн колишнього соцтабору. На першій, сесії ЄП 69-літнього польського політика підтримали 555 депутатів. Його кандидатуру висунула Європейська народна партія (ЄНП).

 

4. Європейська комісія (створена у 1950-х рр.)

 

Роль – виконавчого органу та ініціатора законопроектів. Вона носій загального інтересу, двигун євроінтеграції, здійснює захист спільних інтересів

Склад – 27 членів: по одному від кожної країни ЄС. Неофіційно членів комісії називають комісарами. Члени Єврокомісії зобов’язані діяти в інтересах Союзу в цілому й не керуватися вказівками урядів своїх країн.

Новий склад ЄК призначають кожні п’ять років, упродовж шести місяців після виборів ЄП за наступною процедурою:

11. Уряди держав-членів ЄС разом узгоджують кандидатуру на посаду Президента Комісії, який затверджується ЄП.

12. Кандидат на посаду голови ЄК під час обговорень із урядами країн ЄС обирає інших членів ЄК.

13. Новий ЄП проводить співбесіду з кожним членом-кандидатом та висловлює свою точку зору стосовно всієї команди.

14. ЄК має Високого представника із зовнішньої політики й безпеки (один із віце-президентів)

ЄК – незалежний від національних урядів орган, який представляє і захищає інтереси ЄС у цілому.

– Несе відповідальність за виконання рішень ЄП і Ради ЄС, тобто займається управлінням повсякденними справами ЄС, втіленням його політики та управлінням і використанням його фондів.

– Політично ЄК підзвітна ЄП, який має право розпустити її після винесення їй вотуму недовіри. Окремі члени Комісії мають подавати у відставку на вимогу Президента, схвалену іншими комісарами.

Комісія бере участь у всіх сесіях ЄП, де уточнює та роз’яснює свою політику. Члени ЄК також відповідають на письмову й усні запитання членів ЄП.

Повсякденну роботу ЄК виконують адміністративні працівники, експерти, перекладачі та секретарі. Всього в Комісії працює близько 23 тис. чиновників - це менше, ніж у міській раді середнього європейського міста.

Головний офіс Комісії в Брюсселі, є офіси в Люксембурзі, представництва в усіх країнах-членах та багатьох столицях по всьому світу, які нині ситали дипломатичними представництва Європейської служби зовнішньої дії (ЄСЗД).

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.