Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Головування країн-членів в ЄС



Країни-члени в ЄС головують по півроку в Європейській Раді. Так, головування в 2010 р. розпочала Іспанія її змінила Бельгія. У 2011 р. головування розпочала Угорщина.

Згідно з положенням Лісабонської угоди роль головуючої в ЄС країни залишається вагомою у питаннях внутрішнього розвитку Союзу, але вона не займається зовнішньою політикою. Ці функції відійшли до Виского представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики, а також до Президента Європейської Ради – нині, відповідно, до Кетрін Ештон і Германа Ван Ромпея.

З 2011 р. в ЄС головує Угорщина. Її президентство має чотири загальних пріоритети: економічне зростання та зайнятість для збереження європейської соціальної моделі; міцніша Європа; уважніший до громадян ЄС; розширення та Європейська політика сусідства. Великого значення Угорщина надає розвитку енергетики ЄС, зокрема розвитку інфраструктури, інноваційних енергетичних технологій та координації енергетичної політики держав ЄС у їхніх відносинах із третіми країнами.

Будапешт прагнув, щоб країни-члени дійшли згоди щодо стратегії “Енергія 2020”, Плану дій з енергоефективності. Крім того, ЄК готує дорожню енергетичну карту ЄС на період до 2050 р. Цей документ стосується довготермінових енергетичних цілей та їх фінансування. Насамкінець, ЄК представила проект нового регулювання ЄС, спрямований на більшу інтегрованість і прозорість союзного енергоринку. Текс документу має бути узгоджений з Європарламентом для схвалення нового енергетичного законодавства.

З 1 липня 2011 р. до 1 січня 2012 р. країною-президентом є Польща.[1]

 

Європейська Рада (ЄР)

ЄР заснована у 1974 р. є найвищим керівним політичним органом ЄС, адже включає глав держав або урядів, міністрів закордонних справ, а також голову ЄК разом з одним зі своїх заступників, а статус гостя має голова Європарламенту. ЄР засідає не менше двох разів на рік.

ЄР визначає напрямки розвитку, стратегію й принципи діяльності ЄС, а також найважливіші питання.

ЄР не має постійного місця перебування. Скликається державою-членом, що головує в Раді (міністрів) ЄС, в цій же країні зазвичай проводяться засідання. Вона готує і порядок денний. На засіданнях Європейської Ради головує прем’єр-міністр, або президент країни, що головує в Раді ЄС. Проте за Лісабонським договором 2009 р. Європейську Раду очолє Президент, що обирається на 2,5 роки, з правом один раз бути переобраним.

Чотири рази на рік президенти та прем’єр-міністри країн-членів ЄС збираються разом з Президентом ЄК на засідання Європейської Ради. Це так звані “саміти ЄС”, які визначають загальний курс політики ЄС та віришують питання, які не можуть бути розв’язані на нижчому рівні, тобто міністрами на звичайних засіданнях Ради.

На відміну від інших інституцій, Європейська Рада діє без будь-яких правил внутрішнього розпорядку (цей формальний недолік є характеристикою вищого органу).

Рішення Європейської Ради не мають обо’'язкового характеру, але дають потужні політичні імпульси та накреслюють магістральні напрями подальшого розвитку ЄС. Маастрихтська угода 1992 р. наголошує на провідній ролі Європейської Ради як органу, який має забезпечити Союз необхідним імпульсом для його розвитку і визначити загальнополітичні керівні принципи цього. Згідно зі ст. 13 Договору про ЄС ЄР визначає принципи й загальні напрями спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗППБ), зокрема й питання захисту, які держави-члени мають виконувати на основі втілення рішень Ради в життя.

ЄР визначає свою позицію щодо важливих світових політичних процесів, координує закордонну політику країн-членів; маєправообмежуватиколопитань у сферізовнішньої й безпекової політики, а такожзалучається до узгодженняекономічноїполітики держав-членів.

Порядок денний кожного засідання ЄР – це найважливіші щоденні проблеми, з якими зіткнувся ЄС. ЄР займаєтьсявнутрішніми й зовнішніми аспектами економічного та політичного характеру європейської інтеграції. Водночас, вона відіграє роль "вдосконалювача" економічної й соціальної інтеграції.

Компетенції ЄР: прийняття основних політичних рішень, стимулювання розвитку Економічного і валютного союзу, європейської валютної системи, підтримка виборів до ЄП та соціально-політичної активності Союзу.

На засіданнях ЄР розглядаються питання прийняття нових членів чи питання асоціації.

Одна з головних функцій ЄР – це таємний обмін позиціями між керівниками урядів чи держав (без сторонніх осіб, у тому числі міністрів закордонних справ)

Європейська Рада тісно співпрацює з ЄП. Після кожного свого засідання вона надає Європарламенту звіт своїх слухань і щорічний письмовий звіт про досягнутий Союзом прогрес. Залучення ЄП до систематичного огляду справ Союзу сприяло появі додаткового демократичного елементу дебатів стосовно майбутнього європейської інтеграції.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.