Психологічні проблеми соматичних хворих

Емоційні проблеми: депресія, ейфорія, агресивність, страх, схвильованість, байдужість.

Порушення уваги: розсіяна увага, заціпеніння.

Порушення пам’яті: зниження пам’яті, сповільнене мислення, амнезія.

Порушення інтелекту: зниження інтелекту, відставання в розумовому розвитку.

Зміна волі: відсутність волі, неадекватність поведінки, спроба суїциду.

Розлади мови: відмова від спілкування, замкнутість, затинання, глухонімота.

Розлади мислення:непослідовність мислення, нав’язливі ідеї, галюцинації.

Відношення до хвороби: відсутність знань про хворобу, неадаптованість до хвороби,

перебільшення небезпеки хвороби, нехтування хворобою, утилітарне відношення до хвороби.

Питання для самоконтролю:

1. З яких етапів складається медсестринський процес?

2. Яке значення медсестринського обстеження?

3. Як називається другий етап медсестринського процесу?

4. Що таке проблема пацієнта?

5. Які є види проблем?

6. Які проблеми називаються дійсними?

7. Що таке потенційні проблеми, які причини їх виникнення?

8. Що таке пріоритетна проблема?

9. Що таке медсестринський діагноз?

10. В чому різниця між лікарським та медсестринським діагнозами?

Література:

1.Губенко І.Я. з співавт. Медсестринський процес. Основи сестринської справи та клінічне

медсестринство. – Київ. “Здоров’я”. 2001, ст.74 – 150.

2.Кудрявцева Т.О. Сестринський процес: етапи, зміст, документація. Навчально-

методичний посібник.- Київ.“Здоров’я”. 2001, ст. 33 – 60.

3.Пасєчко Н.В. Основи сестринської справи (курс лекцій). Тернопіль. Укрмедкнига.1999.

4.Мухина С.А. Тарновская И.И. Теоретические основы сестринского дела. Т.1,2.Москва.1998.

5.Шевчук М.Г. Сестринська справа. Київ. Здоров'я. 1992.

6.Нетяженко В.З. Загальний та спеціальний догляд за хворими. Київ. Здоров'я. 1996.

7.Лесик – Лісна О.А., Шегедин М.Б,. Медсестринські моделі. Львів. 1999.

8.Лесик – Лісна О.А. Медсестринський процес. Львів. 1999.

Практичне заняття № 5

Тема: Третій етап медсестринського процесу –

планування медсестринських втручань

Мета:Навчитись складати план медсестринського догляду на основі виявлених проблем, визначати мету догляду, встановлювати пріоритетні завдання

Забезпечення заняття:“ Листки медсестринської оцінки стану пацієнта”, ситуаційні задачі, медичні карти стаціонарного хворого, таблиці «Третій етап медсестринського процесу», «Таксономія медсестринських діагнозів», листки лікарських призначень.

Студент повинен знати:

- людські потреби по Маслоу;

- роль медсестри в догляді за пацієнтом;

- класифікацію (таксономію) медсестринських діагнозів;

- види та методи медсестринських втручань;

- функції медсестер;

вміти:

- виявляти проблеми пацієнта;

- розрізняти проблеми дійсні, потенційні та супутні;

- формулювати медсестринські діагнози;

- встановлювати пріоритетність проблем;

- складати план медсестринського догляду;

- визначати мету та обсяг медсестринських втручань;

- погоджувати план з лікарем, пацієнтом та його родичами;

- визначати кінцеву дату оцінки результатів догляду;

- удокументовувати план медсестринських втручань.

Зміст заняття

Планування медсестринських втручань - третій етап медсестринського процесу

Планування так само, як оцінка стану пацієнта, залежить від вибраної моделі медсестринської справи. Суть планування полягає в:

- визначенні пріоритетності ( черговості) вирішення проблем;

- визначенні разом з пацієнтом мети (очікуваного результату) для кожної проблеми;

- визначенні характеру та обсягу медсестринських втручань, необхідних для

досягнення поставленої мети;

- визначення ресурсів, кола осіб, залучених до догляду;

- визначення частоти, тривалості медсестринських втручань;

- встановлення кінцевого терміну оцінки результатів.

Визначаючи мету для кожної проблеми, слід враховувати: побажання пацієнта та членів його родини, можливості медсестри та ресурси, професійний досвід.

Визначивши мету догляду, медсестра разом з пацієнтом може визначати ефективність їх спільних дій у вирішенні проблем. Без визначення мети неможливо достовірно оцінити результат медсестринських втручань. Щоб вірно оцінити результат, мету необхідно вказувати у визначених показниках, тобто виразити як зміну поведінки пацієнта, його словесну реакцію, конкретні зміни, помічені медсестрою, визначені певні фізіологічні показники.

Наприклад, проблема - у пацієнта знижений апетит в результаті високої гарячки. Очікуваний результат (мета) - у пацієнта покращития апетит (з його слів - пацієнт з’їдає весь раціон, - пацієнт не втратив ваги. Таким чином, мета догляду - те, чого прагнуть досягти пацієнт і медсестра в результаті реалізації плану. Мета повинна бути націлена на пацієнта і записана простими словами, щоб розуміти однозначно. Мета передбачає тільки позитивний результат:

- зменшення або зникнення симптомів, що викликають хвилювання у пацієнта та

тривогу медсестри;

- покращання самопочуття;

- розширення можливостей самодогляду в рамках фізіологічних потреб;

- зміна ставлення до свого здоров’я.

У міру зміни стану пацієнта буде змінюватись рівень незадоволення його потреб, а значить, буде змінюватись і мета догляду. Тому необхідно постійно оцінювати досягнення очікуваного результату.

Спочатку планують для вирішення пріоритетні проблем - першочергові, які становлять загрозу для життя пацієнта.

Перш, ніж обговорювати мету догляду з пацієнтом, медсестра повинна:

- вияснити, якого результату хоче домогтись пацієнт;

- оцінити його можливості виконувати певні заходи самодогляду;

- оцінити, чи зможе пацієнт оволодіти навиками самодогляду.

Визначення об’єму медсестринських втручань.

Медсестринські втручання, записані в план догляду, - перелік дій, які застосовує медсестра для вирішення проблем конкретного пацієнта. Якщо проблема потенційна, то втручання повинно бути направлене на попередження переходу її в дійсну. В плані догляду може бути декілька медсестринських втручань стосовно однієї проблеми. Це надає впевненості і медсестрі, і пацієнту в тому, що для досягнення поставлених цілей застосовуються всі можливі дії. Медсестринські втручання повинні:

- базуватись на наукових принципах;

- бути конкретними і чіткими;

- бути реальними в межах відведеного часу і кваліфікації медсестри;

- бути спрямованими на конкретну проблему.

Плануючи ті чи інші медсестринські втручання, слід не лише перелічити їх пацієнту, але й пояснити, з якою метою вони призначені. Дослідники сестринської справи виявили : якщо призначення сформульовані загальними фразами, вони можуть бути сприйняті різними медсестрами по-різному. Не можна записати: «Збільшити прийом рідини». Виникає ряд запитань: «Скільки, коли, яку рідину, як часто давати пити?» Якщо ж призначення визначені конкретними термінами, вони будуть виконуватись чітко, наприклад: “Пацієнт випиватиме за добу всього 2 л рідини ( чай, вода, сік, компот).

План медсестринських втручань повинен включати п’ять основних блоків

міроприємств:

1. Підготовка пацієнта до лабораторних, рентгенологічних, інструментальних та інших

додаткових методів обстеженняпацієнта.

2. Спостереження за станом пацієнта, функцією органів та систем.

3. Виконання лікарських призначень.

4. Допомога у виріщенні супутніх проблем та задоволенні потреб пацієнта.

5. Навчання пацієнта і його оточення самодогляду та взаємодогляду.

Завдання для самостійної роботи:

Поиск по сайту: