Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Роль сімї у виникненні психосоматичних розладів. Характеристика зв’язку бронхіальної астми, кишково-шлункових захворювань з раннім сімейним досвідом пацієнта.



Ряд психосоматичних проблем отримав перші свої закладки в дитинстві, і саме батьківська сімя, а вже потім власна сімя пацієнта можуть сприяти зниженню сресостійкості до надто чутливого переживання, втрати значущого об’єкту і схильності до соматизованих депресій.

Дослідниками були виділені 3 типи відносин у батьківських сімях, які призводили до виникнення психосоматичних розладів:

Опіка – характеризується жорсткими стереотипами комунікації, діти інфантилізуються, їхній емоційний розвиток відстає.

Нехтування і відкидання – дитина ніби відмовляється від своєї особистості, в неї розвивається тенденція до соціального аутизму.

Делегування – у батьків порушуються очікування відносно своєї дитини, батьки ігнорують дійсні досягнення своєї дитини, переміщаючи на них свої нездійснені надії, намагаються втілити свої цілі через дітей, тобто дитина є продовженням «Я» батьків.

Бронхіальна астма.

Основними чинниками є алексетимія ( нездатність висловити свої почуття в словах ), істеричні риси (велика емоціногенність) наявність неусвідомленої тривожності.

Зенкер і Фукс в симптомі бронхоспазму вбачають вияв внутрішнього конфлікту між потребою в ніжності і страхом перед нею а також конфлікт у процесі брати і давати. Однією з причин бронхіальної астми є придушення матірю емоційних проявів у дитинстві.

Корекція порушень в рамках сімейної психотерапії повинна здійснюватися по 2 напрямках:

Розвиток і посилення емоційних комунікацій у сімї з використанням невербальних технік.

Розігрування рольових ситуацій для того, щоб члени сімї вчилися тонко розрізняти прохання і вимоги, критику і пропозицію.

Виразкова хвороба шлунку.

Є 2 основних типи пацієнтів:

Тиранічний пацієнт. Характеризується слабким его, внутрішньою залежністю від оточення і в той же час сильним страхом перед всією залежністю.

Як гіперкомпенсація у нього виступає прагнення до тиранічного придушення оточення, якщо це не вдається то виникає спалах агресії. Це ж саме є причиною алкоголізації.

Психотерапія має бути націлена на усвідомлення страху, який переживається, в ситуаціях в яких він виникає і припрацювання почуттів переляканої тиранічної людини по черзі. Сімейна психотерапія має бути спрямована на підвищення емпатії у членів сімї і створення альтернативних стандартів взаємодії.

Це пацієнти з псипатичними рисами характеру, і тенденцією до постійного розсіювання, агресивного напруження через іронічні зауваження бурчання, критиканство.

В даному випадку важливо конструктивно пацієнту конфліктувати в певних рамках часу, чітко обговорювати проблему.

Виразковий коліт. Хвороба Крону.

Етіологія даних захворювання не ясна. Дискутуються бактеріальна, вірусна, імунологічна теорії патогенезу.

Провідна психологічна проблема – алексетимія. На думку Фрейндберга у хворих з виразковим колітом є високий рівень інфантильності, схильність до депресивних реакцій які є результатом агресивних імпульсів і емоцій.

В даному випадку важливо їх усвідомлювати, називати, відреаговувати, вчитися реагувати по новому.

 

Роль сімї у виникненні психосоматичних розладів. Характеристика зв’язку бронхіальної алергій, серцево-судинних захворювань, кишково –шлункових захв., з раннім сімейним досвідом пацієнта.

Ряд психосоматичних проблем отримав перші свої закладки в дитинстві, і саме батьківська сімя, а вже потім власна сімя пацієнта можуть сприяти зниженню сресостійкості до надто чутливого переживання, втрати значущого об’єкту і схильності до соматизованих депресій.

Дослідниками були виділені 3 типи відносин у батьківських сімях, які призводили до виникнення психосоматичних розладів:

Опіка – характеризується жорсткими стереотипами комунікації, діти інфантилізуються, їхній емоційний розвиток відстає.

Нехтування і відкидання – дитина ніби відмовляється від своєї особистості, в неї розвивається тенденція до соціального аутизму.

Делегування – у батьків порушуються очікування відносно своєї дитини, батьки ігнорують дійсні досягнення своєї дитини, переміщаючи на них свої нездійснені надії, намагаються втілити свої цілі через дітей, тобто дитина є продовженням «Я» батьків. Гіпертонічна хвороба

Характеризується наступними рисами:

Внутрішньо-особистісний конфлікт між агресивними імпульсами і потребою залежності від значущою особи.

Перфекціонізм – прагнення досягати високої соціальної мети або високих стандартів. Ці риси призводять до стару підвищеної готовності психосоматичного реагування. При цьому характеризується інтровертованість, емоційна мобільність. Завданням допомоги є: допомогти усвідомити внутрішні конфлікти і навчитися конструктивно обговорювати і вирішувати конфліктні ситуації.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.