Основні елементи мережі і режими роботи

Для побудови безпроводової мережі використовуються Wi-Fi адаптери й точки доступу.

Адаптер (рис. 2.2 ) являє собою пристрій, що підключається через слот розширення PCI, PCMCI, CompactFlash. Існують також адаптери з підключенням через порт USB 2.0. Wi-Fi адаптер виконує ту ж функцію, що й мережна карта в проводовій мережі,- служить для підключення комп'ютера користувача до безпроводової мережі. Завдяки платформі Centrino всі сучасні ноутбуки мають убудовані адаптери Wi-Fi, сумісні з багатьма сучасними стандартами. Wi-Fi адаптерами, як правило, постачені й КПК (кишенькові персональні комп'ютери), що також дозволяє підключати їх до безпроводових мереж.

Для доступу до безпроводової мережі адаптер може встановлювати зв'язок безпосередньо з іншими адаптерами. Така мережа називається безпроводовою одноранговою мережею або Ad Hoc ("до випадку"). Адаптер також може встановлювати зв'язок через спеціальний пристрій - точку доступу. Такий режим називається інфраструктурою.

Для вибору способу підключення адаптер повинен бути настроєний на використання або Ad Hoc, або інфраструктурного режиму.

Точка доступу (рис. 2.3) являє собою автономний модуль із убудованим мікрокомп'ютером і приймально-передавальним пристроєм.

Рис. 2.2. Адаптери

Через точку доступу здійснюється взаємодія й обмін інформацією між безпроводовими адаптерами, а також зв'язок із проводовим сегментом мережі. Таким чином, точка доступу відіграє роль комутатора.

Рис. 2.3. Точка доступу

Точка доступу має мережний інтерфейс (uplink port), за допомогою якого вона може бути підключена до звичайної проводової мережі. Через цей же інтерфейс може здійснюватися й настроювання точки.

Точка доступу може використовуватися як для підключення до неї клієнтів (базовий режим точки доступу), так і для взаємодії з іншими точками доступу з метою побудови розподіленої мережі (Wireless Distributed System - WDS). Це режими безпроводового мосту "точка-точка" і "точка - багато точок", безпроводовий клієнт і повторювач.

Доступ до мережі забезпечується шляхом передачі широкомовних сигналів через ефір. Приймаюча станція може одержувати сигнали в діапазоні роботи декількох передавальних станцій.Станція-Приймач використовує ідентифікатор зони обслуговування (Service Set IDentifier - SSID) для фільтрації одержуваних сигналів і виділення того, котрий їй потрібний.

Зоною обслуговування (Service Set - SS) називаються логічно згруповані пристрої, що забезпечують підключення до безпроводової мережі.

Базова зона обслуговування (Basic Service Set - BSS) - це група станцій, які зв'язуються один з одним завдяки безпроводовому зв'язку. Технологія BSS припускає наявність особливої станції, що називається точкою доступу (access point).

Поиск по сайту: