1. Підвищення якості та конкурентоспроможності туристичного продукту
1.1. Розширення номенклатури туристично-рекреаційних послуг (розвиток та підтримка річкового, культурного, історико-пізнавального, спортивного та розважального, екологічного та сільського видів туризму).
1.2. Підвищення рівня інноваційності рекреаційного продукту.
1.3. Впровадження на ринку туристично-рекреаційних послуг прогресивних технологій обслуговування.
1.4. Сприяння будівництву нових сучасних об’єктів туристично-рекреаційної інфраструктури.
1.5. Реставрація пам’яток історичної та культурної спадщини.
1.6. Розвиток розгалуженої мережі організацій та установ, що надають екскурсійні, культурно-розважальні, оздоровчі та інші послуги.
2. Раціональне використання рекреаційного та туристичного
потенціалів регіону
2.1. Створення курортно-рекреаційного кадастру для визначення можливостей та обмежень у використанні курортно-рекреаційних та земельних ресурсів з визначенням перспектив та переваг територіального розвитку.
2.2. Формування конкурентоспроможних кластерів у рекреаційній та туристичній сферах.
2.3. Інвентаризація та впорядкування земель рекреаційного і природоохоронного призначення.
2.4. Збереження, захист та відтворення унікальної флори та фауни, природних ландшафтів.
2.5. Екологічний благоустрій ландшафтних парків, природно-заповідного фонду.
2.6. Оцінка впливу та розробка заходів щодо адаптації до змін кліматично-рекреаційного потенціалу регіону, що відбуваються.
3. Розвиток регіональної інформаційної інфраструктури щодо рекреаційних та туристичних послуг
3.1. Оптимізація організаційно-управлінської структури туристично-рекреаційної галузі.
3.2. Створення центрів туристичної інформації з обслуговування туристів та відпочиваючих.
3.3. Популяризація туристичного продукту через засоби масової інформації.
4. Створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу
4.1.Сприяння сталому розвитку малого бізнесу у туристичній сфері.
4.2. Розвиток інфраструктури та підвищення якості ринку туристичних послуг.
4.3. Створення кластерів у туристично-рекреаційній сфері.
4.4. Впровадження та дотримання принципів „мовчазної згоди” та „єдиного вікна”.
Реалізація окреслених завдань пріоритету сприятиме:
Ø задоволенню потреб населення у отриманні якісних туристичних та рекреаційних послуг і, одночасно, зростанню прибутковасті суб’єктів бізнесу, що організаційно входять до складу туристичного та рекреаційного кластерів;
Ø дбайливому ставленню та раціональному використанню унікальних природних ресурсів, збереженню та відтворенню природних ландшафтів.
5.5. Розбудова інфраструктури соціальної сфери та забезпечення нової якості життя населення
Внутрішні фактори, що зумовлюють конкурентні переваги регіону:
- наявність кваліфікованих медичних кадрів;
- можливості отримання молодими спеціалістами досвіду від провідних медичних спеціалістів;
- високий освітній рівень населення;
- наявність в районі педагогів-новаторів, відданих педагогічній справі;
- розвиток туристичного ринку послуг;
- пропагування здорового способу життя та довголіття;
- традиційна підприємницька активність населення;
- наявність кваліфікованої робочої сили;
- високий рівень мобільності робочої сили;
- перепідготовка робочої сили відповідно до вимог регіонально ринку праці;
- можливості сезонного працевлаштування.
Внутрішні фактори, що ускладнюють формування конкурентних переваг:
- недостатній рівень оснащення міських медичних закладів сучасним медичним обладнанням;
- низький рівень оснащення медичних пунктів у сільській місцевості;
- значна фізична зношеність основних фондів медичних закладів;
- низький рівень медичного обслуговування населення у сільській місцевості;
- недостатній рівень матеріально-технічного та кадрового забезпечення якості освітніх послуг у сільській місцевості;
- недостатність об’єктів та площ спортивних установ;
- відсутність об’єктів для проведення спортивних та культурно-видовищних заходів;
- висока фізична зношеність основних фондів водопостачання та водовідведення;
- недостатня якість питної води, що подається централізованим водопостачанням;
- невисока тривалість життя;
- низький рівень зайнятості сільського населення;
- обмежені можливості працевлаштування у сільській місцевості;
- обмеженість працевлаштування молодих фахівців;
- значний знос основних фондів і висока енергоємність житлово-комунальної сфери;
- необхідність оптимізації єдиної системи теплопостачання та реконструкції тепломереж;
- енергозалежність та енергодефіцитність регіону;
- відсутність в регіоні енергогенеруючих потужностей.
Можливості, що сприяють досягненню стратегічних цілей пріоритетного розвитку регіону:
- намагання регіональної влади вирішити проблеми якості життя населення в регіоні;
- фінансування з місцевих бюджетів коштів на розвиток інфраструктури соціальної сфери;
- проблем розвитку інфраструктури соціальної сфери;
- активна позиція влади щодо залучення інвестицій та інновацій в розвиток освіти, охорони здоров’я, культури та охорони культурної спадщини, ЖКГ.
- передбачення у державному бюджеті коштів на розвиток в регіоні інфраструктури соціальної сфери;
- наявність державного замовлення на підготовку фахівців;
Несприятливі умови для досягнення стратегічних цілей пріоритетного розвитку регіону:
- високий рівень захворювання населення серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями;
- незадовільний стан здоров’я дітей;
- природне старіння значної частини споруд культурної спадщини;
- старіння населення;
- нерівні можливості працевлаштування міського та сільського населення;
- значний відтік сільського населення до міста;
- відтік кваліфікованої робочої сили за кордон;
- демпінг заробітної плати на ринку праці;
3. Розвиток регіональної інформаційної інфраструктури щодо рекреаційних та туристичних послуг