Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Аналіз переваг та обмежень перспективного розвитку району



Сильні сторони (внутрішні переваги) Слабкі сторони (внутрішні недоліки)
1. Географічне положення та природно-ресурсний потенціал
§ Вигідне географічне розташування. § Значна територія. § Територію району перетинає міжнародна транспортна магістраль. § Сприятливий для сільського господарства краю рівнинний рельєф. § Компактне розміщення населених пунктів та їх чисельність. § Значна лісистість району. § Значні земельні ресурси. § Значний оздоровчо-рекреаційний потенціал (річки, штучні водойми, мінеральні джерела, помірний клімат). § Зміни кліматичних умов, внаслідок чого зростають ризики в різних галузях економіки. § Відсутність судноплавних річок. § Обмеженість мінерально-сировинної бази. § Слабка родючість ґрунтів. § Недостатньо розвинена інфраструктура району.
2. Економічний потенціал
§ Наявність факторів, що обумовлюють розвиток промислового потенціалу. § Потреба у розвитку будівельної індустрії. § Високий потенціал розвитку аграрної сфери сільськогосподарського виробництва.   § Недостатня кількість промислових підприємств з високим рівнем виробництва. § Висока зношеність основних фондів. § Слабка транспортна мережа. § Відсутність ринку туристичних послуг. § Недостатній обсяг інвестицій в основний капітал.
3. Стан навколишнього природного середовища
§ Наявність об’єктів природно-заповідного фонду. § Наявність унікальних ландшафтів та природних парків. § Напружена екологічна ситуація (ЧАЕС). § Значна деградація ґрунтового покриву (стихійне заліснення, водна ерозія). § Деградація малих річок та водойм місцевого значення. § Заболочення раніше осушених земель. § Наявність стихійних сміттєзвалищ та відсутність організованого збору сміття. § Наявність проблем водопостачання в окремих населених пунктах.  
4. Трудовий потенціал
§ Високий освітній рівень населення. § Наявність кваліфікованої робочої сили. § Можливість перепідготовки робочої сили відповідно до вимог ринку праці. § Високий рівень народжуваності.   § Високий рівень безробіття у селах. § Обмежені можливості працевлаштування у сільській місцевості. § Невисока тривалість життя. § Значна кількість людей похилого віку. § Високий міграційний відтік населення. § Невідповідність професійно-освітнього рівня робочої сили потребам економіки.  
5. Рекреаційно-туристичний потенціал
§ Значні рекреаційні ресурси. § Наявність історичної та культурної спадщини. § Поява нових видів туризму (сільського зеленого туризму).     § Нерозвинутий інформаційний простір про туристичні можливості. § Недостатнє коло та якість туристичних послуг. § Незначна кількість постачальників послуг сільського зеленого туризму. § Недостатня розвиненість інфраструктури туристичної галузі. § Відсутність в районі туристичних кластерів.
6. Розвиток інфраструктури
§ Наявність значної кількості загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладів усіх рівнів акредитації. § Наявність розгалуженої торгової мережі. § Відсутність водного та повітряного транспорту. § Незадовільний стан інфраструктури, у першу чергу, автомобільних доріг. § Незадовільний стан водопостачання та водовідведення. § Відсутність оновлених планів генерального розвитку населених пунктів. § Недостатній рівень розвитку соціальної інфраструктури. § Значний знос основних фондів і висока енергоємність житлово-комунального господарства. § Необхідність оптимізації теплопостачання, реконструкції тепломереж.

 

Економічні фактори вважаються завжди головними для визначення інвестиційних перспектив, перспектив розвитку ринків та ін. Але на соціально-економічний розвиток регіону безпосередньо впливають й інші фактори, зокрема, політичні, соціальні, технологічні. Тому важливо оцінити їх вплив на ділову активність, інвестиційний клімат, стабільність та перспективи регіонального розвитку, тобто вдатися до PEST-аналізу.

Політичні фактори. За останні роки законодавча база потерпіла низку суттєвих змін, у результаті чого суттєво змінилися умови роботи для суб’єктів господарювання. На підставі цього можна стверджувати, що найближчим часом суттєвих змін не слід очікувати, матимуть місце лише елементи коригування законодавчої бази.

Радикальні зміни, що відбулися у політиці оподаткування у 2011 році, дозволяють вважати, що протягом найближчого часу податкове законодавство буде доопрацьовуватися та змінюватися у рамках моделі, що запропонована Податковим кодексом.

Економічні фактори. Початок нової хвилі економічної кризи на фоні збільшення податкового тиску на підприємницькі структури може призвести до скорочення кількості малих підприємств в регіоні шляхом їх закриття, злиття та створення середніх та крупних підприємницьких структур. Цей процес не слід вважати абсолютно негативним для впливу на економіку. В аграрній сфері, наприклад, це може забезпечити появу більш ефективного землеробства та скотарства.

Обмеженість енергетичних ресурсів, залежність від їх постачання з інших країн спонукає підприємницькі структури впроваджувати енергозберігаючі технології, жорстку економію, скорочення втрат. Це повинно привести до зниження енергоємності продукції та її собівартості.

Активна інвестиційна діяльність суб’єктів господарювання в регіоні є одним з головних факторів його соціально-економічного розвитку. Факторами, що стримують таку діяльність, є економічна нестабільність, відсутність державних гарантій, недосконалість законодавчої бази та ін., що складають поняття сприятливого інвестиційного клімату в регіоні.

Соціальні фактори. Інноваційна модель розвитку регіону дозволяє прогнозувати появу стійкого попиту на кваліфікованих спеціалістів. Оскільки державна політика у сфері освіти не має потерпіти у найближчі часи суттєвих змін, можливо вважати, що попит на кваліфікованих спеціалістів буде лише зростати.

Зростання чисельності людей пенсійного та передпенсійного віку може спонукати державу до збільшення податкового тиску на заробітну плату.

Спад економіки, структурні зрушення в економіці завжди призводять до невідповідності пропозиції робочої сили потребі в ній, тобто зниження зайнятості та зростання безробіття. Вагомість проблеми визначається як економічними наслідками безробіття для суспільства і людини, так і суто соціальними. Тому зростання зайнятості населення в регіоні є одним з пріоритетних завдань стратегії соціально-економічного розвитку, що забезпечує зростання валового регіонального продукту.

Технологічні фактори. Розвиток інформаційних технологій та все більша їх доступність передбачають неминуче ускладнення процесів їх ефективного використання. Очевидною є поява попиту на спеціалістів, які здатні організувати ефективне їх використання у рамках діючого бізнесу. Враховуючи наведені вище фактори, можливо стверджувати, що дана тенденція є довготривалою і сприятливою.

Поява та розвиток новітніх технологій (наприклад, нанотехнологій) та продуктів їх використання, високий рівень конкуренції у світі вимагає від сучасних підприємців та менеджерів усіх рівнів активного пошуку можливості їх використання та, відповідно, фінансування. Завданням регіональної влади у цих умовах є стимулювання підприємницьких структур до активного впровадження новітніх технологій та розробок, надання підприємствам, що їх впроваджують, вагомих преференцій.

 

Ґрунтуючись на проведеному аналізі, головними проблемами соціально-економічного розвитку Корецького району визнані:

- структурні зміни природного потенціалу та умов життя внаслідок регіональних кліматичних змін, що відбуваються;

- незначна кількість інноваційно-активних високотехнологічних виробництв;

- зниження обсягів виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та випуску продуктів харчування;

- недостатній розвиток транспортного комплексу;

- незадовільний стан автотранспортної інфраструктури;

- недостатньо ефективне використання рекреаційно-туристичного потенціалу регіону;

- значне накопичення відходів у регіоні;

- низька якість питної води;

- низька якість житлово-комунальних послуг і неефективна система житлово-комунального господарства;

- незадовільний стан здоров’я населення;

- недостатність сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу;

Проведений аналіз дозволив визначити такіпріоритетні напрямки розвитку Корецького району:

 

   
Пріоритет 1 Розбудова сучасної промисловості
Пріоритет 2 Розвиток високопродуктивного аграрного виробництва
Пріоритет 3 Розбудова та модернізація транспортної інфраструктури
Пріоритет 4 Якісний розвиток туристично-рекреаційної сфери
Пріоритет 5 Розбудова інфраструктури соціальної сфери та забезпечення нової якості життя населення

Розділ 4.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.