Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Раптова зупинка кровообігу у вагітних



У випадку зупинки кровообігу у вагітних та проведення у них реанімаційних заходів слід прагнути врятувати і жінку, і плід. Ефективна реанімація матері — найкращий спосіб забезпечення виживання плоду. У вагітної жінки відбуваються такі фізіологічні зміни: збільшення серцевого викиду, об’єму циркулюючої крові, хвилинної вентиляції легень та потреби у кисні. При перебуванні у горизонтальному положенні на спині матка може здавлювати судини тазу та черевної порожнини, викликаючи тим самим зниження серцевого викиду та артеріального тиску.

Причини РЗК у вагітних: супутні хвороби серця, тромбоемболія, гіпертонія, сепсис, позаматкова вагітність, кровотеча (передчасне відшарування плаценти, передлежання плаценти або розрив матки), емболія навколоплідними водами. Причини, не пов’язані з вагітністю: анафілаксія, отруєння ліками, травма.

Лікування вагітних у стані загрози для життя:

- перемістити пацієнтку на лівий бік або делікатно руками змістити матку в лівий бік;

- забезпечити 100% кисень;

- швидко викликати на допомогу досвідченого акушера.

У випадку РЗК застосовуйте всі принципи базових та спеціалізованих реанімаційних заходів.

1. Негайно викличте допомогу. Для ефективної реанімації вагітної і плоду необхідна допомога спеціалістів, у тому числі акушера та неонатолога.

2. Перемістіть вагітну на лівий бік, під кутом щонайменше 15°, щоб зменшити тиск матки на нижню порожнисту вену. При вагітності більше 20 тижнів матка може тиснути на нижню порожнисту вену та аорту, зменшуючи повернення венозної крові та серцевий викид. Тиск на нижню порожнисту вену може знижувати ефективність натискання грудної клітки.

3. Руки при проведенні зовнішнього масажу серця слід розміщувати вище на груднині, ніж за звичайних умов, у зв’язку з тим, що вагітна матка зміщує діафрагму та органи черевної порожнини вгору.

4. У вагітних жінок існує високий ризик аспірації вмісту шлунка, тому необхідно проводити ранню інтубацію трахеї. У випадку неможливості проведення інтубації слід застосовувати пристрої для альтернативних способів відновлення прохідності дихальних шляхів.

5. Дефібриляцію виконують із застосуванням стандартних рівнів енергії.

6. У випадку кровотечі слід якнайшвидше її зупинити. Слід передбачити виконання таких процедур: інтенсивна інфузійна терапія, лікування коагулопатії, введення окситоцину, ергометрину та простагландинів з метою лікування атонії матки, накладання гемостатичних швів на матку, емболізація місця кровотечі під рентгенографічним контролем та хірургічні процедури застосування затискачів аорти та гістеректомії.

7. У жінок із симптомами еклампсії можливе ятрогенне передозування сульфату магнію, особливо при олігурії. У таких випадках слід ввести кальцій. Виконання центральної блокади з метою зменшення болю або застосування анестетиків може спричинити появу небажаних симптомів внаслідок блокади симпатичної нервової системи (гіпотонія, брадикардія) або токсичної дії місцевих анестетиків.

8. Серед хвороб серцево-судинної системи у вагітних РЗК може викликати легенева гіпертензія. Серед набутих хвороб РЗК найчастіше викликають: кардіоміопатія, інфаркт міокарда, аневризма аорти з розшаруванням. У вагітних жінок з ішемічною хворобою серця можуть з’явитися симптоми гострого коронарного синдрому.

9. Передеклампсійний стан та еклампсія. Про еклампсію слід говорити, коли у вагітної з симптомами передеклампсійного стану з’являються конвульсії та/або кома нез’ясованого походження під час вагітності чи в післяродовий період. Магнію сульфат може запобігти еклампсії у пацієнток з ознаками передеклампсійного стану під час пологів та безпосередньо після них.

10. Емболія навколоплідними водами може перебігати з симптомами задухи, ціанозом, порушеннями ритму, гіпотонією та кровотечею, що виникає з приводу розвитку ДВС-синдрому. Симптоми можуть бути різноманітними та нагадувати анафілаксію. Слід проводити симптоматичне лікування.

Кесарський розтин під час реанімації показаний:

- якщо реанімаційні заходи неефективні, проведення кесарського розтину може збільшити їх ефективність. Найбільше шансів виживання плоду слід очікувати при терміні вагітності 24–25 тижнів, якщо втручання буде виконане протягом 5 хвилин від моменту РЗК;

- вік плоду менше 20 тижнів — немає потреби виконувати кесарський розтин, тому що матка такого розміру не впливає на діяльність серцево-судинної діяльності;

- вік плоду приблизно 20–23 тижнів — необхідно виконати кесарський розтин, щоб покращити ефективну реанімацію матері. Виживання плоду в такому випадку малоймовірне;

- вік плоду більше 23 тижнів — необхідно зробити кесарський розтин для рятування як матері, так і дитини;

- при ураженні електричним струмом. До чинників, які мають вплив на тяжкість ураження, відносяться: вид струму (постійний, змінний), напруга, вивільнена кількість енергії, опір, шлях проходження через тіло, поверхня та тривалість контакту з джерелом струму. Опір вологої шкіри менший, ніж сухої, що збільшує ризик ураження. Електричний струм проходить шляхом найменшого опору, тому найчастіше пошкоджуються судинно-нервові пучки кінцівок. Ураження змінним струмом може викликати тонічний спазм скелетних м’язів, що унеможливлює самостійне звільнення від джерела струму.

 

 

Заняття № 1

Організація надання екстреної і невідкладної медичної допомоги в Україні. Початкові дії медичних працівників у випадку невідкладного стану пацієнта. Порядок надання невідкладної медичної допомоги постраждалим та хворим на догоспітальному етапі. Первинне обстеження. Порядок надання невідкладної медичної допомоги постраждалим та хворим на догоспітальному етапі. Вторинне обстеження.

Вступ

Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України- структура, що забезпечує населення держави невідкладною та екстреною догоспітальною допомогою при різноманітних ситуаціях, які можуть загрожувати здоровю або життю людини Екстрена медична допомога (ЕМД) є однією із ланок первинної медико-санітарної допомоги. В залежності від кількості населення, що обслуговується, станції (центри) ЕМД поділяються на 5 категорій:

5-а категорія- станції, які обслуговують територію з чисельністю населення до 50 000;

4-а категорія- від 51 000 до 200 000 жителів;

3-а категорія- від 201 000 до 500 000 жителів;

2-а категорія від 501 000 до 1 млн жителів;

1-а категорія-центри, які обслуговують від 1 ло 2 млн жителів.

Отримання звернень за ЕМД здійснюється за номером телефону 103». Для отримання та обробки викликів в структурі станції (відділення) функціонує диспетчерське відділення (пункт). Основною мобільною функціонально-структурною одиницею станції (відділення) ЕМД є медична бригада, яка направляється на виклик для надання на місці необхідної медичної допомоги в т. ч. проведення реанімаційних заходів, а також термінової госпіталізації хворих і потерпілих при наявності відповідних показів. Така медична допомога називається екстреною.

Екстрена медична допомога за найвищими стандартами має бути доступною для кожної людини за необхідністю будь -де та будь -коли. Це вимагає відповідної системи заходів з медичної допомоги для всіх людей, чиє життя раптово опинилося під загрозою, концепції надання дошпитальної, шпитальної та міжшпитальної екстреної медичної допомоги. Вчасно та добре організована допомога знижує летальність, тривалість та важкість раптових захворювань та травм, зменшує страждання пацієнтів-так звучить одне з базових положень Маніфесту Європейської Асоціації Екстреної медичної допомоги. Адже насправді характерною особливістю нашого сьогодення є невпинне зростання кількості нещасних випадків, катастроф, стихійних та екологічних бід, гострих захворювань, що супроводжуються різноманітними патологічними станами. Впродовж останніх десятиліть внаслідок посилення психоемоційних навантажень, зростання темпу і ритму сучасного життя, збільшилася кількість випадків так званої ектремальної патології (інфаркту міокарда, порушень ритму і провідності, розладів дихальної системи). Немає сумніву, що кінцевий результат лікування пацієнтів з такими захворюваннями чи пошкодженнями в значній мірі залежить від своєчасності і адекватності надання домедичної, екстреної медичної долікарської та кваліфікованої лікарської догоспітальної та ранньої госпітальної допомоги.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.