Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Гіпо-гіперкаліємія, гіпокальціємія, ацидоз



Грубі електролітні порушення та інші метаболічні розлади зазвичай виявляються шляхом лабораторного обстеження, матеріал для яких можна взяти на догоспітальному етапі (глюкометрія, кров для біохімічних обстежень в т. ч. тропоніновий тест ). Тропоніновий тест (анализ на тропоніни) — це сучасний високочутливий лабораторний метод діагностики інфаркту міокарда (чутливість наближується до 100%).

Важливе діагностичне значення матиме ЕКГ у 12 відведеннях. Водночас, показами до емпіричної корекції електролітних та метаболічних змін є, до прикладу, гіперкаліємія, яка частіше виникає у потопельників внаслідок гемолізу еритроцитів із виходом калію в судинне русло , гіпокальціємія - при анамнестично підтвердженому передозуванні блокаторів кальцієвих каналів. У цих випадках показане внутрішньовенне введення хлориду кальцію.

Гіпотермія. Потопельники та особи, виявлені в зоні зі зниженою температурою зовнішнього середовища становлять основну категорію потерпілих , що перебувають у подібному стані. Допомога їм полягає у переливанні підігрітих інфузійних середників ( в сучасних каретах ЕМД такі розчини зберігаються у термостатах), а також застосування фізичних методів зігрівання: термопокривал, фольги, розтирання тіла тощо.

Тугий (напружений пневмоторакс).Нерідко первинною причиною безпульсової електричної активності може бути напружений пневмоторакс травматичного та нетравматичного генезу. Елементами первинного локального обстеження із виходом на клінічний діагноз є констатація асиметрії грудної клітки під час ШВЛ, положення трахеї-зміщення її в здорову сторону, вторинного – наявність змін при перкусії та аускультації на тлі штучної вентиляції. .При діагностичному підтвердженні напруженого пневмотораксу необхідно виконати плевральну пункцію. ЇЇ Мета – перевести клапанний (напружений) пневмоторакс у відкритий. Цю маніпуляцію лікар ЕМД може здійснити шляхом виконання пункції у другому між ребер’ї по середньоключичній лініїза допомогою голки Дюфо по верхньому краю ребра, вводячи її в плевральну порожнину, надягаючи на неї та фіксуючи палець з гумової рукавички, верхівку якої розрізають, Тотальний пневмоторакс є показами до дренування плевральної порожнини, що вимагає від лікаря бригади теоретичної підготоввки та практичних навичок.

Локалізація пункції при наявності напруженого гемотораксу VI-VII міжребер’я, частіше по середньолопатковій лінії.

Тампонада.Достатньо складнийстан для його розпізнавання, оскільки типові симптоми, як то наповнення шийних вен та гіпотонію важко оцінити під час зупинки кровообігу. Причинами виникнення тампонади може бути розшарування аневризми аорти, травма грудної клітки з ушкодженням міокарда, вінцевих та перикардіальних судин, що спричиняє масивну внутріперикардіальну кровотечу і ін.. Лікувальна тактика на дошпитальному етапі при підтвердженому діагнозі - пункція перикардіальної сумки.

Токсичне передозування. Випадкове або навмисне вживання токсичної речовини чи медикамента при відсутності характерного анамнезу в основному визначається лише за допомогою проведених лабораторних обстежень, як правило, в умовах стаціонару. Догоспітальний варіант медичної допомоги у більшості випадків є симптоматичним. Водночас, подеколи, наявність анамнестичних та специфічних діагностично-клінічних проявів захворювання дає підстави застосувати антидотну терапію. Скажімо, передозування опіатами у наркозалежної особи, яка перебуває в стані клінічної смерті можна підтвердити наявністю на шкірі слідів інєкцій (так звані «доріжки», «шахти»). У цьому випадку в якості антидота слід ввести розчин налорфіну (налоксону).

Тромбоемболія (легенева або коронарна).Тромбоемболія легеневої артерії- найбільш часта причина судинних катастроф, що займає третє місце після інфаркту та інсульту. Найбільш грізною, гострою з блискавичним перебігом та зупинкою дихання і серцевої діяльності є надмасивна (стовбурова), а також масивна (емболія стовбура та головних віток легеневої артерії) ТЕЛА. Відновлення кровообігу у цих випадках зазвичай здійснюється стандартним комплексом СЛМР. Компресія грудної клітки може виявитися ефективною навіть при надмасивній ТЕЛА, оскільки сприяє фрагментації тромбембола і зміщенню його в дистальні відділи легеневого артеріального русла. Медикаментозне лікування в першу чергу полягає у введенні тромболітиків, які повинні бути в арсеналі бригади ЕМД (стрептокіназа, урокіназа, актилізе чи ін).

Тромбоемболія коронарна.Формування тромбу в порожнині лівого шлуночка – достатньо часте ускладнення інфаркту міокарда, яке являється одночасно фактором ризику емболії периферичної артерії. Ймовірність утворення та клінічні прояви внутрішлуночкового тромбу із зупинкою кровообігу в значній мірі залежить від локалізації інфаркту міокарда.

Як і у випадку з легеневою тромбоемболією, визначальною тактикою медикаментозної терапії на тлі СЛМР є тромболітична терапія.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.