Розглянемо циліндр з внутрішнім і зовнішнім радіусами, що перебуває під дією внутрішнього і зовнішнього тисків (рис. 14.3)
Розглянемо статичний аспект задачі. З умови рівноваги проекцій зусиль на радіус кільця знаходимо
,
звідки, після нехтування добутком малих величин,
.
(14.9)
Рисунок 14.5
Геометричний аспект задачі. Радіальне переміщення довільної точки кільця з абсцисою позначимо через , приріст цього переміщення за рахунок зміни координати на величину буде (рис. 14.5).
Тоді відносні лінійні деформації у радіальному і тангенціальному напрямках виражаються через переміщення за формулами:
, .
(14.10)
Фізичний аспект задачі описується рівняннями закону Гука, які після підстановки в них значень відносних деформацій (14.10) розв’язуємо відносно напружень і
(14.11)
Явище втоми та поняття витривалості матеріалу
Рисунок 11.1
Явище зниження міцності чи руйнування матеріалу під тривалою дією напружень, що циклічно змінюються в часі називають втомою.
Здатність матеріалів і конструкцій опиратися дії повторних (циклічних) навантажень називають витривалістю.
Розрізняють два види втоми:
- багатоциклова, що характеризується пошкодженням і руйнуванням матеріалу внаслідок великого числа циклів навантаження (більше 105) при напруженнях, що менші границі текучості;
- малоциклова, що спостерігається при відносно малому числі циклів (103 – 105), коли діючі навантаження викликають пластичні деформації.
Цикли напружень і їхні характеристики
Рисунок 11.2
Змінні напруження можуть мати усталений та неусталений режими. При усталеному режимі зміни напружень в часі мають періодичний характер. Через певний проміжок (період) часу відбувається точне повторення напружень.
Сукупність всіх значень напружень за час одного періоду називають циклом.
Цикл змінних напружень (рис. 11.2,а) характеризується:
1) максимальним напруженням ,
2) мінімальним напруженням ,
3) середнім напруженням ,
(11.1)
4) амплітудою циклу ,
(11.2)
5) коефіцієнтом асиметрії циклу .
(11.3)
Постійне статичне напруження (рис. 11.2,г) можна розглядати як частковий випадок змінного циклу з характеристиками
, , .
Діаграма Веллера
Границя витривалості (англ. Fatigue limit) — максимальне за абсолютним значенням механічне напруження циклу, за якого ще не відбувається руйнування матеріалу від втоми протягом заданої кількості циклів навантажування.
При симетричному циклі (коефіцієнт асиметрії становить -1) границя витривалості в умовах розтягування-стискання позначається σ-1 в умовах кручення τ-1.
Для визначення границі витривалості матеріалу проводиться на випробувальній машині випробування на втому партії зразків (6-12 шт.). Навантаження на окремі зразки даються такі, щоб вони руйнувались при різній кількості циклів навантажування в діапазоні циклів N=103...107.
Обробка отриманих експериментальних даних супроводжується побудовою по точках в координатах log(N)-σmax кривої втоми, яку в літературі часто називають кривою Веллера.
Крива Веллера.
Горизонтальна вісь — число циклів (N), вертикальна — максимальне напруження циклу (σmax)