Винайдення радіо О.С. Поповим

1. Винайдення радіо О. С. Поповим. Радіотелеграфний зв'я­зок.Досліди Г. Герца вперше продемонстрували можливість переда­вання електромагнітних сигналів, але все це робили на дуже малій від­стані, в межах стола лабораторії. О. С. Попов, застосовуючи антену, вбагато разів збільшив потужність випромінювання вібратора і чут­ливість резонатора. Таким способом він здійснив далекий зв'язок за допомогою електромагнітних хвиль.

Удосконаливши передавач і приймач електромагнітних хвиль, Попов почав передавати і приймати слова телеграфною азбукою Морзе. Дуже швидко він установив, що ці сигнали можна прийма­ти на слух за допомогою телефону. Такий спосіб зв'язку дістав назву радіотелеграфування. Спочатку Попову вдалося здійс­нити радіозв'язок тільки на кілька десятків метрів, а потім він пере­давав повідомлення вже на десятки кілометрів. Значення відкриттів Попова дуже велике. Кожен з нас добре знає, яку роль у сучасному житті відіграє радіозв'язок, телебачення, радіолокація тощо.

Принципову схему найпростішого радіотелеграфного зв'язку зо­бражено на рис. Передавачем є генератор незатухаючих коливань високої частоти ГВЧ, який через ключ К з'єднується з антеною А₁. Під час замикання ключа К передавач починає випромінювати електро­магнітні хвилі. На великій відстані від нього встановлюють приймач з антеною А ₂, зв'язаною з резонансним контуром РК, де конденсатор змінної ємності С_х призначений для настроювання приймача в резонанс з передавачем. Як відомо, на практиці одночасно працює багато пере­давачів. Щоб вони не заважали один одному, кожний з них повинен працювати на своїй частоті, яка відрізняється від частот інших переда­вачів. Конденсатор С₁ дає змогу настроїтись у резонанс з певним пере­давачем, тобто з потрібною радіостанцією.

Коливання у резонансному контурі передаються через детектор Д утелеграфний апарат (чи в телефон) Т або в записуючий пристрій. Детектор (випрямляч) перетворює змінний струм високої частоти в по­стійний за напрямом струм, тобто випрямляє змінний струм .

Щоб згладити пульсації випрямленого струму в телеграфному апа­раті, паралельно йому приєднують конденсатор С₂, який заряджає­ться під час проходження імпульсу струму і частково розряджається в проміжку між імпульсами.

Сигнали передаються так. Якщо треба передати крапку і тире, то один раз ключ замикають на короткий час, а другий раз — на дов­ший час. При цьому від передавача поширюються один за одним два імпульси хвиль: короткий і довгий . Пройшовши детектор приймача, імпульси потрапляють у телеграфний апарат. Ім­пульси струму згладжуються конденсатором С₂, і в апараті виникає струм.

Струм у приймачі треба обов'язково випрямляти, бо записуючий пристрій телеграфного апарата не може виконувати коливання, які відповідають струму високої частоти.

Телеграфні сигнали можна приймати на слух за допомогою телефонна. Для цього коливання високої частоти треба перетворити в коливан­ня низької частоти.

2. Радіотелефонний зв'язок. Амплітудна модуляція.Звукові радіопередачі стали можливі після винайдення електронних підсилю­вальних ламп. Трудність звукової передачі в тому, що для радіозв'язку необхідні коливання високої частоти, а коливання звукового діапазону є коли­ваннями низької частоти, для випромінювання яких не можна побуду­вати ефективні антени. Тому коливання звукової частоти доводиться тим чи іншим способом накладати на коливання високої частоти, які вже переносять їх на великі відстані.

Керування коливаннями високої частоти у відповідності з коли­ваннями низької частоти називають модуляцією коливань високої частоти. Модулювання — це зміна з низькою (звуковою) частотою одного з параметрів високочастотних коливань. Ко­ливання високої частоти нази­вають несучими коливан­нями, оскільки вони виконують службову роль — переносника коливань звукової частоти. Несуча частота має бути сталою, тобто стабілізованою.

При амплітудній модуляції змінюють із звуковою частотою амплітуду високочастотних коливань.

Поиск по сайту: