Поширення коливань у середовищі називають хвильовим рухом

16. Джерела хвиль, які коливаються з однаковою часто­тою і протягом усього часу коливань зберігають сталу різницю фаз, називають когерентними. Хвилі, які створюються цими джерелами в якому-небудь середовищі, називають когерентними. У кож­ній точці середовища різниця фаз коливань, спричинених когерентними хвилями, весь час буде сталою.

Під час накладання когерентних хвиль, які поширюються в якому-небудь середовищі, утворюється стійка картина коливань точок сере­довища, на якій видно, що одні точки коливаються з великою амплі­тудою, а інші — з маленькою.

17. Явище взаємного підсилення і ослаблен­ня коливань у різних точках середовища внаслідок накладання когерент­них хвиль називається інтерференцією.

В процесі накладання таких хвиль у якій-небудь точці середовища з протилежними фазами амплітуда її коливання дорівнює різниці амплітуд коливань, які накладаються, а якщо хвилі наклада­ються з однаковими фазами, то амплітуда коливання точки дорівню­ватиме сумі амплітуд коливань, що накладаються. Якщо коливання накладаються з однаковою амплітудою, то в першому випадку точка зберігатиме стан спокою, а в другому — коливатиметься з подвоєною амплітудою. хвильових шляхів дорівнює парному числу півхвиль (або нулю), то в узятій точці буде максимальне підсилення коливань.

18. Частоту змушуючої сили, при зміні якої, як у більший, так і в менший бік, амплітуда вимушених коливань системи зменшується, називають резонансною частотою цієї системи.

19. Резонансом називають явище швидкого зростання амплітуди вимушених коливань якої не будь системи, коли частота змушуючої сили наближається до резо­нансної частоти системи.

Резонансна частота системи дорівнює частоті її вільних коливань; коли сили опору малі, то можна вважати, що вона дорівнює власній частоті .

Явище резонансу можна спостерігати і за допомогою маятника, підвішеного на нитці, якщо періодично розгойдувати точку підвісу в такт з вільними коливаннями маятника. Розгойдуючи гойдалку, ми також підштовхуємо її в такт з її вільними коливаннями. Якщо під­штовхувати гойдалку не в такт з її коливаннями, то вони припиняться.

20. Амплітуда коливань системи під час резонансу великою мі­рою залежить від сил опору середовища і тертя. Чим менші ці сили, тим більша амплітуда коливань системи. Особливо великі амплітуди коливань під час резонансу бувають тоді, коли сили опору малі. У цьому разі коливання під час резонансу можуть зруйнувати всю коливну систему.

21. Практичне значення резонансу в природі і техніці дуже велике. Резонанс буває не тільки в механічних явищах. Його використовують в електротехніці, оптиці, ядерній фізиці. На резонансі ґрунтується робота радіоприймачів, телевізорів тощо.

Часто резонанс завдає і шкоди. Наприклад, при певних частотах звуку корпус радіоприймача іноді деренчить, передчасно спрацьову­ються фундаменти, на яких установлюють машини, що працюють рит­мічно, тощо. В авіації явище резонансу може призвести навіть до руй­нування літака під час його польоту. Тому нові моделі літаків випро­бовують на різних режимах роботи двигунів і різних швидкостях польоту в найрізноманітніших умовах.

22. Джерелом звуку завжди є яке-небудь коливне тіло, яке в процесі своїх коливань ство­рює в навколишньому середовищі механічні хвилі . Коли ці хвилі досягають вуха людини, вони приводять у вимушені коливан­ня барабанну перетинку всередині вуха, і людина відчуває звук. Ме­ханічні хвилі, які спричинюють у людини відчуття звуку, називають звуковими.

23. Звукові хвилі в повітрі складаються із згущень і розріджень, тобто вони поздовжні. Зрозуміло, що звук людина може чути лише то­ді, коли між джерелом звуку і вухом людини є середовище, в якому можуть поширюватись звукові хвилі. Через безповітряний простір звук передаватися не може. 24. Вивчення звукових явищ показало, що далеко не всі механічні хви­лі можуть створювати відчуття звуку в людини. Було з'ясовано, що тільки хвилі, частота коливань яких лежить у межах від 16 до

Енергія, яку переносять хвилі, прямо пропорцій­на квадрату амплітуди і квадрату частоти . Тому й інтенсив­ність звуку прямо пропорційна квадрату амплітуди і квадрату частоти коливань у звуковій хвилі.

Якщо від джерела звуку поширюються сферичні хвилі, то інтенсив­ність звуку обернено пропорційна квадрату відстані від джерела звуку до приймача.. Відомо, що гучність звуку зростає із збільшенням амплітуди і зменшується із збільшенням відстані до джерела звуку. Зміна амплі­туди коливань у хвилі впли­ває тільки на гучність звуку, а на інших якостях звуку на позначається.

28. Вухо людини має дуже ве­лику чутливість. Найменшу інтенсивність звукових хвиль, яка спричинює в людини від­чуття звуку, називають порогом чутності. Він залежить від частоти коли­вань. Наприклад, при часто­ті 2000 Гц поріг чутності дорівнює 2 • 10 ^-12 Дж/(м²· с). При менших частотах поріг чутності значно більший.

29. Ще однією якістю звуку, яку може розрізняти людина, є висота тону. Наприклад, легко відрізнити писк комара від гудіння джмеля. Звук комара, який летить, нази­вають високим тоном, а гудіння джмеля — низьким тоном. Звук, який відповідає точно певній частоті коливань, називають тоном. Якість звуку, яка визначається частотою коливань, харак­теризують висотою тону, при цьому більшій частоті коливань відповідає вищий тон або вищому тону відповідає коротша довжина хвилі.

Характеризуючи висоту тону довжиною хвилі, треба пам'ятати що вона ( ) залежить також і від середовища. Тому в різних середовищах тому самому тону відповідають неоднакові довжини хвиль. Неважко зрозуміти, що більша довжина хвилі відповідатиме середовищу з біль­шою швидкістю поширення звукових хвиль.

30. Якість звуку, яка дає змогу визначати джерело зву­ку, називають тембром. Так, за тембром звуку ми дізнаємось хто говорить, хто співає або на якому інструменті грають.

Часто трапляються складні звуки, в яких не можна виділити окре­мі тони. Такі звуки називають шумом.

31.Відбивання звукових хвильвід межі поділу двох середовищ має дуже велике практичне значення.

Цікавий випадок відбивання звуку можна спостерігати, коли від­бивна поверхня розміщена перпендикулярно до напряму поширення хвиль. У цьому разі звукова хвиля, відбившись, повертається назад до свого джерела. Повертання звукової хвилі до свого джерела після відбивання називається луною.

З'ясовано, що людина зберігає звукове відчуття протягом 0,1 с після припинення коливань барабанної перетинки в усі. Це означає, що при невеликій відстані від відбивної поверхні до вуха луна зіллєть­ся зосновним звуком і тільки на небагато подовжить його тривалість. Отже, луну можна чути окремо від основного звуку тільки при достат­ньо великій відстані до перешкоди.

32. Луна дає змогу визначити відстань від джерела звуку до відбивної поверхні. Зрозуміло, що звуковий сигнал має бути короткочасним, бо при тривалому сигналі луна зіллється з основним звуком 33. У закритому приміщенні звук багато разів відбивається від стін, що збільшує тривалість звучання після припинення дії джерела звуку. Залишкове звучання в закритому приміщенні називають реверберацією. Для невеликих приміщень час реверберації повинен становити близько 1 с. Час реверберації дуже впливає на якість звуку в концертних залах, бо при дуже великому часі ревер­берації музику слухати не можна, а дуже маленький час реверберації робить звуки бляклими і уривчастими.

34. На межі поділу двох середовищ звук не тільки відбивається, а й по­глинається, проникаючи в інше середовище. Енергія звукових хвиль при цьому частково перетворюється в енергію хаотичного руху моле­кул середовища. Наприклад, оштукатурена стіна поглинає близько 8 % енергії звукових хвиль, а килим — близько 20 %. Цим пояснює­ться той факт, що в кімнаті, захаращеній речами, звук глухий, а в по­рожній кімнаті звук гучний.

35. Механічні хвилі з частотою коливання, більшою від 20 000 Гц, людина не сприймає як звук. їх називають ультразвуковими хвилями або ультразвуком. Ультразвук значною мірою поглинається газа­ми і в багато разів слабше — твердими речовинами і рідинами. Тому ультразвукові хвилі мо­жуть поширюватися на значні відстані тільки в твердих тілах і рідинах. Оскільки енергія, яку переносять хвилі, пропор­ційна густині середовища і квадрату частоти, то уль­тразвук може переносити енергію, набагато більшу, ніж звукові хвилі. . Ще одна важлива властивість ультразвуку в тому, що по­рівняно просто здійснює­ться його напрямлене ви­промінювання. Усе це дає змогу широко використати ультразвук у техніці. Описані властивостіультразвуку використано в ехолоті —приладі для визначення глибини моря . На кораблі встановлюють джерело і приймач ультразвуку певної частоти. Джерело посилає короткочасні ультразвукові імпульси, а приймач вловлює відбиті імпульси. Знаючи час між посиланням і прийманням імпульсів та швидкість поширення ультразвуку у воді визначають глибину моря. Аналогічно діє ультразвуковий локатор, яким користуються для ви­значення відстані до перешкоди на шляху корабля в горизонтальному напрямі. Якщо таких перешкод немає, ультразвукові імпульси до корабля не повертаються.

Цікаво, що деякі тварини, наприклад кажани, мають органи, які діють за принципом ультразвукового локатора, завдяки чому вони добре орієнтуються в темряві. Досконалий ультразвуковий локатор мають дельфіни. Якщо ультразвук проходить через рідини, частинки рідини набу­вають великих прискорень і значною мірою діють на різні тіла в рі­дині. Це використовують для прискорення найрізноманітніших тех­нологічних процесів (наприклад, приготування розчинів, миття дета­лей, дублення шкур тощо).

При інтенсивних ультразвукових коливаннях у рідині її частинки набувають таких великих прискорень, що в рідині утворюються на короткий час розриви (пустоти), які, різко закриваючись, створюють безліч маленьких ударів, тобто відбувається кавітація. За таких умов рідина чинить велику подрібнюючу дію, що використовують для приготування суспензій, які складаються з розпилених частинок твер­дого тіла в рідині, і емульсій — зависів дрібних крапельок однієї рідини в іншій. Ультразвук застосовують для виявлення дефектів у металевих де­талях.

36. Зазначимо, що механічні хвилі з частотою коливань, меншою від 16 Гц, на­зивають інфразвуковими хвилями або інфразвуком.Вони також не спричинюють звукових відчуттів. Інфразвукові хвилі виникають на морі під час ураганів і землетрусів. Швидкість поширення інфразвуку у воді значно більша, ніж швидкість переміщення урагану або велетенських хвиль цунамі, які утворюються під час землетрусу. Це дає змогу деяким морським тва­ринам, що мають здатність сприймати інфразвукові хвилі, діставати таким спо­собом сигнали про наближення небезпеки.