Розміри та співвідношення для вантових прогінних будівель з малою кількістю вант приймаються такими:
* величина панелі lm =(20 - 60) м;
* величина лівого прогону l1 =(0,25 - 1,00) L;
* висота пілону над балкою жорсткості hпіл =(1/3 - 1/4)1; Утому разі, коли підвішуються обидва прогони, менший із них
повинен прийматися у межах l1 =(0,6 - 0,7)l В такому випадку у відтяжці від дії особистої ваги конструкції забезпечується необхідний запас по розтягненю.
На відміну від попередньої схеми, на рис. 13 до балки жорсткості лівого прогону ванти не прикріплюються. Менший прогін мосту може не підвішуватися у тому разі, коли його величина не перевищує 0,25l.
Розміри та співвідношення вантових прогінних будівель з однією опорною вантою рекомендується приймати такими:
• величина панелі lm =(20 - 60) м;
• величина лівого прогону l1=(0,15 - 0,25)1;
• висота балки жорсткості hб=(1/70 - 1/100)l;
• висота пілону над балкою жорсткості hпіл =(1/3 - 1/4)1;
При розташуванні вант по системі "арфа" жорсткість системи підвищують, збільшуючи кількість вант. Для цього у місцях прикріплення вант до балки жорсткості у меншому прогоні встановлюють додаткові проміжні опори.
Основні розміри та співвідношення вантового мосту системи "арфа", яка приведена на рис. 19, приймаються такими:
• величина панелі lm =(20 - 60) м;
• висота балки жорсткості hб =(1/70 - 1/100)1;
• висота пілону над балкою жорсткості hпіл =(1/3 - 1/4) 1.
На рис.20 наведена схема однопілониого вантового мосту у якого до меншого прогону ванти не прикріплюються.
При непідвішеному короткому прогоні відтяжка намагається відірвати, балку жорсткості від опори, що потребує улаштування спеціальних і достатньо складних закріплень, які здатні сприймати великі від'ємні реакції [5]. У цілях спрощення цього вузла рекомендується у якості крайньої опори таких систем використовувати стояни,до якого і кріпляться ванти-відтяжки. Вага і розміри устою забезпечують порівняно просту передачу зусиль від вант-відтяжок. Щоб система залишалася безрозпірною, балка жорсткості повинна упиратися своїм торцем ушкафну стінку устою. Це сполучення часто виконують у вигляді жорсткого ззщемлення кінця балки у устої, добиваючись одночасно зниження згинальних моментів у непідвішеному прогоні.
Основні розміри та співвідношення для системи, яка приведена на рис. 20, рекомендується приймати такими:
• величина панелі lm =(20 - 60) м;
• величина лівого прогону l1 =(0,15 - 0,25)1;
• висота балки жорсткості hб=(1/70 - 1/100)1;
• висота пілону над балкою жорсткості hпіл =(1/3 - 1/4)1;
• кут нахилу найбільш віддаленої ванти до горизонту а = (22°- 25°).
Довжина панелі у багатовантових мостах при сталевій балці жорсткості складає (8 - 15)м. Для багатовантових мостів найбільш придатними є залізобетонна балка жорсткості. При довжині панелі (5 - 8) м збірна балка жорсткості може мати поперечне членування на блоки. Кожний блок підтримуєтьсяоднією вантою, що створює сприятливі умови для навісного монтажу прогінної будівлі і дозволяє виключити дію згинальних моментів убалці жорсткості від її особистої ваги.
У всіх випадках висота пілону повинна бути такою щоб кут нахилу найбільш віддаленої ванти до горизонту був у межах 22°- 25 .
На рис. 22 приведена схема вантового мосту з двома рівнимипрогонами. При відсутності опорних вант завантаження тимчасовим вертикальним навантаженням одного із прогонів прогінної будівлі приводить до значного згину пілона.
Розміри та співвідношення вантових прогінних будівель з двома рівними прогонами рекомендовані у таких межах:
• величина панелі lm =(20 - 60) м;
• величина прогону l=(130 - 150) м;
• висота балки жорсткостіh =(1/70 - 1/100)l;
• висота пілону над балкою жорсткості h ПИП =(1/3 - 1/4)1;
• ширина пілону по фасаду мосту (1/12 - 1/15)h ПИП.
У зв'язку з цим виникає необхідність розвивати поперечні розміри пілону і призначати його ширину по фасаду мосту у межах (1/12-1/15)hпил
Величина прогонів мосту за подібною схемою обмежується 130-150 м.
Для поліпшення роботи пілону застосовують залізобетонну балку жорсткості. Ця балка, завдяки своїй великій вазі, збільшить зусилля стиснення пілону і зменшить вплив тимчасового рухомого навантаження.