Форми судочинства, і про процесуальну форму провадження окремої дії. Згодні з

Цим визначенням також Коваленко Є.Г. і Маляренко В.Т.

Благута Р.І., Сергієнко Л.О., Устюгова О.Є. вважають, що кримінально-

Процесуальна форма – це закріплена кримінально-процесуальним правом структура

Всього кримінального процесу в цілому і окремих його стадій, умови, послідовність,

Порядок провадження процесуальних дій та оформлення їх у правових актах.

Аналізуючи ці визначення можна зробити висновок, що в цілому їхній зміст

Багато в чому схожий. Автори погоджуються, що кримінально-процесуальна форма

Це передбачений законом порядок провадження процесуальних дій при здійсненні

Провадження по злочинам. З таким змістом можна погодитися. Як загальне

Визначення кримінально-процесуальної форми можна запропонувати наступне – це

Передбачений кримінально-процесуальним законом порядок кримінально-

Процесуальної діяльності суб’єктів кримінального процесу, засоби реалізації ними

Своїх прав, свобод і обов’язків, порядок вчинення та оформлення певних

Процесуальних дій, прийняття, оформлення і звернення до виконання

Процесуальних рішень

Важливість процесуальної форми у тому, що вона є однією з кримінально-

Процесуальних гарантій і відповідно забезпечує виконання завдань кримінального

Судочинства і є засобом забезпечення кримінально-процесуальної діяльності.

Дотримання процесуальної форми суб’єктами кримінального процесу є

Обов’язковим, порушення передбаченого законом порядку провадження буде мати

Наслідком скасування прийнятого юридичного рішення.

Процесуальна форма повинна відповідати певним вимогам: доцільності

(забезпечувати швидке, безпомилкове й ефективне правосуддя); простоти (бути

Вільною від непотрібних бюрократичних формальностей); надійності (гарантувати

Досягнення істини і справедливості); толерантності (забезпечувати повагу до прав і

Свобод людини), ясності, моральності та етичності.

Особливості кримінально-процесуальної форми наступні:

- перевага принципу публічності над диспозитивністю при вирішенні питання

щодо вибору учасниками процесу способу поведінки;

- забезпечення належної поведінки учасників процесу мірами державного

примусу;

- залежність характеру примусу від суспільної небезпечності вчиненого

злочину;

- правосуддя як єдиний спосіб покладання кримінальної відповідальності та

призначення винуватому справедливого покарання чи виправдання невинуватого;

- існування інституту захисту прав і законних інтересів підозрюваного.

Значення процесуальної форми полягає в тому, що вона:

- визначає стабільну та юридично доцільну процедуру судочинства;

- оптимізує й активізує діяльність щодо розв’язання завдань кримінального

процесу;

- надає правове поле для встановлення єдиної для всіх законності;

- створює систему необхідних гарантій встановлення істини, захисту прав і

свобод людини та забезпечення справедливості;

- забезпечує реалізацію принципів правової держави в сфері правосуддя й

Створює необхідний для цього режим законності

- забезпечує виховний вплив кримінального процесу.

Як вже зазначалося вище законодавством передбачений єдиний порядок

Провадження, у зв’язку з чим мова йде про уніфікацію кримінально-процесуальної

Форми тобто створення однакового порядку провадження. Разом з тим існують

Особливі (диференційовані) порядки провадження. Диференціація кримінально-

Процесуальної форми є такою будовою судочинства, при якій поряд із звичайним

Порядком мають місце процесуальні форми, які передбачають як спрощення

Процедури у нескладних справах, так і її ускладнення про найбільш небезпечні

Злочини, або справи, що потребують особливої процесуальної захищеності законних

Інтересів обвинуваченого або інших учасників судочинства.

Ю. Якимович, досліджуючи питання про диференціацію кримінально-

Процесуальної форми, зазначив, що диференціація означає також і те, що

Кримінальне судочинство не обмежується лише провадженням у кримінальній

Поиск по сайту: