Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Детермінація організованої злочинності



Аналіз даних офіційної статистичної звітності свідчить про те, що пік організованої злочинності припав на 90-ті роки минулого сторіччя. Розпад СРСР та тривала прозорість кордонів суттєво прискорили формування та активний розвиток організованої злочинності на теренах Радянського Союзу та в Україні, зокрема. Проголошення незалежності України та декларація демократичного шляху розвитку суспільства були розцінені злочинним світом, як вседозволеність та відсутність будь-якого контролю з боку держави. Стрімкий перехід до ринкової моделі економіки, перерозподіл власності, поширення приватизаційних процесів, багатонаціональний склад країни (велика кількість діаспор), віктимність громадян, свідомість яких не була готова до таких змін, відсутність будь-якого досвіду боротьби з організованою злочинністю, а також багато інших факторів були визначальними для створення та активної діяльності великої кількості організованих груп та злочинних організацій.

Розглядаючи детермінанти організованої злочинності, слід зазначити, що даний вид злочинності характеризується розгалуженим комплексом криміногенних факторів. Одним із основних, визначальних її чинників є політична та соціальна нестабільність у суспільстві, яка в свою чергу породжує численні економічні негаразди.

Основні чинники, що зумовлюють існування та стрімкий розвиток організованої злочинності в будь-якій країні і в Україні, зокрема, більшістю кримінологів умовно поділяються на 4 групи:соціально-економічні, організаційно-управлінські; морально-психологічні; правові.

До соціально-економічних чинників слід віднести такі як:

– політична нестабільність у суспільстві;

– економічна криза та нестабільність економіки;

– відставання соціального розвитку від економічного;

– неправильна оцінка суспільної небезпеки організованої злочинності та її наслідків;

– посилення майнового розшарування суспільства;

– низький рівень соціальних виплат;

– велика доля тіньової економіки;

– відсутність можливості одержувати заробітну плату, що відповідає кваліфікації працівника;

– виникнення недовіри до офіційних інститутів держави;

– протиправна поведінка багатьох верств населення, як елемент способу життя;

– слабка міждержавна взаємодія з метою протидії транснаціональній організованій злочинності;

– відсутність дієвої правової бази боротьби з організованою злочинністю.

Організаційно-управлінські чинники:

– високий рівень корумпованості влади;

– низька ефективність засобів протидії корупції та хабарництву з боку правоохоронних органів;

– неефективні засоби соціального контролю за організованою злочинністю;

– відсутність контролю за прибутками громадян;

– культивування ідей приватної власності без належного правового забезпечення;

– тенденція до професіоналізації діяльності організованих груп та поширення їх міждержавних зв’язків у зв’язку із недостатньо ефективною роботою спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю в Україні та НЦБ Інтерполу;

– удосконалення організаційної структури організованих груп та злочинних організацій та, відповідно, недоліки в оперативно-розшуковій діяльності силових структур щодо вивчення та аналізу цих процесів;

– висока здатність організованої злочинності «пристосовуватись» до змін суспільного життя та змінювати свою кваліфікацію;

– недостатній рівень професійної кваліфікації співробітників підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю;

– високий рівень матеріально-технічного забезпечення учасників злочинних угрупувань, використання ними сучасних комп’ютерних технологій та наявність великих грошових капіталів у організаторів груп та відповідно суттєві недоліки у матеріально-технічному забезпеченні підрозділів, які здійснюють протидію злочинної діяльності цих угрупувань.

Морально-психологічні чинники:

– девальвація духовних цінностей в суспільстві;

– послаблення окремих моральних та соціальних інститутів;

– правовий нігілізм (зневага до встановлених у суспільстві норм і правил поведінки);

– підвищена агресія злочинців, схильність вирішувати проблеми зі застосуванням насильства.

Правові чинники:

– відставання норм права від реальних суспільних потреб, неадекватне їх випередження чи інша невідповідність правової регламентації;

– соціальна збитковість регулювання правовідносин, коли негативні наслідки і соціальні витрати перевищують позитивні соціальні результати;

– привнесення до соціального життя елементів конфліктності інтересів і поведінки різних соціальних груп;

– наявність правових передумов для формування колізій правових інтересів у кореспондуючих суб’єктів правовідносин;

– невідповідність норм права системі загальноприйнятих більшістю населення життєвих цінностей, культурних традицій, а також соціальним очікуванням населення, стереотипам законослухняної поведінки;

– надлишковість публічно-правових форм і методів регулювання суспільних відносин, що невиправдано обмежують свободу соціально-економічної діяльності і можуть призвести до дестабілізації правопорядку;

– невідповідність способів (типів) правового регулювання (дозвільний, зобов’язальний, заборонний; диспозитивний, імперативний) сфері та предмету правового регулювання, його цілям, принципам, а також вимогам правопорядку та законності;

– необґрунтована комерціалізація обігу суспільних благ;

– фінансово-економічна, організаційно-управлінська, наукова, кадрова та інша незабезпеченість практичної реалізації положень нормативно-правого акта чи його проекту;

– невизначеність об’єктно-предметного та суб’єктного складу правовідносин, умов і підстав їх виникнення, зміни чи припинення: а) порушення принципу справедливості та прозорості суб’єктного складу правовідносин; б) у відповідних випадках – відсутність особистісних, професійних, освітніх чи економічних вимог, що пред’являються до учасників правовідносин; в) відсутність вимог щодо отримання спеціальних дозволів (ліцензій) для здійснення окремих видів діяльності, які можуть спричинити шкоду приватним, суспільним чи державним інтересам, а також відсутність порядку і умов здійснення ліцензованих видів діяльності; г) відсутність необхідних заборон чи обмежень для учасників правовідносин; д) завищені вимоги до особи, що пред’являються до неї як умова реалізації її прав або виконання обов’язків; е) відсутність або недостатньо чіткий опис підстав чи умов виникнення, зміни чи припинення правовідносин;

– невизначеність і розбалансованість інтересів суб’єктів правовідносин, їх прав та обов’язків: а) порушення балансу прав, законних інтересів і обов’язків учасників правовідносин; відсутність кореспондування праву громадянина чи юридичної особи обов’язку державного органу; б) створення умов для зловживання пільговими правовими режимами чи компенсаційними схемами; в) створення передумов для монополізації способів здійснення суб’єктивних прав і свобод, окремих видів діяльності, ринку товарів і послуг; г) дублювання функцій і повноважень державних органів і посадових осіб; д) невизначеність підстав та умов прийняття рішень або вчинення дій державними органами чи службовими особами або наділення їх надмірними дискреційними повноваженнями; е) невиправдано широке надання реєстраційних, дозвільних, контрольних та юрисдикційних нормотворчих повноважень державним органам і службовим особам за формулою «мають право»;

– недоліки в механізмі реалізації нормативно-правового акта: а) невизначеність порядку реалізації суб’єктивних прав чи виконання юридичних обов’язків; б) незабезпеченість нормативно-правового акта (чи окремих його норм) адміністративними процедурами – нормативно встановленим порядком і строками виконання обов’язків державних органів, службових, юридичних і фізичних осіб; в) відсутність способів примусового виконання нормативних положень, відновлення і захисту порушених прав та законних інтересів; г) відсутність нормативно закріплених засад здійснення контролю (в тому числі системи звітності) за державними органами та службовими особами та громадянами; д) відсутність порядку здійснення повноважень контролюючими державними органами і службовими особами; е) надмірна обтяженість контрольних процедур для підконтрольних осіб; ж)відсутність конкурсних (аукціонних) процедур при отриманні і реалізації матеріальних цінностей;

– недоліки, пов’язані із встановленням юридичної відповідальності, порядку її реалізації: а) відсутність відповідальності за суттєві порушення вимог нормативно-правового акта; б) конкуренція типів і видів юридичної відповідальності (співпадіння юридичних ознак правопорушень в нормативно-правовому акті чи його проекті, що піддається експертизі з ознаками правопорушень, передбачених в інших галузях права); в) неконкретизований чи обмежений опис ознак складу правопорушення; г) невідповідність видів і розміру стягнень чи покарання (в межах юридичної відповідальності) характеру і ступеню суспільної шкідливості (небезпечності) правопорушення; д) наявність необґрунтованих юрисдикційних імунітетів, що виключають можливість притягнення до юридичної відповідальності; е) невизначеність чи недоліки у визначеності (необґрунтоване застосування оціночних або погано визначених понять) підстав чи умов для звільнення від юридичної відповідальності або її пом’якшення; є) відсутність у державних органів чи службових осіб достатніх повноважень (або ж їх дублювання) для застосування заходів юридичної відповідальності; ж) відсутність механізму виконання заходів юридичної відповідальності, тощо (Ю.В. Орлов, 2010).

Вказаний перелік чинників не є вичерпним; організована злочинність може бути детермінована не однією будь-якою причиною й умовою, а й цілою низкою різноманітних причин і умов, виявлення найбільш повного кола яких сприятиме більш ефективній діяльності спрямованої на запобігання даного виду злочинності.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.