Кількість злочинів, вчинених у стані алкогольного сп’яніння

Однак, оцінювати зазначені показники варто із врахуванням динаміки злочинності в цілому, яка за вказані періоди також демонструє аналогічну тенденцію. А тому, відносні показники злочинів, вчинених у стані алкогольного сп’яніння залишаються стабільно великими.

За даними дослідників проблематики поширення алкоголізму в Україні (А. П. Петрюк, З. Н. Алієв, Н. А. Алієв), під час скоєння виражених агресивних дій (вбивство, тяжкі тілесні ушкодження) алкогольне сп’яніння спостерігається у 72% випадків, а в осіб із синдромом залежності від алкоголю рівень агресивної поведінки є дуже високим та становить від 50 до 60%.

Сучасні дослідження з проблем епідеміології засвідчують, що за останні десятиліття частота гострих алкогольних психозів постійно збільшується на всьому пострадянському просторі, а за даними В. Н. Кузьмінова (2001), в Україні їх кількість щорічно зростає на 10–15%. За останні 10 років приріст кількості хворих на гострі алкогольні психози збільшився більш ніж вдвічі та становить 1,89 на 10 тис. населення, серед них у осіб працездатного віку – 4,20 на 10 тис. (або 0,18%) (Мельник А.В., 2010).

Більшість злочинів, що вчиняються у стані алкогольного сп’яніння вчиняються на побутовому ґрунті та спрямовані проти життя і здоров’я особи: умисні вбивства (62,9%), замахи на вбивства (4,3%), тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження (31,4%). Найчастіше потерпілими стають членів своєї родини (47,1 %). У 28,6% випадків жертвами ставали випадкові пересічні громадяни та у 24,3% випадків агресія була спрямована проти сусідів.

Географія поширення алкоголізму (а, відповідно, і агресивно-насильницьких злочинів, що вчиняються на побутовому ґрунті) в Україні на відміну від наркоманії має певні свої особливості. Так, дослідники відмічають, що за кількістю алкогольних психозів лідирує східний регіон, зокрема, Донецька область. Так, в низці західних областях України на рік припадає близько 200 випадків психозів, в той час як в Донецькій обл. цей показник складає 30-40 щоденно, тобто 6-7 тисяч в рік. Ця обставина обумовлює необхідність вжиття невідкладних медико-соціальних та кримінологічних заходів саме на всій території (а особливо у східному регіоні) нашої держави.

Протидія алкоголізації та наркотизації населення має ґрунтуватися на:

1) комплексному правовому забезпеченні у виді відповідних програм щодо оздоровлення населення;

2) укріпленні морально-ідеологічних засад існування українського суспільства;

3) підвищенні ефективності протидії безробіттю та зміцненні фундаменту соціальної допомоги бідним верствам населення;

4) сприянні соціальній адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, а також випускникам дитячих будинків;

5) підвищенні ефективності протидії наркозлочинності.

Нагальної наукової розробки та практичного впровадження потребує наразі й індивідуальний рівень профілактики наркоманії та алкоголізму (у навальних закладах, з боку батьків, адміністрацій підприємств, установ, організацій, установ виконання покарань тощо), що здійснюється відносно осіб, які зловживають наркотиками, алкоголем, або ж, виходячи з їхньої антисуспільної поведінки, є імовірність його виникнення. Лише у єдності наукової платформи та правозастосовної практики як на загально соціальному, так і на спеціально кримінологічному та індивідуальному рівнях означені вище заходи забезпечать позитивний результат у справі протидії наркотизації та алкоголізації населення України.

Поиск по сайту: