Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Народ, як головний суб’єкт (носій) правового менталітету



У системі «менталітет- суспільство» варто виділяти декілька взаємопов’язаних підсистем: економічного, релігійного, соц.- побутового, правового менталітету. В цій системі правовий менталітет є поняттям широким і означає «той менталітет, що пов’язаний з правовими відносинами», але правовідносини виникають як із правової (правомірної) поведінки суб’єктів так і з не правової [15, С. 69]. Тому правовий менталітет слід поділити на правовий, протиправний, та юридично нейтральний. Народорозуміння також не є однозначним та зрозумілим. Громадський аспект категорії «народ» оперує такими положеннями:

1. Народ є історично мінливою категорією.

2. Політична еволюція «народ» категорії народ йшла шляхом розширення її якісної та кількісної характеристик.

3. Народ визначається через призму громадянства в державі

З національного аспекту, народ розглядається як єжність людей, які характеризуються спільними об’єктивними та суб’єктивними ознаками, які на зовні оформлюються конкретним явищем. Конкретна особа ж фактично є первинною суб’єктною складовою основного носія [14, С. 219]. Без певної кількості інших осіб, які характеризуються тотожними «юридичними ментальними особливостями» не може існувати і менталітету конкретної особи. Водночас не можуть існувати і якісь ментальні риси у відсутності інших націй, оскільки зникає сама необхідність у існуванні цього явища. Саме через цю «колективістську» рису менталітету і вживають поняття «ментальність» яке позначає основну ознаку суб’єктивного складу менталітету – спільність рис.

 

 

Висновки

Таким чином, правовий менталітет породжує самобутнє право, етнокультурний зміст права. Ціннісно-нормативна сутність права забезпечує реалізацію етнокультурних особливостей суспільства. На фоні правової системи правовий менталітет виступає у якості основоположної матриці, яка визначає усю правову «колоритність» національної правової дійсності. Саме категорія правового менталітету дозволяє глибше проникнути у духовну правову «тканину», властиву для певного суспільства з тим, щоб зрозуміти його усталені поведінкові стереотипи у сфері права. Повільні темпи становлення у юриспруденції теорії правового менталітету пов’язані, передусім, із домінуючою у нашому суспільстві парадигмою нормативно-позитивістського праворозуміння, відповідно до якого право розглядають як систему загальнообов’язкових норм, встановлених і санкціонованих державою, а не як регулятивну форму прояву національної культури, ціннісний продукт саморозвитку нації, етносу, закономірний наслідок їх буття. Правовий менталітет має практичну цінність для національної само ідентифікації та виокремлення правової сфери духовного світу індивіда, народу, нації.

Правовий менталітет – це категорія, яка є методологічною цінністю, пов’язаною з виходом вивчення правової культури із вузької державно-законодавчої сфери в ширшу сферу позитивних правових явищ. Окрім цього, правова ментальність дозволяє вникнути у вивчення аспектів, котрі до цих пір мало цікавили вчених-правознавців: етнокультурних і конкретно-історичних особливостей «правового духу», правових стереотипів і образів суспільства .

Отже, вивчення правового менталітету дозволило б здійснювати більш ефективно і раціонально законодавчу і правозастосовну діяльність, у результаті – збагатити правову культуру, де значною мірою відображалися справедливість, рівність, гуманність.

Список використаних джерел та літератури

1. Иванников И. А. Концепция правовой культуры / И. А. Иванников // Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 16.

2. Мордовцев А. Ю. Правовая система в ментальном измерении: постановка проблемы / А. Ю. Мордовцев // Северо-Кавказский юридический вестник. – 2002.– № 2. – С. 57

3. Оборотов Ю. М. Теорія держави і права (прагматичний курс) / Ю. М. Оборотов. – Одеса, 2005. – С. 18.

4. Овчинников А.И. Правовое мышление: теоретико-методологический анализ /А.И. Овчинников., 2003. – С. 309.

5. Оборотов Ю.Н. Традиции и обновление в правовой сфере: вопросы теории / Ю.Н. Оборотов. – Одесса, 2002. – С. 98.

6. Бойко Л.М. Правовий менталітет у контексті понятійно-категоріального ряду «правова культура – правова свідомість –правовий менталітет» / Л.М. Бойко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 4. – С. 52–54.

7. . Крупник Л.О. Історія України: формування етносів, нації, державності / Л.О. Крупник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. С.16

8. Коваленко А.И. Краткий словарь-справочник по теории государства и права / А.И. Коваленко. – М., 1994.

9. Меняйло Д.В. Правовой менталитет: автореф. дис. на соиск. Ученой степени канд. юрид. наук / Д.В. Меняйло. – Ростов н/Д., 2003.

10 Грушевський М.С. На порозі нової України. — Л, 1992; Кульчицький О.В. Світовідчування українців. Українська душа. — К., 1992; Лисяк-Рудницький І. Між історією і політикою. М. Загублена українська людина. — К.:Фенікс, 1992. — 157 с.; Юрій М.Ф. Етногенез та менталітет українського народу. — Чернівці, 2002; Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. — К.: Знання, 2006 — 341 с.

11. Эффективность правовых норм / В.Н. Кудрявцев, В.И. Никитинский, И.С. Самощенко,

В.В. Глазырин. — М., 1980. — С. 76.

12. Дмитрієнко Ю.М. Прямі ефекти девіантної правосвідомості: перша формула української правової ідіоми // Право і безпека. Науковий журнал. 2004/3'2. - Харків:НУВС, 2004. - С.11-18

13.Старовойт І.С. Збіг і своєрідності західноєвропейської та української ментальностей: філософсько-історичний аналіз / І.С. Старовойт. – Тернопіль: Діалог, 1997. – 256 с.

14. Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу / М.Т. Юрій. – Чернівці, 1997. – С. 219.

15.Петрушенко В.Л. Менталітет, ментальність / В.Л. Петрушенко // Короткий навчальний словник: терміни і поняття. – Львів: Магнолія 2006, 2009. – С. 69.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.