Сутність правового менталітету

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Теорія держави та права»

На тему: «Правовий менталітет»

Виконавець: курсант групи П12- 4

Лукасевич Ю.Л.

Науковий керівник: доц. кафедри, кандидат юридичних наук

Бочаров Д.О.

Дніпропетровськ

Зміст

Вступ­­­­…………………………………………………………………………………........................... 3

Розділ І.

Визначення поняття «Правовий менталітет», його методична розробка, склад та типи ………...6

1.1 Сутність правового менталітету……………………………………………………… 6

1.2 Методологія дослідження. Міждисциплінарний та філософсько-правовий аспекти………………………………………………………………………………..7

1.3 Структура, властивості та ознаки ………………………………………………….. .10

Розділ ІІ

Різниця між правовим менталітетом та соціальною нормою, взаємодія з формою суспільної свідомості та викривлення уявлень про цінність права ……………...............................................13

2.1 Правовий менталітет та ефективність права………………………………………..13

2.2 Відмінність між правовим менталітетом та правосвідомістю……………………..15

2.3 Деформація правового менталітету…………………………….................................17

Розділ ІІІ

Риси національного правового менталітету ………………………………………………………..19

3.1 Особливість українського правового менталітету………………………………….19

3.2 Народ, як головний суб’єкт (носій) правового менталітету……………………….23

Висновки………………………………………………………………………………………………24

Список використаних джерел та літератури………………………………………………………..25

ВСТУП

Поняття "менталітет" - це особливий культурно-історичний компонент суспільної свідомості, що відображає соціально-психологічну специфіку і духовний стан соціально-історичного суб'єкта (особистість, соціальна група, етнос і т.д.). Дане поняття коректно застосовувати щодо до суб'єктів (індивідуальний менталітет, менталітет соціальної групи, менталітет соціуму, і т.п.), подібно до того, як це відбувається, наприклад, з поняттям "свідомість" (індивідуальне, колективне, національне).

Правовий менталітет являє собою єдність духовної і практичних сторін, гармонійно з'єднують об'єктивну сторону суспільних відносин, діяльності соціальних інститутів з внутрішнім духовним світом носіїв правового менталітету. Тільки такий рівень реконструкції менталітету дозволяє представити його як цілісний теоретико-змістовний образ. Правовий менталітет показує, як суб'єкти оцінюють право і його корисність. Суб'єкт задає породжуваному правовому менталітету відповідний своєї соціальної значимості масштаб, обумовлений внутрішнім духовним світом його суб'єктів.

Правовий менталітет - це в першу чергу рівень правосвідомості, який відбивається у цілісній сукупності правових звичок, знань, уявлень у способі правового сприйняття. Поняття «правовий менталітет» є необхідною передумовою для вивчення правової культури та правової свідомості. Правовий менталітет характеризується значною практичною спрямованістю, зокрема, досвід правового регулювання суспільних відносин орієнтує людей на те, що саме використовувати та розвивати з правового надбання попередніх поколінь, а від чого потрібно відмовитись. Менталітет закріплює стереотипні моделі поведінки, які є складовими компонентами громадського порядку. При цьому правовий менталітет не пов’язаний з державною ідеологією і не залежить від наукових концепцій та доктрин, правових течій з роз’яснення тих чи інших новацій у праві. Правовий менталітет – це відносно цілісна сукупність правових звичаїв, думок, вірувань, складова єдиної психокультурної традиції, наслідок дії на правосвідомість колективно несвідомого, що має вияв у специфіці поведінки, локальних вчинках, як результат формування світогляду від найдавніших форм протягом багатьох поколінь. З’явившись не так давно, поняття «правовий менталітет» нині посідає чільне місце в когорті категорій правових наук. Правовий менталітет – це категорія, яка є методологічною цінністю, пов’язаною з виходом вивчення правової культури із вузької державно-законодавчої сфери в ширшу сферу позитивних правових явищ. Окрім цього, правова ментальність дозволяє вникнути у вивчення аспектів, котрі до цих пір мало цікавили вчених-правознавців: етнокультурних і конкретно-історичних особливостей «правового духу», правових стереотипів і образів суспільства Отже, вивчення правового менталітету дозволило б здійснювати більш ефективно і раціонально законодавчу і правозастосовну діяльність, у результаті – збагатити правову культуру, де значною мірою відображалися справедливість, рівність, гуманність.

Постановка проблеми. Національний, зокрема, правовий менталітет є класичним прикладом наукової проблеми: він характеризується наявністю суперечностей між явищем, що об’єктивно існує, та рівнем вірогідного знання про нього. Численні культурологічні, психологічні, філософські дослідження зафіксували ознаки менталітету українського народу, виявили зв’язок між подіями історичного розвитку України і ментальними характеристиками його населення. Проте правовий зріз українського менталітету досі залишається невизначеним, оскільки низка важливих питань залишається без відповіді. Наприклад, чи структура, окремі властивості менталітету враховуються у правотворчому процесі в сучасній Україні, чи правові норми впливають на розвиток і формування ментальності, чи є між правом і менталітетом взаємозв’язок і чи взагалі доцільно вести мову про поняття «правовий менталітет»?

Об’єкт дослідження.Правовий менталітет

Предмет дослідження.Зміст поняття, ознаки, основні типи(форми) правового менталітету та його носії.

Мета дослідження.Аналіз поняття «правовий менталітет» у контексті соціології, культурології, психології, філософії, теорії та філософії права, визначеня особливих рис, притаманних правовому менталітету, специфіка українського менталітету, визначити закономірності та особливості формування цього феномена.

Завдання.

{ Визначити сутність, актуальність, сучасність обраної теми, розкрити всі характерні для неї особливості.

{ Виділити основні ознаки, притаманні правовому менталітету.

Структура курсової роботи. Структура курсової роботи зумовлена метою, завданнями та характером дослідження. Робота складається зі вступу, розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг – 25 сторінок.

Перший розділ - Визначення поняття «Правовий менталітет», його методична розробка, склад та типи, який складається із 3-ох підрозділів:

1.1 Сутність правового менталітету

1.2 Методологія дослідження. Міждисциплінарний та філософсько-правовий аспекти

1.3 Структура, властивості та ознаки

Другий розділ - Різниця між правовим менталітетом та соціальною нормою, взаємодія з формою суспільної свідомості та викривлення уявлень про цінність права, який у свою чергу поділяється також на 3 підрозділа:

2.1 Правовий менталітет та ефективність права

2.2 Відмінність між правовим менталітетом та правосвідомістю

2.3 Деформація правового менталітету

Ну і останній, третій розділ - Риси національного правового менталітету, який включає в себе 2 підрозділа:

3.1 Особливість українського правового менталітету

3.2 Народ, як головний суб’єкт (носій) правового менталітету

Розділ І.

Визначення поняття «Правовий менталітет», його методична розробка, склад та типи

Сутність правового менталітету

Сьогодні право не можна сприймати лише у вузько нормативному аспекті і лише як таке, що походить від держави або санкціонується нею. Держава не завжди була єдиним джерелом правових норм, а норми – єдиною субстанцією права. Визнання народу носієм суверенітету і єдиним джерелом державної влади, розвиток безпосередньої демократії актуалізують пошук правових норм, які виходять безпосередньо від нселення. У теорії права доктринальне визначення поняття «правовий менталітет» як таке відсутнє. Правовий менталітет певної етнокультурної спільноти потребує втілення в праві. А право, щоб бути затребуваним, має втілювати правовий менталітет етнокультурної спільноти. Таким чином, правовий менталітет породжує самобутнє право, етнокультурний зміст права. Ціннісно-нормативна сутність права забезпечує реалізацію етнокультурних особливостей суспільства. Будь-яка правова норма стає оцінкою типової повторюваної ситуації, зумовленою свідомою й вольовою поведінкою людей: чи відповідає ця ситуація свободі, справедливості, рівності, що утвердилася в правовій культурі даної етнічної спільноти. Правовий менталітет характеризується за допомогою ознак етнічної приналежності, латентності ментально-правових структур, особливості правового світогляду, який проявляється у вигляді конкретної правової поведінки, що у підсумку і становить певну ідентичність (неповторність) правової системи. На фоні правової системи правовий менталітет виступає у якості основоположної матриці, яка визначає усю правову «колоритність» національної правової дійсності. Саме категорія правового менталітету дозволяє глибше проникнути у духовну правову «тканину», властиву для певного суспільства з тим, щоб зрозуміти його усталені поведінкові стереотипи у сфері права [1, С.16].

Правова ментальність — це різновид правового менталітету (видова правова природа) та менталітету, які є специфічно-історичним рухливим психічним феноменом сфери несвідомого, неправосвідомого, не представленого у свідомості і правосвідомості суб'єкта впливу через механізми ідентифікації і наслідування етнічних стереотипів правової поведінки на його дії, правові емоції, прагнення, переживання), соціально-психологічним типом самоорганізації спільноти на основі тотожних уявлень щодо світобачення із складною нелінійною, синергетично структурованою структурою; це система правового (становлення правосвідомості) та право усвідомленого ідейно-правового світосприйняття, комплекс усталених психічних властивостей спільнот у вигляді відкритих чи притушених правоповедінкових реакцій, причини появи і механізми дії яких логічно не обґрунтовуються, але мають конкретний стійкий вияв у ставленні суб'єкта правосвідомості до суспільно-правових і законодавчих явищ у сфері права і політики. 2. Правова ментальність — відносно цілісна сукупність правових звичаїв, традиційних звичаєвих форм української правової свідомості та культури, вірувань, думок, складова єдиної психокультурної, правової та звичаєво-інерційної традиції, явище ідейно-світоглядного порядку, наслідок дії на правосвідомість колективно несвідомого, що має вияв у специфіці правової поведінки, локальних вчинках, як результат формування світогляду від найдавніших форм протягом багатьох поколінь [2, С.57].

В основі вивчення правового менталітету лежить саме походження культурно- правового феномену. Менталітет утворює духовно-поведінкову специфічність, яка робить представників одного народу не схожих на інших, і тому він стає важливим фактором самоідентифікації того чи іншого суспільства.

Поиск по сайту: