Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методологія дослідження. Міждисциплінарний та філософсько-правовий аспекти



Одним із найважливіших складових методологій пізнання правового менталітету є антропологічний метод, оскільки він безпосередньо спрямований на людину як на першопричину національної правової реальності [3, C.18]. Під впливом юридичної антропології відбувається поступва переоцінка основних методологічних підходів, які застосовуються юридичною наукою при вивченні національного права, що зумовило перехід від «матеріалістичної одноманітності до спроб більш тонкого, широкого погляду на світ юридичних явищ».

 

Міждисциплінарний аспект. Цей підхід показує різноманітність існуючих правових ментальностей, чим самим виступаючи проти універсалізації права, наголошуючи на самобутності та ідентичності національно права. Теорію правового менталітету сьогодні тільки починають формувати і досліджувати. В межах загальної теорії правової культури відсутня концепція національного правового менталітету. Початком формування української правової ментальності дослідники вважають часи Київської Русі. Саме в цей період чітко виокремлюються особливості й ознаки правової ментальності. Українська правова ментальність є надзвичайно складним, полі-аспектним, неоднозначним, суперечливим, але водночас оригінальним, самобутнім соціально-правовим феноменом.

Історико-культурологічний підхід розглядає правовий менталітет у сукупності умов правового порядку - як певну незмінну, абсолютну здатність життя конкретного суспільства, яке якісно відрізняє його від будь-якого іншого суспільства.

У працях П. Музиченка, О.Овчинникова, Р. Байніязова, Ю. Оборотова знаходимо визначення поняття правового менталітету. Зокрема, О. Овчинников трактує правовий менталітет як історично сформовану матрицю типізацій юридично значущої поведінки і правових оцінок, що визначають правове мислення [4, С.309].

Ю. Оборотов визначає правовий менталітет як глибинний рівень правосвідомості народу і окремої особистості, що включає свідоме та неусвідомлене сприйняття права [5, С.98].

Л.М. Бойко вважає, що правовий менталітет – це феномен, закладений у глибинному рівні правосвідомості у вигляді стійких правових уявлень, архетипів, звичок, реакцій певної етнокультурної спільноти, які в цілому й визначають усталений образ правової реальності [6, С.53].

Повільні темпи становлення у юриспруденції теорії правового менталітету пов’язані, передусім, із домінуючою у нашому суспільстві парадигмою нормативно-позитивістського праворозуміння, відповідно до якого право розглядають як систему загальнообов’язкових норм, встановлених і санкціонованих державою, а не як регулятивну форму прояву національної культури, ціннісний продукт саморозвитку нації, етносу, закономірний наслідок їх буття. Правовий менталітет має практичну цінність для національної само ідентифікації та виокремлення правової сфери духовного світу індивіда, народу, нації.

 

Філософсько-правовий підхід. На думку Р. Лубського, в сучасній філософській і науковій літературі сформувалися три підходи до визначення поняття «менталітет». У першому менталітет розглядається як сукупність повсякденних уявлень, символічних образів і цінностей.

Другий підхід акцентує, навпаки, на його колективно несвідомих компонентах. У межах третього підкреслюється, що менталітет – це сфера як свідомого, так і несвідомого. Свідомі елементи менталітету нерозривно пов’язані зі сферою несвідомого, яке може розглядатися винятково як колективне [7, с. 16]. Через призму правового менталітету можна виявити і всесторонньо проаналізувати наявні закономірності державно-правового розвитку. Правовий менталітет є основою для формування правосвідомості, водночас, вона є засобом для його функціонування. Автор, Коваленко А. підкреслює, що правовий менталітет – це світосприйняття тієї чи іншої соціальної групи, класу, нації, народу і суспільства держави, права, способу їх існування і функціонування. Він становить особливу роль правової та політичної реальності в житті суспільства. Правовий менталітет – це стан розуму колективного суб’єкта політики стосовно шляху і способу реформування права і держави, їхніх структурно-функціональних компонентів (правової системи, форми правління, політичного режи- му, функцій права і держави і т. д.). Правовий менталітет соціальної групи, класу, народу, нації визначається матеріальними умовами їхнього життя, рівнем розвитку суспільства у цілому, впливом на склад їхнього мислення світового суспільства. Залежно від ситуації, що склалася, правова ментальність того чи іншого суспільства може мати значний вплив на державно-правовий розвиток суспільства [8, с. 20]. На відміну від В. Синюкова, Р. Байніязов хоч і визнає категорію «правовий менталітет» однією з фундаментальних у загальній теорії правосвідомості, але водночас розглядає в культурно-історичному і духовному статусі «правового менталітету» його визначену автономність щодо правосвідомості. Правова ментальність зберігає особливу ідентичність, містить невичерпні внутрішні сили. Притаманна правовому менталітету рефлексія стосовно власного місця в низці інших правових феноменів показує його культурну й духовну самобутність. На думку Д. Меняйла, без категорії «правовий менталітет» вивчення глибинних структур юридичної психології, ідейних основ правосвідомості індивіда, соціальної групи, суспільства практично неможливе, адже «впіймання» складнорефлексивних правових феноменів потребує не тільки правораціонального пояснення, але й інтуїтивного проникнення в елементи правової сфери соціуму. Учений вважає, що існує чимало аспектів, які характеризують «правовий менталітет» як термін, відмінний від правосвідомості: по-перше, правовий менталітет є глибинним рівнем пізнання, відображаючи підсвідомий правовий рівень; по-друге, для правового менталітету характерний консерватизм, стабільність; по-третє, правовий менталітет виконує функцію упорядкування правосвідомості; по-четверте, правосвідомість містить не тільки інтелектуальну стабільність, яка деякою мірою залежить від якості пізнання правового менталітету, але й раціональну та емоційну змінність .

Д. Меняйло також зазначає, що правовий менталітет звернений до минулого, теперішнього і майбутнього. Однією з основних ознак правового менталітету є його стійкість, складність, тривалість і нездатність до змін [9, C.33].

 

 

1.3 Структура, властивості та ознаки. Основи типів і рівнів українського правового менталітету, за різними ідеями були закладені у глибокій правовій давнині, приблизно від 30000 року до н.е. [14] — XI ст. н.е. як переробка хаотичного інформаційного ідейно-світоглядного і нормативно-правового потоку у більш-менш упорядковану картину правового світу. Це сумарний результат психічної діяльності суб'єктів української правової свідомості як суб'єктів української (українотериторіальної, україноментальної, україноетнічної, україноетичної) правової культури, що були і є частками спільноти, для забезпечення вищих форм регуляції життя, його внутрішньої гармонії, рівноваги із суспільно-правовим оточенням у сфері політико-правового (законодавчого, законотворчого) життя. Це відображення об'єктивних суспільних, правових, законодавчих процесів, що суттєво та істотно впливають на сучасну правову (законодавчу) поведінку української спільноти, інтегративний вираз відповідних правових уявлень, знань, правового (законодавчого, законотворчого) досвіду, що зумовлює життєві орієнтири в галузях права і політики, усталене ставлення української нації до правової дійсності і до себе самої.

Розгляд проблем ментального і ментально-правового порядку як предмета спеціального дослідження — справа нова не тільки в Україні, але й у Європі. Незважаючи на появу «Осені середньовіччя» Й. Гейзінга (1919), зініційованих М. Блохом і Л. Февром з 1929 р. публікацій у журналі «Аннали», де вперше було ґрунтовно проаналізовано умови, сутність і результати появи громадянського суспільства як наслідку промислового перевороту, урбанізації, політичних революцій і урізноманітнення психічного життя, і на початку XXI ст. термін «ментальність», на думку відомого дослідника проблем європейської ментальності П. Дінцельбахера, ще належить до неусталених понять. В Україні ж, включаючи діаспору, проблему ментальності та правової ментальності зокрема, з такою, як у школі «Анналів», предметністю і послідовністю не розглядали. Вона скоріше була об'єктом побіжного огляду у зв'язку з аналізом проблем політичного характеру або частковим вивченням поряд з історією культури, звичаїв і духовного розвитку [10, C.341]. При цьому брали до уваги попередні спостереження ознак національного характеру, характеристичних рис, особливостей психіки українців, які були яскраво, а інколи й суперечливо описані мандрівниками, літераторами, державцями.

 

 

Структура правового менталітету включає в себе наступні елементи

               
 
 
   
       
 

 

 


Усвідомлені і неусвідомлені уявлення про правової реальності, що виконують функцію когнітивного мотиву правової поведінки;     Ціннісні правові орієнтації, що носять як усвідомлений, так і несвідомий характер і виконують функцію ціннісного мотиву правової поведінки;   Правові аттітюди і установки - усвідомлені готовності і неусвідомлені схильності реагувати певним чином на ситуацію.

 

Ознаками правового менталітету слід вважати:

Ø приналежність до сфери свідомості та довготривалість процесу формування, тобто така його властивість, як історичність;

Ø відносну стабільність — менша здатність до трансформації внаслідок впливу суспільних процесів;

Ø латентність — складність його виявлення при безпосередньому спостереженні у «чистому» вигляді

Основними властивостями українського правового менталітету вважаються:

§ інтровертність

§ індивідуалізм

§ релігійність

§ слабко розвинута нормативність поведінки

§ значна сила традиції

 

 

Розділ ІІ

Різниця між правовим менталітетом та соціальною нормою, взаємодія з формою суспільної свідомості та викривлення уявлень про цінність права

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.