Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розмноження і розвиток рослин



Рослини, як ви знаєте, є основою ланцюгів живлення всіх екосистем нашої планети. Розрізняють вегетативне, нестатеве і статеве розмноження рослин.

Одній і тій самій рослині можуть бути водночас притаманні різні способи розмноження: шипшина розмножується насінням (статеве) й пагонами (нестатеве), картопля — насінням і бульбами.

Вегетативне розмноження (від лат. vegetativus — рослинний) — розмноження рослин за допомогою вегетативних органів або їх частин. Розрізняють природнє і штучне вегететивне розмноження. Природне в.р. відбувається в природі відчленуванням пагонів, кореневищами, бульбами, цибулинами, вусами, батогами, кореневою поростю без втручання людини. Штучне в.р. здійснюється бульбами, цибулинами, кореневищами, паростками, поділом кущів, відгілками, живцями, щепленням тощо під впливом спрямовуючої людської діяльності.

Цибулина має дуже вкорочене стебло з лускоподібними, щільно розміщеними листками, в яких відкладаються запасні поживні речовини. Зовнішній захисний шар утворюється торішніми листка ми — сухими й жорсткими, вже без поживних речовин, із бруньок цибулини можуть сформуватися кілька дочірніх цибулин — діток, які розвиваються в самостійні рослини.

Кореневище — підземний багаторічний пагін, який росте горизон­тально (в конвалії) і вертикально (у валеріани), має лускоподібні лист-

Столон — тонкий із довгими міжвузлями горизонтальний пагін, шо стелиться по поверхні грунту (в ожини, смородини, агрусу). Від міжвузлях столона відходять корені, а після того, як вони закріпляться в грунті, розвивається нова рослина

Бульба — потовщена м’ясиста частина — утворюється на підзем­них пагонах, як у картоплі чи топінамбура, або на бічних чи додат­кових коренях, як у жоржини. Бульби здатні перезимувати, містять багато поживних речовин, але живуть лише рік.

Коренеплід— дуже потовщений головний корінь, в якому відкладаються поживні речовини. Характерні для дворічних рослин: у перший рік вони вегетують, і під осінь у головному ко­рені розростається паренхіма, тканина, де нагромаджується багато поживних речовин. За їхній рахунок вони переживають зиму. Верх коренеплоду є стебловою частиною, з якої наступного року роз­вивається квітконосний пагін. Наприкінці другого року ці корені відмирають.

Пагін — один з основних органів вищих рослин. Має стебло, листки й бруньки — зачаткові пагони (вегетативні й репродук­тивні). В багатьох рослин утворюються як надземні (колючки, ву­сики), так і підземні (бульби, цибулини, кореневища) видозміни пагона.

Багаторічні трави розмножуються коренями й верхівкою стебла, яка не потрапляє на зуби травоїдним

Нестатеве розмноження — процес відтворення нових особин рослинних організмів з однієї клітини — спори без участі статевих клітин і без запліднення. Нестатеве розмноження характеризується високою інтенсивністю розмноження та однорідністю потомства, яке несе всі ознаки материнської особини. Воно властиве лише нижчим рослинам — водоростям, лишайникам, а також грибам.
Спори (від грец. spora — сім’я, сіяння, посів) — спеціалізовані клітини, які відокремлюються від материнського організму і служать для нестатевого розмноження рослин і грибів.
Сформовані спори — це переважно одноклітинні, рідше двоклітинні або багатоклітинні утвори кулястої або еліпсовидної форми. Вони вкриті міцною оболонкою з порами, просоченою кутином, містять добре розвинену цитоплазму з запасними речовинами та вітамінами, гаплоїдне ядро і лише у деяких рослин — диплоїдне. Спори утворюються різними способами: мітохзо ті мейозом. Такі спори відповідно називають міто – та мейоспорами. За місцем утворення розрізняють ендоспори, які формуються в спорангіях, та екзоспори, які утворюються на поверхні материнського організму, наприклад, конідії у грибів. Залежно від способу розповсюдження розрізняють апланоспори, які розносяться вітром або водою, та зооспори, які за допомогою джгутиків здатні самостійно перміщатися у водному середовищі.

Статеве розмноження —один із способів розмноження рослин, при якому нові особини розвиваються із зиготи, що утворюється в результаті злиття (запліднення) чоловічої і жіночої гамет.
Статеві органи рослин — органи, які виконують функції, пов’язані з розмноженням рослин. У різних систематичних груп рослин статеві органи мають різну будову. У багатьох водоростей статеві органи — гаметангії майже не розрізняються за статтю, чоловічі статеві органи у всіх груп рослин, крім насінних, називаються антеридіями, а серед жіночих розрізняють оогонії, архікарпи, карпогони і архегонії. У покритонасінних чоловічими сатевими органми вважають тичинки, а жіночими маточки квіток.
Гамети (від грец. gametes— чоловік та gamete — дружина ) — спеціалізовані гаплоїдні статеві клітини, що зливаються при заплідненні. Термін запролвадив англійський генетик У. Бетсон (1902).
Зигота (від грец. zygotos — з’єднання докупи) — диплоїдна клітина, що утворюєтьсмя внаслідок злиття чоловічої й жіночої статевих клітин (гамет).

 

 


 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 

 

 

Кафедра біології та біохімії

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.