Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ТЕМА: Часова впорядкованість живого світу



План

1.Біологічні ритми

2.Незмінність і мінливість живих систем при розмноженні

2.1. Мітоз як основа нестатевого розмноження

2.2. Мейоз як основа статевого розмноження

3.Гомеостаз живої системи в історичному вимірі

3.1. Спадковість

3.2. Мінливість

Біологічні ритми

Географічні явища на нашій планеті чергуються періодично. Ту саму періодичність ми спостерігаємо в поведінці всього живого. Вдих—видих, розпад—синтез: усі процеси на всіх рівнях ор­ганізації життя відбуваються періодично.

Явище закономірного повторення (чергування) окремих елементів або ж процесів називають ритмом. Процеси, які повторюються в живій системі, звуться біологічними ритмами, або скорочено —біоритмами. Так, живий світ на всіх рівнях своєї організації циклічно змінюється, підкоряючись часовим змінам.

Біологічним годинником називають і притаманне кожній живій істоті чуття часу, і циклічні зміни, які періодично повторюються в живій системі.

Деякі істоти виявляють просто-таки феноменальну здатність орієнтуватися в часі. Феноменальна точність біологічного годинника визначається потребою: виживали тільки найдосконаліші в своєму від­чутті часу.

Низка досліджень підвела вчених до узагальнення: немає якогось універсального годинника — існує система біологічних ритмів, що вироблялися в процесі пристосування живих систем до мінливих умов нашої планети.

В часовій організації живого світу — та сама ієрархія рівнів: клітина, тканина, орган, організм, попу­ляція, екосистема — і все це на тлі постійного зв'язку організму з ритмами довкілля.

Отже, будь-яка жива система вся пронизана ритмами, шо мають різне походження й несуть різне функціональне навантаження. Се­ред них можна виділити два типи. Одні виникають із причин, при­хованих у самому організмі, самі себе підтримують, черпаючи енергію з внутрішніх реакцій якихось постійних внутрішніх джерел, і не залежать від періодичних процесів у зовнішньому середовиші: коливань температури або ж освітлення (дихаль­ний апарат, скорочення серця) бо тварини народжуються з цією властивістю. Ритми, які народжуються в самому організмі й підтримуються виключно за його рахунок незалежно від процесів довкілля й переда­ються спадково, називаються внутрішніми. або ендогенними ритма­ми. Саме вони й є біологічними ритмами в строгому розумінні цього слова.

Друга група — ритми зовнішні, або екзогенні (фотосинтез — теж ритмічний процес, але «вмикає» його й підтримує сонячна енергія). Ритми, походження яких пов язане з довкіллям, називають зов­нішніми, або екзогенними.

Перші відділити від других буває дуже важко. Крім того, існують істоти, які народ­жуються не з ритмом усередині, а зі схильністю до нього, яку мо­жуть проявити умови довкілля або ж поведінка батьків.

Ритми ше класифікують за призначенням: функціональні, або фізіологічні, й екологічні.

Функціональні ритми забезпечують потреби повсякденного життя живої істоти: це — серцебиття, дихання, скорочення судин, скорочення та розслаблення м'язів, коливання складу крові.

Екологічні ритми — це ті, які породжуються умовами довкілля. Приклади — сезонні перельоти птахів, розвиток зеленої рослини, яка росте, цвіте й урешті дас насіння.

Окремі ритми інтегруються в загальний процес життєзабезпечення живої системи, її оптимальної взаємодії з довкіллям.

Співвідношення між тривалістю світлої та темної пір доби, яке керує ритмом добової або сезонної активності живих істот, нази­вається фотоперіодизмом. Фотоперіодизм є сигналом до початку періоду спокою у тварин, які впадають у сплячку, до сезонних линьок у звірів та ін.

Із давніх-давен народ узгоджував свої трудові процеси з ритмами довкілля. Спостерігаючи природу, народ умів робити й довгострокові прогнози, що виражається у численних прикметах. Здебільшого подібні прикмети справджуються, бо вони зорієн­товані на часову скорельованість усіх природних процесів.

«Система, наскрізь пронизана ритмами», — так назвав людський організм відомий знавець біологічного годинника В. С. Алякринський. Дослідження показали, що в різні пори доби в людини різні кровообіг, пам'ять, зір, чутливість до болю, сприйнятли­во психічних травм — практично немає жодної функції, яка не зазнавала б добової ритмічності. «Ранок від вечора розумніший», — кажуть одні; «надвечір і ледарі стають старанними», — другі. Пер­ших називають «жайворонками», других — «совами»: і в тих, і в тих виявляється природний ритм. Існує й третя група людей — вони легко пристосовуються до будь-якого розпорядку життя.

Порушення біологічних ритмів, яке називається десинхронозом, є специфічною хворобою, котра з'яви­лася відтоді, як людина навчилася за короткий час долати простір. Причина поганого самопочуття може бути в тому, що якийсь орган не узгоджує свою роботу в часі з іншими. Якщо печінка, наприклад, не встигає виділити до обіду жовч, то їжа засвоюватиметься погано. Тому радять їсти в той самий час, та й взагалі людині для здоров'я дуже важливо вести розмірене життя з чітким режимом прані та відпочинку.

Від людини краше не вимагати того, що не притаманне її природі. Л. Толстой: «Кожний дорослий має свій розумний ритм, узгоджений із його можливостями й потребами рухів, і з цього ритму його знімати не треба, інакше, коли його весь час квапити й підганяти, то він не те що більшого не зробить, а й не зробить і того, що в нього раніше виходило».

Циклічність процесів у людському організмі, що виявлялася в періодичних коливаннях настрою та самопочуття, сумнівів не викликає, але «критичні», або «фатальні», дні неможливо вирахувати хоча б тому, що з кожною хвилиною ми старіємо, і швидкість цього процесу не лише індивідуальна, а й у різний час та за різних обставин різна. Біологічний годинник не може бути точним — інакше будь-яка часова зміна вбивала б живих істот. Пластичність організму допомагає пристосовуватися до зміни ритмів.

Отже, на завершення наведемо слова О. Л. Чижевського — вченого, котрий багато працював над дослідженнями зв'язку між явищами космічними та земними: «Кожний атом живої матерії пере­буває в постійному, безперервному співвідношенні з коливаннями атомів навколишнього середовища — природи; кожний атом живого резонує на відповідні коливання атомів природи».

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.