Означення. Рівняння, що містить аргумент, невідому функцію та її похідні або диференціали, називається диференціальним рівнянням (д. р.).
В загальному вигляді д. р. може бути записане у формі
, (1)
яку ще називають неявною формою.
Означення. Найвищий порядок похідної або диференціала, що входить в д. р., називають порядкомцього диференціального рівняння.
Наприклад,
- д. р. першого порядку,
- д. р. другого порядку,
- д. р. третього порядку.
Якщо ж д. р. (1) можна розв’язати відносно старшої похідної, то отримаємо явну форму д. р.
(2)
Означення. Функція , яка має на деякому інтервалі похідні , і яка після підстановки разом з похідними до д. р. (1) або (2) перетворює його в тотожність називається розв’язком д. р. При цьому ще говорять, що функція задовольняє даному д.р.
Приклади
1. - це д. р. першого порядку. Його розв’язок можна знайти шляхом інтегрування
Цей розв’язок містить довільну сталу С. Надаючи сталій С різних значень, ми отримаємо сім’ю кривих (парабол, див рис. 3.1).
2. Розв’язком д. р. є функція .
Дійсно, знайдемо спочатку першу похідну , а тоді другу - . Підставимо в д. р. вирази і , отримаємо тотожність .
3. Розв’язком д. р. є також функція
,
де і довільні сталі величини.
Перевіримо. Знайдемо , . Підставимо і в д. р., отримуємо тотожність
.
4. По аналогії з прикладом 1 знайдемо розв’язок д. р.
.
Після інтегрування маємо
,
Після повторного інтегрування знаходимо
.
Задачу про знаходження розв’язку д. р. називають задачею інтегрування даного диференціального рівняння. Графік розв’язку д. р. називається інтегральною кривою.
З наведених прикладів бачимо, що розв’язок д. р. знаходиться неоднозначно, геометрично розв’язок д. р. може задавати сім’ю кривих на площині , як це видно з прикладу 1, де розв’язок залежить від однієї сталої величини С, це для д. р. першого порядку. З прикладів 3 і 4 бачимо, що розв’язки д. р. другого порядку можуть мати дві довільні сталі .
Диференціальні рівняння першого порядку. Теорема про існування та єдиність розв’язку д. р. Задача Коші
Д. р. першого порядку в неявній формі має вигляд
. (1)
Якщо ж із співвідношення (1) можна виразити , то отримаємо д. р. першого порядку в явній формі
. (2)
Важливою в теорії д. р. є така теорема.
Теорема. ( про існування та єдиність розв’язку д. р.). Якщо в д. р. функція та її частинна похідна неперервні в області D, яка містить точку , то існує єдиний розв’язок д. р. , який задовольняє умову для довільної точки .
Означення. Умова , якій задовольняє розв’язок д. р. , називають початковою умовою.
Задача знаходження розв’язку д. р. , який задовольняє початкову умову , носить назву задачі Коші.
Приклад. Розв’язати задачу Коші для д. р. при початковій умові .
Розв’язання. Шляхом інтегрування знаходимо так званий загальний розв’язок , який описує сім’ю парабол. Згідно початкової умови маємо
.
Отже розв’язком задачі є функція - це одна із сім’ї парабол, що проходить через точку М0 (1,-1). Отриманий розв’язок називається частинним розв’язком диференціального рівняння.
Означення. Загальним розв’язком диференціального рівняння називається функція , яка залежить від сталої С і задовольняє умові:
1) для довільного значення сталої С функція є розв’язком диференціального рівняння;
2) для довільних початкових умов існує таке значення С0, що .
Означення. Частинним розв’язком диференціального рівняння називається розв’язок, який дістають із загального при заданій початковій умові.
Тепер можна геометрично пояснити зміст теореми про існування та єдиність розв’язку диференціального рівняння: через кожну точку області проходить одна і тільки одна інтегральна крива (див. рис. 3.2).
Розглянемо диференціальне рівняння , обчислимо значення в точці , отримаємо . За геометричним змістом значення похідної в точці М0 співпадає з кутовим коефіцієнтом дотичної до кривої ( , де - кут нахилу дотичної до осі ОХ). Отже, обчислюючи значення похідної в кожній точці області D, отримаємо поле напрямків.
Розв’язати диференціальне рівняння - це означає знайти сім’ю кривих, що відповідають заданому полю напрямків.
Далі перейдемо до вивчення простіших диференціальних рівнянь першого порядку. До них відносяться:
1) диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними;
2) однорідні відносно змінних диференціального рівняння;