Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПИТАННЯ 53. Право на адміністративний позов. Право на пред’явлення адміністративного позову і процесуальний порядок його реалізації



Стаття 104. Право на звернення до адміністративного суду. 1 Кожному гарантується право на оскар­ження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державноївлади, органів місцевого самоврядування, посадових і службо­вих осіб (ст. 55 Конституції України). Аналіз положень КАС України дає підстави стверджувати, що поняття «право на звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду» та поняття «право на адміністратив­ний позов» можуть бути визнані тотожними. Це пов'язано зтим, що адміністративний суд розглядає справи в порядку позо­вного провадження, тобто, для того щоб порушити проваджен­ня в адміністративній справі в адміністративному суді, до нього можна звернутися тільки з адміністративним позовом. У ст. З КАС України законодавець закріплює поняття адміністратив­ного позову і визначає, що адміністративний позов — звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (докладніше про поняття адміні­стративного позову див. коментар до ст. З КАС України). Що ж стосується поняття «право на адміністративний по­зов», то за своєю структурою воно є складним і розглядаєтьсяяк нерозривна єдність двох його сторін: матеріально-правової та процесуально-правової. Матеріально-правову сторону права на адміністративний позов складає право на задоволення адмі­ністративного позову. Процесуально-правова сторона знахо­дить своє відбиття у праві на пред'явлення адміністративного позову. Обидві ці сторони тісно взаємопов'язані, проте досить самостійні і не співпадають за своїм змістом. Право на задово­лення адміністративного позову — це право на позитивне вирі­шення справи, на одержання захисту прав, свобод та інтересів осіб, що звернулися до суду. Реалізація цього права обумовлена обставинами, як матеріально-правового, так і процесуально-правового характеру. Право на пред'явлення адміністративно­го позову — це право на звернення до адміністративного суду з вимогою про захист, право на одержання реакції від суду у ви­гляді порушення його діяльності з розгляду та розв'язанню ад­міністративної справи; його реалізація залежить від процесу­ально-правових обставин. Наявність права на задоволення ад­міністративного позову встановлюється адміністративним су­дом в ході адміністративного процесу, що й відбивається у постанові суду. Наявність права пред'явлення адміністратив­ного позову встановлюється при прийнятті позовної заяви адмі­ністративним судом до свого провадження. Реалізація права на пред'явлення адміністративного позову, тобто права на адміні­стративний позов у процесуальному розумінні регламентується КАС України. Виходячи зі змісту статті, що розглядається, правом на пред'явлення адміністративного позову наділені усі особи, які вважають, що порушені їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноваженьмає право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом (докладніше див. коментар до ст. 17 КАС України). Для реалізації права на пред'явлення адміністратив­ного позову необхідний ряд передумов. Виходячи з досліджень процесуальної науки, вважається, що такі передумови можна класифікувати з різноманітних підстав, але найбільш часто їх розподіляють на об'єктивні та суб'єктивні, а також на позитив­ні та негативні. Що стосується суб'єктивних та об'єктивних пе­редумов, підставою їх визначення є їхня залежність або неза­лежність від особи того, хто звертається до адміністративного суду. До суб'єктивних передумов належать наступні: по-перше, особа як уявляється, повинна вважати, що її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин порушені, тобто в неї повинна бути впевненість, що її права, свободи чи інтереси потребують захисту адміністративного суду; по-друге, наявність адміністративної процесуальної правоздатності в особи, яка звертається до суду з адміністративним позовом. Відповідно до ст. 48 КАС України, адміністративна процесуальна правоздат­ність визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими держав­ними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службови­ми особами, підприємствами, установами, організаціями (юри­дичними особами) (див. коментар до ст. 48 КАС України). Об'єктивні передумови поділяються на позитивні та нега­тивні в залежності від того, повинні вони бути наявні або від­сутні для реалізації права на пред'явлення адміністративного позову. Так, об'єктивною позитивною передумовою є підвідомчість позовної заяви адміністративному суду, що закріплена ст. 17КАС України (також див. відповідний коментар). Негативними передумовами визнають наступні: по-перше, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав відсутні такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміні­стративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін; по-друге, якщо не наступила смерть фі­зичної особи чи не припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Треба зазначити, що не тільки ці передумови стосуються реа­лізації права на пред'явлення адміністративного позову. Важ­ливим питанням є також додержання порядку реалізації цього права. Недодержання таких правил також тягне несприятливі наслідки для особи, що звернулася до суду. Такими правилами є: додержання вимог до позовної заяви, встановлених ст. 106 КАС України; подання позовної заяви особою, яка має адміні­стративну процесуальну дієздатність. Згідно зі ст. 48 КАС Укра­їни, адміністративна процесуальна дієздатність належить фі­зичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недіє­здатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони від­повідно до законодавства можуть самостійно брати участь, крім того, адміністративна процесуальна дієздатність належить ор­ганам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого само­врядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (див. коментар до ст. 48 КАС України); наявність у представника належних пов­новажень (якщо позовну заяву подано представником); подання позовної заяви з додержанням правил про підсудність, встанов­лених статтями 18-21 КАС України. Зазначимо також, що звер­нення до адміністративного суду повинно відбуватися у встанов­лені в Кодексі строки (ст. 99 КАС України). Звернення до адмі­ністративного суду з наявністю всіх передумов права на пред'яв­лення адміністративного позову, а також з додержанням порядку реалізації цього права та прийняття судом позову до свого провадження викликає певні правові наслідки.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.