Адміністративна юстиція, адміністративний процес та адміністративне судочинство в Україні

Адмін. процес

Проблема поняття адміністративного процесу вже довгий час належить до дискусійних і недостатньо досліджених. Детальний аналіз юридичної літератури з цієї проблеми дає можливість виділити два основні підходи до визначення адміністративного процесу: широкий і вузький. Широке розуміння адміністративного процесу характеризується тим, що в поняття адміністративного процесу включається вся діяльність органів державного управління по застосуванню матеріальних норм, переважно адміністративного права, для розгляду і розв'язання будь-яких індивідуальних адміністративних справ. При обґрунтуванні вузького підходу до визначення адміністративного процесу, останній трактується як порядок здійснення юрисдикційної діяльності органів державного управління. За основу тут береться здійснення правоохоронної функції і йдеться про розв'язання не будь-яких управлінських справ, а лише індивідуальних адміністративних спорів. Одним з класичних визначень адміністративного процесу у вузькому сенсі є таке: "це регламентована законом діяльність по вирішенню суперечок, що виникають між сторонами адміністративного правовідношення, що не знаходяться між собою у відносинах службо-вого підпорядкування, а також по застосуванню заходів адміністра-тивного примусу". З розвитком концепції адміністративного судочинства, формуванням системи адміністративних судів і ухваленням Кодексу адміністративного судочинства України ситуація з визначенням адміністративного процесу ще більш загострилася. У Кодексі адміністративного судочинства України адміністративний процес визначається як правовідносини, які складаються під час здійснення адміністративного судочинства (ст. З КАС України). Поява концепції адміністративного судочинства і законодавче закріплення поняття адміністративного процесу спричинили виникнення нових точок зору і підходів до визначення і структуризації адміністративного процесу.

Так, в літературі висловлена точка зору, відповідно до якої кожній групі відносин, які становлять предмет адміністративного права, відповідає свій "спеціальний" вид процесу. При цьому виділяються: управлінський процес, який обслуговує основні групи управлінських відносин, врегульованих матеріальним адміністративним правом; адміністративно-деліктний процес, який обслуговує основні групи відносин, врегульованих матеріальним адміністративно-деліктним правом; адміністративний процес (адміністративно-судовий) процес, який є способом судового захисту порушеного публічного права у сфері управлінських і деліктних відносин . Висловлена також думка про те, що до складу адміністративного процесу разом з іншими процесами (адміністративно-правотворчим, адміністративно-юрисдикційним та іншими) включається ще один вид адміністративного процесу - адміністративно-юстиційний, під яким автор розуміє врегульований спеціальними нормами адміністративно-процесуального характеру порядок діяльності адміністративних судів по розгляду і вирішенню адміністративних спорів певної категорії. Отже, сучасний стан теорії і практики адміністративного процесу дає можливість виділяти судовий і позасудовий адміністративний процеси. На думку С.В. Ківалова, судовий адміністративний процес- це сукупність взаємопов'язаних правових форм діяльності адміністративного суду та інших суб'єктів щодо здійснення правосуддя в адміністративних справах, врегульованих адміністративно-процесуальними нормами.

В адміністративній науці немає єдиної точки зору щодо поняття та сутності адміністративного судочинства. Визначення сутності адміністративного судочинства можливе шляхом проведення розмежування таких понять, як "адміністративне судочинство" і "адміністративна юстиція". Визначення поняття "адміністративне судочинство" вперше законодавчо закріплено в ст. З КАС України, відповідно до якої адміністративне судочинство - це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому КАС України.

У широкому розумінні адміністративна юстиція співвідноситься з адміністративним судочинством як загальне і часткове, оскільки адміністративна юстиція - це "система спеціалізованих органів по контролю за дотриманням законності у сфері державного управління". Тобто адміністративна юстиція - це державні органи, які здійснюють як свою основну діяльність, так і діяльність щодо контролю за дотриманням законності у сфері державного управління на відміну від ад-міністративного судочинства, що здійснюється тільки адміністративними судами, які спеціально створенні для здійснення такої діяльності. У вузькому розумінні адміністративна юстиція і адміністративне судочинство ототожнюються, оскільки "адміністративне судочинство являє собою процесуальний вираз адміністративної юстиції.

Поиск по сайту: