Поняття значення та види судових витрат

Розгляд і вирішення судом адміністративних справ, процесуальні дії учасників процесу пов'язані з певними витратами, які іменуються судовими витратами. Судові витрати визначають можливість звер­нення до суду за судовим захистом прав, свобод і охоронюваних законом інтересів в порядку адміністративного судочинства. Більшу частину цих витрат бере на себе держава шляхом фінансування адміністративних судів з державного бюджету. Судові витрати підчас розгляду і вирішення судом адміністративних справ, які по­кладені на сторони та інших зацікавлених осіб, характеризуються своєю незначністю, що є проявом доступності судового захисту. Згідно із ч. І ст. 87 КАС України судові витрати складаються із су­дового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Метою встановлення судових витрат є застереження сторони (позивача) від подання явно необґрунтованого позову, спонукання сторін до добровільного виконання своїх обов'язків, самостійного врегулювання правових спорів. Оплата одночасно є і частковим відшкодуванням витрат держави на здійснення правосуддя.

судочинства судовий збір (державне мито) — це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи каса­ційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами щодо захисту прав, свобод та інтересів цієї особи у сфері публічно-правових від­носин від порушень з боку органів державної влади, органів місце­вого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. З ст. 87 КАС України судовими витратами, окрім судового збору, є також витрати, що пов'язані з розглядом справи в адміністративному суді і представлені: 1) витратами на правову допомогу; 2) витратами сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витратами, пов'язаними із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експер­тиз; 4) витратами, що пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

ПИТАННЯ 51 Стаття 99-103 КАСУ(В кого немає скидаю із змінами!!!)
Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду

1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

5. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду

1. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
2. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Стаття 101. Процесуальні строки
1. Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Стаття 102. Поновлення та продовження процесуальних строків
1. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

3. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.

4. Правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

Стаття 103. Обчислення процесуального строку
1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. 6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
7. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
8. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. 9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
10. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

Поиск по сайту: