Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СТРОКИ ПІДВЕЗЕННЯ ТА НОРМИ ВИСТАВЛЕННЯ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ



Для правильної організації запилення необхідно знати по требу в бджолиних сім'ях, строки їх підвезення, способи роз міщення на масиві запилюваної культури та економічну ефек тивність цього агротехнічного заходу.

Норми бджолиних сімей, які забезпечують високу заплід неність квіток, є важливою умовою підвищення урожайності. Добра заплідненість квіток гречки та конюшини забезпечу ється тоді, коли кожну з них бджоли відвідають 2 рази, со няшника — 6—8, огірків — 5—20, інших кабачкових — 20—ЗО, люцерни — 1 раз. Повне збирання нектару комахами негатив но позначається на життєвих функціях зав'язі квітки. Норма бджолиних сімей обумовлена кількістю квіток на одиниці пло щі посіву та бджіл, які здатні їх запилити за свій робочий день.

Потрібну кількість бджіл на 100 м2 посіву визначають по ділом умовної кількості квіток на денну продуктивність роботи бджоли. У 3—4 повтореннях на 10 рослинах або на невеликій площі підраховують кількість квіток, перераховують цей по казник на 100 м2 і перемножують на необхідну кратність від відування їх бджолою. Це буде умовна кількість квіток. За секундоміром визначають тривалість роботи почергово 10— І5 бджіл, поки вони є у полі зору спостерігача, і одночасно підраховують кількість відвідуваних ними квіток. Перерахо вують середній результат на одну годину і тривалість робо чого дня бджоли, що й є продуктивністю її роботи. Нектаро виділення квіток обумовлює тривалість робочого дня бджіл. Квітки гречки, наприклад, приваблюють бджіл переважно у першу половину світлового дня. На їх запилення необхідно 200—250 бджіл на 100 м2.

Норму бджолиних сімей визначають з урахуванням того, що льотні бджоли становлять близько половини сім'ї. З цих бджіл безпосередньо у полі працює тільки половина, а друга в цей час перебуває в польоті, або у вулику. Отже, тільки чет верта частина бджіл сім'ї безперервно працює у полі на квіт ках.

На 1 га посіву повинно бути у вуликах на пасіці: 200 (250) Х100Х4 = 80—100 тис. бджіл. Оскільки частина їх фло ромігрує, та враховуючи інші перешкоди, норма на 1 га по сіву буде 2—3 бджолосім'ї. Рекомендовано таку кількість бджолосімей для запилення 1 га ентомофільних культур: греч ка — 2—3; груша, яблуня, слива, малина — 2; вишня, черешня, коріандр — 2,5—3; еспарцет — 3—4; конюшина червона — З — 4; люцерна — 5—10; соняшник, насінники овочевих культур — 1, баштанні — 0,5.Розрахункові норми збільшують при слабких бджолиних сім'ях, віддалених від місця запилення понад 0,5—1 км, силь ному нектаровиділенні, малій площі запилення та помітній флороміграції бджіл. Користуючись пилкоуловлювачем або знаючи колір обніжжя, зібраного із запилюваної культури, на льотку вулика підраховують процент обніжжя з інших рос лин. Якщо він значний, то відносно до цього збільшують норму бджолиних сімей.

Під час цвітіння запилювальну роботу бджіл контролюють підрахунком кількості бджіл на 100 м2 у самому віддаленому від пасіки місці. їх повинно бути на гречці — 200—250, ко нюшині — 100, соняшнику — 80, люцерні — 200—600 шт.

Планування підвезення та розміщення бджолиних сімей. Планування є необхідною умовою організації ефективного ви користання бджіл на запиленні сільськогосподарських куль тур. Цей елемент агротехнології зазначається в річних пром фінпланах господарства по рослинництву і технологічних кар тах ентомофільних культур (табл. 16).

Наведений набір ентомофільних культур є типовим для зерново-буряківничих сівозмін республіки. Строки цвітіння да ють змогу використовувати одні і ті ж сім'ї на запиленні різ них культур та на медозборі з них. Пасіка господарства на 120 бджолиних сімей здатна запилити більшість посівів. Най більша кількість — 360 бджолиних сімей необхідна на період цвітіння багаторічних трав. Виникає потреба в оренді ще 240 сімей. Щоб вони були у однакових умовах, передбачених оренд ним договором, у цьому випадку їх зручніше використовуватина запиленні люцерни. Здебільшого залишають на насіння дру гий укіс люцерни та конюшини. Вони квітують, коли напруга у потребі бджіл спадає. Крім того, у природі в цей час більше розплоджується комах-запилювачів і витрати господарства на оренду бджіл значно зменшуються.

Для більшої наочності такі показники, як строки цвітін ня, потреба в бджолиних сім'ях на запилення окремих культур, агроном-насінник зображає діаграмою, доповнюючи та с проводжуючи її графіком перевезення пасіки і планом розмі щення її на запилюваних посівах. Графік перевезення па сіки складають з урахуванням плану землекористування, пло щі запилюваного масиву, природної дальності польоту бджіл, плану використання пестицидів у боротьбі з шкідни ками сільськогосподарських культур, наявності конкурентної флори та ін.

На запилюваних масивах бджолині сім'ї розміщують по 50—60 з таким розрахунком, щоб віддалений кінець масиву, який охоче відвідують бджоли, був від пасіки не далі, як 500 м. Якщо ж ці рослини бджоли відвідують погано, то не далі 300 м. У зв'язку з цим спосіб розміщення бджолиних сі мей залежить від розміру запилюваної площі, її конфігурації, виду запилюваної культури, інтенсивності відвідування її бджолами, норм бджолиних сімей на одиницю площі посіву. Наприклад, квадратна ділянка, довжина однієї сторони якої не перевищує 500—700 м, запилюється пасікою, розміщеною з одного боку поля, а при поганому відвідуванні культури бджолами — з обох сторін. Біля вузької, шириною не більше 500 м, але видовженої ділянки бджолині сім'ї розміщують з одного боку на віддалі 1 км. Якщо ширина такої ділянки по над 500 м, то сім'ї розміщують з обох довгих сторін з розра хунком на зустрічне запилення. На великих масивах спеціа лізованих господарств бджолині сім'ї розміщують по краях поля групами і безпосередньо на площі, для чого роблять про коси шириною 3—4 м.

У колгоспі ім. газети «Правда» Кельменецького району Чер нівецької області на площі соняшнику, де вулики розміщу вали рівномірно по всьому полю, одержали урожай 22 ц/га; а там, де вони стояли в одному місці — 17,8 ц.

Строки підвезення на запилення і флороміграція бджіл. Своєчасним підвезенням бджіл передбачається почати запи лення з перших найбільш продуктивних квіток та запобігти флороміграції бджіл, тобто відвернення їх на інші медоноси. У зв'язку з цим строк підвезення залежить від наявності і си ли конкурентів, від приваблюючої сили квіток запилюваної культури.

Якщо немає умов для флороміграції, що частіше буває в зоні інтенсивного землеробства республіки, бджіл підвозять перед цвітінням культури, як роблять у Латвії при запиленні конюшини, або з появою перших поодиноких квіток. В інших випадках підвозять бджіл на початку цвітіння.

Коли запилювану культуру бджоли відвідують погано (конюшина, люцерна), відразу застосовують методи примусового стимулювання робоїи бджіл на цій культурі.

Запізніле підвезення бджіл призводить до зниження уро жаю. Коли під час цвітіння бджоли завантажені роботою біля пасіки, вони інтенсивно відвідують квітки, але недалеко від неї. Враховуючи цю властивість бджіл, рекомендують заміню вати запилювальні пасіки в процесі цвітіння для посилення запилення тоді, коли бджіл недостатньо в господарстві або їх робота на запиленні послабилась. Це можна застосувати при розміщенні пасік на платформах.

Організація запилення сільськогосподарських культур на орендній основі. Нині це стає основною формою організації технологічного процесу. Вона офіційно оформлюється по уста новленій формі однорічним договором між постачальником бджіл і замовником. Ними можуть бути господарства або бджолярі-любителі. Цей договір зобов'язує постачальника ви користати на запиленні сім'ї, що по якості відповідають дого вору, правильно їх розмістити на масиві, доглядати їх під час запилення, посилюючи роботу бджіл на запиленні.

Замовник сплачує орендну плату відповідно до договору, за 7 днів до прибуття пасіки припиняє обробку рослин пести цидами і надалі не проводить їх в радіусі 3—5 км від пасіки. Поки пасіка стоїть на запиленні, замовник забезпечує її охо рону в нічні часи.

Такі договори укладають також між господарством і па січниками, коли вони працюють на підряді. В УРСР на колек тивному підряді працює 5120 пасік, що становить більше 42 % (Відоменко М. В., 1988).

Рекомендовано такі виплати за оренду бджолиної сім'ї на запиленні: насінників конюшини, люцерни — 20 крб., плодових культур, баштанних, овочевих, коріандру, овочів у закритому грунті—15, соняшнику, гречки, гірчиці, рапсу, еспарцету — 10 крб. Досвід орендної форми організації запилення в госпо дарствах нашої республіки свідчить про її вигідність як для замовника, який користується бджолами, не турбуючись про їх утримання цілий рік, так і для власника бджіл, що одержує плату за проведене запилення.

Економічна ефективність запилення бджолами і заходи його стимулювання. Підвищення врожайності ентомофільних куль тур і збільшення грошових надходжень за їх реалізацію оче видні в кожному господарстві, де використовують бджіл на запиленні цих культур. Показником ефективності є чистий до ход, тобто різниця між реалізаційною вартістю виробленої про дукції і затратами на її виробництво.

Розрахунки показують, що орендна плата за запилення рослин—це лише 15—20 % вартості додаткового урожаю, яку одержує господарство від запилення бджолами. В Заліщиць кому районі Тернопільської області колгоспи ім. Котовського та ім. Каліиіна у 1986 р., використовуючи бджіл, одержали урожай понад 30 ц/га гречки, чистий прибуток становив 1,3— 1,4 тис. крб. з 1 га посіву.Високий рівень рентабельності садових господарств. Рад госп «Нектар» Кагульського району у Молдавії в 1986 р. одержав за запилення 82 тис.крб. орендної плати (Кара сек І. Є., 1987).

Господарство, яке здає своїх бджіл в оренду, додає виру чену суму до реалізаційної вартості виробленої продукції або виключає з витрат бджільництва. Такі розрахунки підвищу ють чисті доходи, що позитивно позначається на розвитку га лузі, оплаті праці пасічників. Відповідно до «Рекомендацій по оплаті праці у колгоспах УРСР» передбачена додаткова опла та пасічникам, які працювали на запиленні, їх преміюють від повідно до положення.

Концентрація і спеціалізація, а також існуючі багатогалу зеві господарства потребують ще науково-економічної оцінки бджільництва як цеху запилення в рослинництві.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.