ЗАПИЛЕННЯ КВІТОК,Пристосування рослин до перехресного запилення

Вступ

Медоносна бджола серед усіх комах визнана найціннішим запилювачем квіток, є важливою складовою екології і сприяє природному відтворенню та збагаченню рослинного світу. Продуктивна діяльність бджолиних сімей суттєво впливає на підвищення врожайності плодів і насіння ентомофільних сільськогосподарських культур. Залучення додаткових резервів їх запилення можливе через раціональне поєднання корисної дії медоносних бджіл і диких комах.

Проте фауна бджіл у різних грунтово-кліматичних зонах Українипотребує подальших детальних досліджень. За різної співвідносної чисельності запилювачів у певному екологічному середовищі виникає необхідність наукового обґрунтування норм бджолиних сімей та регулювання розвитком штучно розмножуваних комах для досягнення синхронізації з періодом цвітіння рослин.

Раціональне використання медоносних бджіл та диких поодиноких осмій (рогатої і рудої) для запилення помідорів у теплицях та люцерни в умовах Прикарпаття і визначає актуальність курсової роботи.

ЗАПИЛЕННЯ КВІТОК,Пристосування рослин до перехресного запилення

Запилення й запліднення у рослин. Пилкові зерна, в яких міститься чоловічі статеві клітини рослин (спермії), утворюють­ся в пиляках. Жіноча статева клітина (яйце­клітина) міститься в зав'язі маточки. Розвиток зав'язі, формування плодів і насіння можливі тільки після злиття спермія з яйцеклітиною. Процес взаємної асиміляції двох статевих клітин називається заплідненням. Воно від­бувається після того, як пилок перенесений із пиляків на приймочку маточки, тобто в ре­зультаті запилення.

Запліднена клітина, яка називається зиго­тою, має подвійний (диплоїдний) набір хромо­сом, оскільки перед злиттям статевих клітинах був одинарний (гаплоїдний) набір хромосом. Продуктивність і життєва сила нового організму тим вища, чим багатша спадкова основа стате­вих клітин, що зливаються, і чим вона більше відрізняється.

Для порівняно невеликої кількості видів рослин властиве самозапилення. Вони дають урожай насіння при перенесенні пилку з пи­ляків на приймочки маточки в межах однієї квітки. Але й самозапильні рослини, як зазна­чає Ч. Дарвін, потребують запилення пилком з інших рослин, тобто перехресного запилення.

Статеві клітини з різних рослин збагачують спадкові якості нового гетерогенного організ­му. Перехресне запилення стало в еволюції рослинного світу прогресивним, до нього при­стосувалося близько 80% видів квіткових рос­лин. Існує дві форми перехресного запилення: між квітками в межах однієї рослини - гейто­ногамія і перенесення пилку з інших рослин - ксеногамія.

Перенесення пилку з одних квіток на інші здійснюється різними способами; вітром(анемофілія), водою (гідрофілія), птахами (орнітофілія). Але найбільшого поширення набуло запилення комахами (ентомофілія). Медоносні бджоли, джмелі та інші види ко­мах забезпечують запилення 4/5 всього чис­ла квіткових рослин.

Протягом історичного розвитку ентомо­філії у рослин виробились різні пристосу­вання, які перешкоджають самозапиленню і сприяють попаданню на приймочки пилку з інших квіток. Вони зумовлені будовою та фі­зіологічними особливостями квіток. До таких пристосувань належать: розміщення окремо чоловічих і жіночих статевих органів, тобто одностатевість квіток у однодомних (огірок, гарбуз) і дводомних рослин (верба, коноплі); гетеростилія, або різностовпчастість, коли в одних квітках високі стовпчики маточок і ко­роткі тичинки, а в інших - низькі стовпчики й довгі тичинки, наприклад, у гречки, плакуна верболистого; різночасне достигання тичинок і маточок, унаслідок чого розсипання пилко­вих зерен із пиляків не призводить до запи­лення через незрілість приймочок (у соняш­нику та інших рослин родини складноцвітих), або закінчення функціонування приймочок до вистигання власного пилку (у яблуні, гру­ші); самостерильність, що характеризується нездатністю пилку проростати на приймочці маточки або несумісністю статевих клітин при заплідненні, внаслідок чого виявляється само неплідність, наприклад, у плодових дерев, коли запилення квіток навіть умежах одного сорту, не дає врожаю.

Для приваблювання бджіл, джмелів та інших корисних комах, що здійснюють пере­хресне запилення, у рослин виникли різні пристосування: виділення квітками ароматич­них речовин, забарвлення пелюсток та інших частин у різні кольори, формування добре по­мітних великих суцвіть, своєрідна будова кві­ток. Але найсильнішим фактором, що забез­печує різну інтенсивність відвідування квіток іперенесення пилку, є пожива для комах - не­ктар і пилок. Збираючи корм, бджоли увійшли в тісний зв'язок із рослинами і приносять їм величезну користь. Незапилені квітки відми­рають, плодів і насіння не утворюють.

Запилення бджолами ентомофільних сіль­ськогосподарських культур не є стихійним, як було колись у природі. В господарствах з великими площами посівів воно потребує пла­нової організації. Науковими установами роз­роблені й рекомендовані виробництву норми кількості бджолиних сімей на 1 га запилюва­них культур.

За такими нормами до певних площ під­возять потрібну кількість сімей і розміщують так, щоб бджоли могли на близькій відстані, бажано до 800-1000 м, інтенсивно відвідува­ти квітки і здійснювати запилення. Коли ма­сиви рослин великі, а форма площі витягнута і сягає понад 1 км, то організовують зустрічне запилення. При цьому пасіки розміщують з протилежних країв поля чи саду, від чого середня частина запилюватиметься внаслідок зустрічної спрямованості льоту бджіл і рівно­мірного розподілу їх на площі. Найефективні­ше здійснюється запилення в разі розміщення пасік у центрі садової ділянки чи посіву, звід­ки відстань до країв зменшується.

За неповної забезпеченості посівних площ місцевими бджолиними сім'ями господарства залучають на договірних умовах додаткову кількість, сплачуючи певну суму за надані по­слуги. Оренда бджіл на період цвітіння і за­пилення окремих провідних ентомофільних культур буває вигіднішою, ніж утримання до­даткової кількості сімей на пасіці при обмеже­них ресурсах нектару.

Дефіцит запилювачів спостерігається в гос­подарствах з великими площами плодових на­саджень, посівів соняшнику, люцерни. Тому ор­ганізовують міжгосподарські та міжрегіональні перевезення бджолиних сімей - кочівлі.

Поиск по сайту: