5. Теоретичний об'єм, що описується поршнями компресора, м3/с
. (15)
За цим об'ємом підбирають один, або декілька компресорів так, щоб сумарний об'єм, що описується їх поршнями, був рівний або дещо перевищував Vh, розрахований за (15). Характеристики деяких одноступінчатих компресорів наведені в табл. 8, а також в [7, Додаток Б].
1. Всі компресори, що працюють на аміаку, можуть працювати і на хладоні R22. При цьому холодопродуктивність компресорів складе 90 % від вказаної в таблиці.
2. Описуваний об'єм вказаний при частоті обертання колінчастого вала 24,5 с-1.
3. Для хладонів R22 і R134а можна використовувати компресори ФУ-175 і ФУУ-350, Vh = 0,235 і 0,470 м3/с, відповідно.
6. Теоретична (адіабатна) потужність компресора, кВт
. (16)
7. Індикаторна потужність компресора, кВт
. (17)
де hi – індикаторний ККД компресора, який може бути визначений за графіком на рис. 4б.
8. Ефективна потужність компресора, кВт
, (18)
де Nmp – потужність тертя,
, кВт;
Ртр – умовна величина тиску тертя (40...60 кПа).
9. Дійсний холодильний коефіцієнт
. (19)
Б. Підбір конденсатора [1, с. 192-194 або 6, с. 108-113]
Як і будь-який теплообмінний апарат, конденсатор підбирають за величиною теплопередаючої поверхні (м2)
, (20)
де Qк – сумарний тепловий потік в конденсаторі від всіх компресорів, кВт;
, (21)
К – коефіцієнт теплопередачі конденсатора, Вт/(м2×К).
У загальному випадку величина К залежить від типу конденсатора і конструкції його теплопередаючої поверхні. Для найбільш поширених кожухотрубних конденсаторів, що працюють на аміаку К = 800...1000 Вт/(м2×К), а на хладонах – 700...800 Вт/(м2×К).
qср – середня різниця температур між холодильним агентом, що конденсується, і охолоджуючою водою. Для кожухотрубних конденсаторів q можна визначити як середньологарифмічну, якщо відношення різниці температур потоків на вході в конденсатор і на виході більше 2, або як арифметичну, якщо відношення цих різниць температур менше 2.
Середню логарифмічну різницю температур визначають за формулою
,
де Dtб – різниця між температурою конденсації агента і температурою охолоджуючої води на вході в конденсатор;
Dtм – різниця між температурами конденсації і води, що виходить з конденсатора.
Середньоарифметичну різницю температур розраховують за формулою
,
де t1 і t2 – температура води на вході і виході з конденсатора відповідно;
tк – температура конденсації.
Розрахувавши за формулою (20) величину теплопередаючої поверхні конденсатора Fк, необхідно вибрати його марку. Так само, як і при підборі компресорів, бажано включити в схему один-два однотипних конденсатори, сумарна поверхня теплопередачі яких складе розраховану величину Fк. На сучасних холодильниках і, зокрема, на виробничих холодильниках найбільш широкого поширення набули горизонтальні кожухотрубні конденсатори з гладкими сталевими трубками (конденсатор типу КТГ) і із зовнішнім оребренням мідних труб – тип КТР. При цьому слід пам'ятати, що конденсатори КТГ використовуються в аміачних холодильних машинах, а КТР – в машинах, що працюють на хладонах. Деякі типи перерахованих конденсаторів наведені в табл. 9, а також в [7, Додаток В].
Таблиця 9
Конденсатор
Поверхня, м2
Конденсатор
Поверхня, м2
КТГ-20
КТР-16
КТГ-40
КТР-35
КТГ-65
КТР-55
КТГ-90
КТР-85
92,5
КТГ-110
КТР-110
КТГ-140
КТР-150
КТГ-180
КГР-200
КТГ-300
КТР-260
На закінчення відзначимо, що останнім часом на холодильниках все ширше застосовують агрегатовані холодильні машини. В цьому випадку завод-постачальник поставляє на підприємства відразу компресорно-конденсаторний агрегат, до складу якого окрім компресора входять масловіддільники, електродвигун, система автоматики. В цьому випадку всі елементи холодильної машини ідеально відповідають один іншому і гарантовано їх якісне з'єднання. Московський завод «Компресор» на базі компресорів П 110 і П 220 випускає аміачні компресорно-конденсаторні агрегати АК 110-7-2, АК 220-7-2, АК 220-7-3 і хладонові АК 110-2-3, АК 220-2-2, АК 220-2-3, які можна використовувати в контрольній роботі. Їх характеристика наведені в [6, с. 147].