Відомо, що найбільш вигідним циклом для аміачних холодильних машин є цикл з віддільником рідини, а для холодильних машин, що працюють на хладонах R134а і R22 – регенеративний цикл [1, 2, 3, 6]. Відповідно до цього слід вибрати цикл, для якого і визначити робочий режим.
Температури кипіння t0 і конденсації tк холодильного агента слід вибрати з урахуванням умов робота холодильника. Так, при системі охолоджування з безпосереднім кипінням агента в батареях камери
°С,
де tв – температура повітря в камері, зазвичай tв = tван [6, с. 86].
Температуру конденсації tк вибирають, виходячи з типу конденсатора і умов його роботи. У конденсаторах, що охолоджуються водою, tк, наприклад, залежить від температури і кількості води, що подається. Методика коректного вибору tк для різних типів холодильних машин наведена в [6, с. 86-88]. З метою спрощення завдання в контрольній роботі рекомендують самостійно вибрати значення температури конденсації за приблизним співвідношенням
°С,
де tн.в – температура зовнішнього повітря, яка наведена в умові завдання.
Для аміачної холодильної машини можна прийняти температуру переохолодження холодильного агента в переохолоджувачі рідини на 4...5 °С нижче за температуру конденсації
°С.
Перегрів пари агента в трубопроводах вважати рівним 5 °С:
°С,
де tвс – температура пари, що всмоктується в компресор, °С.
У холодильних машинах, що працюють на хладонах і переохолодження рідкого холодильного агента, і перегрів пари перед всмоктуванням в компресор протікають в регенеративному теплообміннику. В цьому випадку задаються величиною перегріву пари хладона, а температуру переохолодження знаходять з рівняння теплового балансу теплообмінника [7, с. 28]
°С
Порядок побудови циклу одноступінчатого стиснення в T-s і P-i діаграмах показаний на рис. 3.
Рис. 3 – Побудова циклу холодильної машини.
Починати побудову циклу слід з нанесення ізобар P0 і Pк, (які відповідають температурам кипіння t0, конденсації tк) і ізотерм t0, tк, tп, tвс. На перетині ліній tвс і Р0 знаходиться точка1' (рис. 3а), що характеризує стан всмоктуваної компресором пари. Через точку 1' проводять лінію постійної ентропії S = const до перетину з ізобарою Рк в точці 2 (рис. 3б). Ця точка характеризує стан пари в кінці стиснення, а лінія 1'-2 – процес адіабатного стиснення в компресорі.
Ізобара Рк від точки 2 до точки 4 характеризує процеси, що протікають в конденсаторі: 2-3 – охолоджування пари до стану насичення, 3-4 – конденсація.
При цьому ж тиску Рк відбувається процес переохолодження рідкого холодильного агента (лінія 4-4', рис. 3в). Точка 4' визначає стан переохолоджуючої рідини перед регулюючим вентилем і знаходиться на перетині ізобари Рк і ізотерми tп. Процес переохолодження протікає в переохолоджувачі рідині аміачної машини, або регенеративному теплообміннику хладоної машини.
Процес дроселювання 4'-5 (рис. 3г) характеризується зниженням тиску і температури холодильного агента при незмінній ентальпії. Стану вологої пари після регулюючого вентиля відповідає точка 5, яка знаходиться на перетині лінії ентальпії, що проходить через точку 4', з ізобарою Р0.
Процес кипіння (лінія 5-1) відбувається при постійному тиску Р0 і температурі t0у випарнику (рис. 3д).
Лінія 1-1' при тиску Р0 характеризує процес перегріву пари до температури tвс в трубопроводі (аміачна машина), або в теплообміннику (хладонова машина).
Відзначимо, що lgР,i-діаграми, необхідні для визначення параметрів вузлових точок, аміаку і хладонів наведені в додатку, проте, по можливості, рекомендується користуватися діаграмами, які є в різних підручниках, де вони представлені в крупніших масштабах.
Як приклад розглянемо методику визначення вузлових точок циклу, представленого на рис. 3д, при tк = 35°, t0 = –20°, холодоагент – R12. Спочатку визначимо параметри точок 1, 3, 4 і внесемо відповідні значення до табл. 7.
Таблиця 7
Номер точки
Р, МПа
t, °С
i, кДж/кг
V, м3/кг
S, кДж/(м×К)
1'
4'
0,151
0,151
0,846
0,846
0,846
0,846
0,151
–20
+5
+35
+38
–20
0,12
4,61
За таблицями насиченої пари R12 або по P, i-діаграмі визначимо значення Р0 = 0,151 МПа, Рк = 0,846 МПа і величини i1 = 543, i3 = 557 та i4 = 434 кДж/кг. Задаємося температурою t1', (нехай t1' = t0 + 25 °C = –20 + 25 = +5 °C) і визначаємо параметри перегрітої пари в точці 1' з t1' = + 5 °C і P1' = 0,151 МПа. Відповідні величини V1', i1', S1' внесемо до табл. 7. Потім з точки 1' проводимо S = const до перетину з ізобарою Рк = 0,846 МПа і визначаємо параметри точки 2. Для визначення параметрів точки 4' запишемо рівняння теплового балансу регенеративного теплообмінника