Тести для перевірки знань з теми. І Інфляція— це:

І Інфляція— це:

а) зростання цін на товари та послуги;

б) перевищення витрат бюджету над доходами;

в) зниження ринкової ціни цінних паперів;

г) знецінення грошей;

д) падіння ринкових процентних ставок;

є) зниження обмінного курсу національних грошей.

2. Які наслідки мала гіперінфляція в Україні в 1992—1994 рр.:

а) прискорення розвитку виробництва;

б) зростання безробіття;

в) зростання зайнятості;

г) скорочення виробництва;

д) зростання бюджетного дефіциту;

є) скорочення бартеризації економіки.

3. Поясніть, яким чином гіперінфляція впливає на рівень монетиза­ції економіки:

а) рівень монетизації зростає;

б) рівень монетизації зменшується;

в) не змінюється.

4. Деномінація грошей — це:

а) зниження цін;

б) зростання цін;

в) обмін старих грошей на нові в певній пропорції, в результаті чого
відбувається зростання масштабу цін;

г) обмін старих грошей на нові в певній пропорції, в результаті чого
відбувається зниження масштабу цін;

д) обмін старих грошей на нові в певній пропорції, в результаті чого
масштаб цін не змінюється;

є) інший варіант.

5. Що таке інфляційні очікування і як вони впливають на динаміку цін:
а) підвищують;

б) зменшують;

в) не змінюють.

6. На яку функцію грошей найбільше впливає інфляція та поясніть чому:

а) міру цінності;

б) засіб обігу;

в) засіб нагромадження;

г) засіб платежу;

д) світові гроші.

7. Дефлятор ВВП:

а) характеризує зміну в часі загального рівня цін на споживчі товари
та послуги;

б) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва;

в) характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари та послуги.

5. Назвіть форми прояву інфляції в сучасних умовах в економіках ринкового типу:

а) лаж та дизажіо;

б) падіння купівельної спроможності грошей;

в) зростання вимушених заощаджень внаслідок товарного дефіциту;

г) зростання кількості імпортних товарів на ринку;

д) падіння якості виробленої продукції.

9. Чи можна вважати ознакою інфляції зростання кількості грошей
в обороті:

а) так;

б) ні.

10. Грошова реформа — це:

а) часткова перебудова грошової системи держави;

б) повна перебудова грошової системи держави;

в) припинення зростання грошової маси в обороті;

г) оздоровлення державних фінансів;

д) збалансування грошового ринку;

є) оголошення знецінених грошей недійсними.

11. Реформа паралельного типу— це:

а) заміна старих грошей на нові за одночасного проведення структур­
них змін в економіці, державних фінансах, банківській системі тощо;

б) заміна старих грошей на нові з одночасною зміною масштабу цін,
виду, номіналу, механізму емісії грошей тощо;

в) припинення зростання грошової маси в обороті;

г) оголошення старих грошових знаків недійсними, вилучення їх з
обороту та випуск нових грошей;

д) нарощування випуску нових грошей в обіг за поступового вилу­чення з обігу старих.

ТЕМА 6. Валютний ринок та валютні системи

Плани семінарських занять

Заняття 6 (2 год.)

1. Сутність валюти, призначення та сфера використання. Види валют. Конвертованість валюти.

2. Валютний ринок: сутність, функції, суб'єкти, інфраструктура.

3. Попит і пропозиція на валютному ринку, чинники їх зміни та механізм балансування.

4. Види операцій на валютному ринку та їх характеристика.

5.Валютний курс: сутність, призначення, основа формування та чинники впливу.

6.Номінальний і реальний валютні курси.

7.Режими курсоутворення.

8.Валютні системи: сутність, призначення, види, структура.

9.Розвиток валютної системи України.

10.Валютне регулювання: сутність, форми, механізм. Особливості валютного регулювання в Україні.

11.Платіжний баланс у механізмі валютного регулювання в Україні.

12.Золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання: сутність, призначення, способи зберігання та використання,

13.Світова валютна система: поняття, призначення, стан розвитку.

14.Міжнародні валютні системи: сутність, призначення. Ство­рення Європейського валютного союзу зі спільною валютою — євро.

Методичні вказівки

Важливо звернути увагу на те, що поняття «валюта» не можна ототожнювати із поняттям «грошова одиниця». Національні гро­ші не всіх країн придатні для обслуговуванні зовнішньоеконо­мічних відносин. У зв'язку з цим виникає потреба у грошових коштах, головним призначенням яких має бути обслуговування зовнішньоекономічних відносин у будь-яких сферах їх прояву чи походження. Ці кошти називаються валютою.

Валюту можна класифікувати за різними критеріями: за емі­тентами, за режимом використання, за матеріально-речовим ви­глядом, за рівнем стабільності (слабка або м'яка, сильна або твер­да), за відношенням до валютних запасів країни (резервна валюта).

Важливою рисою валюти є конвертованість. Вивчаючи тему, слід звернути увагу не тільки на наявність різних ступенів конвертованості, а й особливо на чинники та значення цього явища.

Треба усвідомити, що конвертованість неможлива без відповід­них передумов. Зокрема конвертованість передбачає наявність розвинутого ринкового господарства, відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, самостійність дій учасників еко­номічного обміну, конкурентоспроможність, збалансованість то­що. Обмеження щодо конвертованості за поточними операціями можуть бути як прямими, так і опосередкованими і набувати різ­ної форми. Тобто навіть за відсутності обмежень на платежі на­явність обмежень на міжнародну торгівлю робить валюту неконвертованою за поточними операціями. Конвертованість за капітальними операціями пов'язана з рухом капіталу. Обмеження щодо капітальних платежів вважаються виправданими і застосовуються з метою припинення відпливу капіталу та досягнення макроекономічної стабілізації, особливо у країнах з перехідною, нестабільною економікою.

Вивчаючи валютний ринок, слід звернути увагу на те, що його призначення полягає в урівноваженні попиту і пропозиції на спе­цифічний товар — валюту. Валютний ринок треба розглядати за його економічним змістом, функціями та за інституційною побу­довою. Особливу увагу слід звернути на операції, які виконують­ся на валютному ринку, запам'ятати їх специфіку, відмінності та призначення.

Найбільш складними в цій темі є питання валютного курсу. Осо­бливу увагу слід звернути на питання паритету купівельних спро­можностей валют та ефективного реального валютного курсу як не­достатньо висвітлених у літературі та складних для розуміння.

Практичне використання валютного курсу забезпечується ви-пором режиму курсоутворення, проведенням відповідної курсової політики (девальвації чи ревальвації національної валюти), регулюванням валютних потоків та кон'юнктури валютного рин­ку. У зв'язку з цим потрібно засвоїти широке коло питань, пов'язаних не тільки з самим валютним курсом, а й з функціонуванням иішютної системи, механізмом комплексного регулювання валют­них відносин, платіжного балансу та золотовалютних резервів.

Рекомендована література

1. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука— К.: КНЕУ.2006.— Розд. 6.

2.Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посіб. — К.: Основи, Д)01. — Розд. V.

З.Гоббард Г. Р. Гроші, фінансова система та економіка. — К.: КНЕУ. — 2004. — Розд. 22.

4. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч­ник. — 2-ге вид., — К.: Знання, 1999. — Розд. 3—15.

З.Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фі­нансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, А. Стасишин, Г. Стеб-лій. — К.: Основи, 1999. — Розд. 21, 22.

6. Круль О. Проблеми вибору режиму курсоутворення в умовах ста­новлення ринкової економіки // Вісник НБУ. — 1998. — № 11. — С. 14—18.

7., Бериславська О. Інтервенції на валютних ринках як інструмент курсової та грошово-кредитної політики // Вісник НБУ. — 2005. — №10. —С. 36.

Поиск по сайту: