Тести для перевірки знань з теми. 1. Як вплине на грошову базу зростання коштів на коррахунку Дер­жавного казначейства в

1. Як вплине на грошову базу зростання коштів на коррахунку Дер­жавного казначейства в Національному банку України:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не змінить.
Поясніть вибір.

2. Які з названих грошових запасів входять до складу грошової бази:

а) готівка на руках у населення;

б) вклади на поточних рахунках у банках;

в) готівка в касах банків;

г) вклади на строкових рахунках у банках;

д) кошти на коррахунках комерційних банків у центральному банку;
є) кошти на рахунку Держказначейства в НБУ.

3. Якщо дохід від чекових депозитів знижується, як це вплине на
коефіцієнт «готівка / чекові депозити»:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не змінить.
Поясніть свій вибір.

4. Якщо рівень доходів у країні низький чи знижується, як це вплине
на коефіцієнт «готівка / чекові депозити»:

а) збільшуватиме;

б) зменшуватиме;

в) не змінить.
Поясніть свій вибір.

5. Як пов'язані між собою рівень тінізації економіки і рівенькоефі­цієнта «готівка / чекові депозити»:

а) прямо пропорційно;

б) обернено пропорційно;

в) немає зв'язку між ними.
Поясніть свій вибір.

6. На яку величину обсяг пропозиції грошей більший за грошову базу:

а) на величину норми обов'язкового резервування депозитів;

б) на величину простого мультиплікатора депозитів;

в) на величину загального грошово-кредитного мультиплікатора;

г) на величину коефіцієнта «готівка / чекові депозити».

7. Якщо коефіцієнт «готівка / чекові депозити» зростає, як це
вплине на грошово-кредитний мультиплікатор:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не вплине.
Поясніть свій вибір.

8. Якщо рівень процентних ставок за банківськими кредитами зро­
стає, як це вплине на коефіцієнт «надлишкові резерви / чекові депозити»:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не вплине. Поясніть свій вибір.

9. Якщо рівень ринкової процентної ставки по кредитах банків пе­ревищить облікову ставку НБУ, як це вплине на грошово-кредитний
мультиплікатор:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не вплине.
Поясніть свій вибір.

10. Якщо комерційні банки очікують збільшення відсотка депози­тів, як це вплине на грошово-кредитний мультиплікатор:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не змінить.
Поясніть свій вибір.

ТЕМА 8. Роль грошей у ринковій економіці

Плани семінарських занять

Заняття 8 (2 год.)

1. Поняття ролі грошей, її відмінності від функцій грошей та методи дослідження її прояву.

2. Відмінності та переваги монетарної економіки перед бартер­ною як прояв якісного впливу грошей на економіку.

3. Концепція нейтральності грошей, причини ЇЇ появи, сутність та методологічна неспроможність.

4. Критика концепції нейтральності грошей, роль чинника «часового лагу» в доведенні «не нейтральності» грошей на корот­ких часових інтервалах.

5. Дискусії щодо нейтральності грошей на довгих часових ін­тервалах.

6. Передавальний механізм впливу грошей на реальну еконо­міку: поняття, структура, характеристика окремих каналів.

7.Особливості передавального механізму в трансформаційній економіці України.

8.Моделі впливу грошей на економіку в коротких часових пе­ріодах. Відмінності в моделях впливу очікуваної та неочікуваної зміни пропозиції грошей.

9.Моделі впливу грошей на економіку на довгострокових ін­тервалах.

10.Практичне значення дискусій щодо ролі грошей в сучасній
монетарній теорії.

Методичні вказівки

Насамперед потрібно усвідомити сутність поняття «роль гро­шей», його відмінність від поняття «функція грошей», багатоаспектність її прояву та складність механізму реалізації. Зокрема, потрібно розрізняти два прояви ролі грошей: 1) через їх наявність в економіці; 2) через зміну їх маси в обороті (пропозиції грошей). Відповідно науковці застосовують два методи аналізу ролі грошей:

— метод порівняльного аналізу бартерної і монетарної економіки;
-— метод визначення впливу на реальну економіку зміни про­позиції грошей.

Переваги монетарної економіки перед бартерною зводяться до такого:

— зниження суспільних витрат обміну товарами і послугами;

—значно вищий рівень продуктивності суспільної праці і розвитку виробництва₅ завдяки більш глибокому її поділу (спеці­алізації виробництва);

— значно дієвіший механізм стимулювання праці та ділової активності завдяки перетворенню доходів у позичковий капітал;

— більш дієвий механізм ринкового господарювання завдяки втягуванню в ринкові відносини нематеріальних цінностей, фор­мування міжнародних та світового ринків, посилення конкуренції та ін. Усі ці процеси є якісним проявом ролі грошей у розвитку рин­кової економіки. Навіть у радянській економіці, яка за природою своєю була максимально наближена до бартерної, влада не змогла обійтися без грошей і запровадила їх в економічні відносини.

Представники класичної економічної теорії, опираючись на спрощені постулати кількісної теорії грошей, у своїх дослідженнях впливу на економіку зміни пропозиції грошей дійшли висновку про їх нейтральність щодо економічного зростання. Концепція нейтраль­ності грошей була в центрі гострих дискусій протягом IX—XX ст. Кейнс і його сучасні послідовники аргументовано /довели, що завдяки часовому лагу гроші не можуть бути нейтральними на ко­роткострокових часових інтервалах. Що стосується довгострокових інтервалів, то можливість вирівнювання цін на всі товари і послуги відповідно до зміни пропозиції грошей робить можливою нейтраль­ність грошей відносно реального сектору економіки.

З таким диференційованим підходом до концепції нейтраль­ності грошей поступово погодилося більшість сучасних представ­ників неокласичної думки та монетаристів. Проте окремі з них не полишають спроб довести, що і на коротких часових інтерва­лах можлива за певних умов нейтральність грошей. Тому диску­сії з цієї проблеми продовжуються і сьогодні.

Слід звернути увагу на межу, яка розділяє короткий та довгий часовий періоди. Вона визначається тривалістю не їх, а інформа­ційної хвилі, завдяки якій відомості про зміну пропозиції грошей доходять до більшості економічних суб'єктів і вони встигають, відповідно змінити ціни та інші економічні показники. Як наслі­док гроші втрачають свою активність і стають нейтральними.

Для усвідомлення активної ролі грошей у розвитку економіки важливе значення має розуміння передавального механізму впливу монетарних імпульсів на реальні економічні процеси.

Поняття передавального механізму першим увів у науковий аналіз Дж. М. Кейнс. У його трактуванні цей механізм був досить спрощеним і включав лише один канал впливу грошей на еконо­міку— зміну номінальної процентної ставки. В подальшому представники всіх теоретичних шкіл активно досліджували дію передавального механізму і виявили ще вісім каналів: канал до­ходу, канал фінансових активів, канал власного капіталу, зміна коефіцієнта Тобіна, канал добробуту, канал ліквідності, канал кредитування, канал валютного курсу.

З погляду практичного значення проблеми передавального механізму важливо усвідомити особливості дії передавального механізму в трансформаційній економіці України.

Крім формально-логічного доведення впливу кількості грошей на реальну економіку в монетарній теорії застосовується струк­турно-модельний метод, уже розроблено і апробовано на практи­ці кілька таких моделей. Для різних часових інтервалів — корот­кого і довгого. У межах навчального часу, виділеного на вив­чення даного курсу, є можливість розглянути:

— модель рівноваги сукупного попиту і пропозиції АD-АS для короткострокового періоду за умов очікуваної і не очікуваної зміни пропозиції грошей;

— модель рівноваги АD-АS для довгострокового періоду

Завершується вивчення цієї теми усвідомленням практичного значення теоретичних дискусій щодо впливу змін у пропозиції грошей на економічне зростання для грошово-кредитної політи­ки, для державного регулювання циклічних коливань в еконо­міці тощо. Особливу увагу слід звернути на стабілізаційну полі­тику держави та її роль у згладжуванні коливань обсягів ви­робництва.

Рекомендована література

1. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ,2006. — Розд. 8.

І.Габбард Г. Р. Гроші, фінансова система та економіка. -— К.: КНЕУ, 2004. — Розд. 25, 26.

З.Дзюблюк О. Оптимізація передавального механізму грошово-кредитної політики центрального банку // Вісник НБУ. — 2003. — № 1.

4. Мойсеев С. Р, Денежно-кредитная политика: теория и практи­ка, — М: Экономика, 2005. — Гл. 8.

Поиск по сайту: