Етап Методика визначення економічної ефективності технічних нововведень

Умовне вивільнення працюючих у зв’язку із впровадженням нової техніки ΔУ визначається із залежності:

, (15.2)

де , - продуктивність праці до і після впровадження нової техніки, грн/чол.

Економія капітальних вкладень ΔКвизначається зі співвідношення:

, (15.3)

де , – питомі капіталовкладення при використанні базової і, нової техніки, натур.од./рік;

, – продуктивність одиниці базової і нової техніки за одиницю часу, натур.од. або грн. за одиницю часу.

Зниження матеріальних витрат ΔМВобчислюється:

, (15.4)

де , –матеріальні витрати на одиницю продукції при використанні базової і нової техніки, грн/од.

- коефіцієнт приведення.

При обчисленні економічного ефекту різночасові виграші й результати приводять до розрахункового ряду за допомогою коефіцієнта приведення:

, (15.6)

де ,

де - ставка дисконту у вигляді десятичного дробу.

Питома трудомісткість одиниці продукції г_у, нормогод/м³ розраховується за формулою

, (7.81)

де – сумарна трудомісткість всіх видів ремонтів і технічних обслуговувань за міжремонтний цикл, нормогодин

(7.82)

– кількість перебазувань за рік

, (7.83)

– трудомісткість монтажних робіт, нормогодин, буде

(7.84)

де – трудомісткість монтажних робіт на 1 т маси, приймаємо по діючим розрахункам ;

– трудомісткість демонтажних робіт, нормогодин

(7.85)

– трудомісткість перевезення, нормогодин, визначається

(7.86)

– трудомісткість установлення допоміжних пристроїв; .

Питома матеріаломісткість одиниці продукції д_п, кг/м³, розраховується за формулою

, (7.99)

де – маса маса бетонозмішувача, кг;

– сумарна витрата матеріалів, запчастин і комплектуючих виробів, приймаємо ;

– коефіцієнт використання матеріалів, приймаємо ;

– термін служби обладнання, приймаємо років.

Питома енергомісткість Еп, кВт·год/од прод,одиниці продукції

. (7.102)

Річна економія по витратам праці R, людино-годин.×од прод/рік.

(7.110)

де – питома трудомісткість одиниці продукції по базовій техніці;

– питома трудомісткість одиниці продукції для нової техніки;

– річний фонд робочого часу робітника; для приблизних розрахунків приймаємо годин.

Річна економія по витратах матеріалів М, кг/рік, визначається по формулі

, (7.112)

де – питома матеріаломісткість одиниці продукції по базовій техніці;

– питома матеріаломісткість одиниці продукції для нової техніки;

Річна економія по витратах електроенергії Е, кВт/рік, буде

, (7.114)

де – питома енергоємність одиниці продукції по базовій техніці; кВт·год/од. прод;

– питома енергоємність одиниці продукції для нової техніки; кВт·год/од прод.

Література:

Нормативна

1 Конституція України

2 Податковий Кодекс України

3 Кодекс законів про працю України N 322-VIII ( 322а-08 ) від 10.12.71

4 Господарський Кодекс України

5 Закон України «Про бухгалтерський облік»

6 Закон України „Про оплату праці” 24 березня 1995 року, N 108/95-ВР

7 Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV

8 2. Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 16.05.2000р.

9 3. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16.01.2003 р. № 433-IV

Основна

1. Економіка підприємства. Підручник / за заг.ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-е, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2004 - 528с.

2. Економіка підприємства: Навч. Посіб. / За ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005-431с.

3. Економіка підприємства: підручник / За загальною редакцією Й.М. Петровича. - 2-ге вид., виправ. - Львів: «Магнолія плюс», видавець СПДФО В.М. Піча.- 2006.-580с.

4. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. С. Іванілов — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 728 с. С. 226..

5. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Г.О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Климененко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 248 с.

6. Смачило В.В., Шевчук В.Ю./тексти лекції з курсу «Економіка підприємства»

7. Іванілов О.С., Колмакова О.М. та ін. Економіка галузі машинобудування: Навч. посіб. – Х: Федорко, 2011. – 288с.

8. Методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни "Економіка підприємства" для студентів спеціальності 7.050107 – "Економіка підприємства" та 7.090220 – "Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів" усіх форм навчання / Укладач І.Л.Плєтникова – Харків: ХДТУБА, 2005 р.- 33 с.

9. Скалюк Р.В., Декалюк О.В. Ефекти та ефективність інноваційної діяльності промислових підприємств/ Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. - № 1. – с.149-152

10. Харів П. С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів. – Тернопіль: “Економічна думка”, 2003. – 326

11. Лисенко Л. А. Підхід до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства. // Науково-технічний збірник. – 2007. – № 78. – С. 97 – 98.

12. Економіка підприємства – підручник http://www.readbook.com.ua/book/6/
Додаток А

Класифікація інновацій

Рисунок 1- Класифікація інновацій

Додаток Б

Види ефектів інноваційної діяльності [Р. В. Скалюк, О. В. Декалюк Ефекти та ефективність інноваційної діяльності промислових підприємств]

Економічний ефект виступає в якості результативного кількісного показника, який повинен враховувати у вартісному вигляді весь розмір результатів та витрат і рівень впливу якісних видів інноваційних ефектів, одержаних від здійснення інноваційної діяльності на підприємстві. Тобто в узагальненому вигляді економічний ефект можна представити в якості суми отримуваного промисловим підприємством прибутку від наступних напрямів інноваційної діяльності: процесу реалізації інноваційної продукції; впровадження якісно нового технологічного процесу в дію; підвищення ефективності

використання виробничих потужностей; впровадження у господарську діяльність підприємства винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій тощо.

Науково-технічний ефект з’являється на етапі розробки та освоєння інновації, тому виступає своєрідним результатом низки прикладних досліджень, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і проектів, тобто супроводжується накопиченням та приростом наукової, науково-технічної та технологічної інформації. Показники науково-технічного ефекту відображають зміну техніко-експлуатаційних та споживчих характеристик продукції, рівень технічного удосконалення певного виду робіт або ж послуг. Науково-технологічний результат інноваційної діяльності повинен забезпечити свою відповідність наступним умовам:

1) відповідність науково-технологічний рішень сучасним технологічним вимогам у промислових країнах;

2) повинна існувати принципова новизна інновації, що включає:

2.1) технологічну її новизну – використання нових видів матеріалів, нових напівфабрикатів, комплектуючих, нових технологій виробництва; забезпечення більш високого ступеня механізації автоматизації виробничого процесу; одержання принципово нових видів продукції;

2.2) інноваційний аспект прориву в ринковому середовищі – новизна для промисловості у рамках світового масштабу або ж конкретної країни; новизною на мікрорівні в межах підприємства; звичайно, чим більш масштабнішим є такий інноваційний ринковий прорив тим більш значнішим буде породжений ним науково-технологічний ефект;

3) рівень значущості інновації для підприємства, який відображається реалізацією мети та очікуваних результатів його інноваційної діяльності;

Соціальним ефектом виражається якісний інноваційний результат, який забезпечує врахування та задоволення потреб людини та суспільства, наприклад: покращенням рівня здоров’я, розвитком, демократії, освіти, задоволенням естетичних потреб. Основним методом оцінки соціального ефекту є експертний.

Експертиза очікуваних наслідків інноваційної діяльності може здійснюватися у різних формах, а саме: по-перше, індивідуальної чи колективної експертизи кваліфікованими фахівцями різних сфер діяльності; по-друге, соціологічних опитувань працівників підприємства та населення; по-третє, загальнонаціональних референдумів з обговорення проектів, які стосуються різних верст суспільства чи регіону.

Фінансовий ефект інноваційної діяльності виступає узагальнюючим показником рівня та виду впливу інноваційної діяльності на зміну фінансового результату діяльності підприємства. В контексті розгляду фінансового ефекту виділяють, як його окрему складу податковий інноваційний ефект, значення якого полягає у тому, що спостерігається процес певного розміру економії готівкових коштів господарюючого суб’єкта за рахунок сукупності податкових та іншого виду пільг, що надаються державою, згідно із нормами

чинного законодавства України, підприємствам, які займаються реалізацією інноваційних програм та проектів.

Тобто завдяки впливу податкового ефекту спостерігається й відповідне зростання розміру фінансового результату від інноваційної діяльності промислового підприємства.

Маркетинговий ефект розглядається як економія за рахунок скорочення часу виходу товару підприємства на ринок.

Ресурсний ефект можна ідентифікувати, як взаємозв’язок потреб інноваційної діяльності зі споживання різноманітних видів ресурсів на підприємстві. Даний ефект виникає внаслідок створення нових видів техніки, технології, раціоналізаторських пропозицій, а відтак є пов’язаним із науково-технологічним ефектом інноваційної діяльності підприємства. Зростає актуальність визначення рівня даного ефекту для тих підприємств, для яких є наявною тенденція дефіцитності або неможливості відтворення ресурсів, необхідних для їх ефективної діяльності. Наслідки прояву ресурсного ефекту можуть бути відображені наступними характеристиками: підвищення рівня продуктивності праці (або зниження величини її трудомісткості);

зростання фондовіддачі основних засобів; зростання рівня матеріаловіддачі (тобто зменшення матеріаломісткості виробничого процесу); прискорення оборотності виробничих запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів тощо.

Екологічний ефект інноваційної діяльності виявляється у зменшенні викидів шкідливих речовин в атмосферу, ґрунт та воду, зменшення відходів виробництва та зростання рівня його ергономічності, підвищення екогологічності випущеної продукції. Тобто, для забезпечення умов досягнення екологічного результату необхідно: підвищувати вимоги до якості проектування, виготовлення, експлуатації складних технічних систем та технологічних процесів, їхньої надійності та безпеки; створення таких технічних засобів, які автоматично блокують наслідки недоліків процесів організації праці, техніки, технології та здатні запобігати аваріям та оперативно й ефективно ліквідовувати їх наслідки.

Регіональний ефект інноваційної діяльності має прояв у зростанні кількості робочих місць в конкретному регіоні, поліпшення його забезпеченості ресурсами, споживчими та іншими товарами тощо.

Етнічно-культурний ефект в якості результативного чинника входження в новий спосіб життя постіндустріальної епохи та адаптації людей до розвитку стрімких змін, зумовлених нею. Відмітимо, що оцінка такого виду ефекту є найскладнішою з точки зору методологічного ракурсу проблем зростання ефективності інноваційної діяльності.

Критерієм ухвалення управлінського рішення щодо здіснення інноваційної діяльності підприємством є економічний ефект. В даний час у закордонній практиці застосовуються такі показники оцінки ефективності інноваційної діяльності промислових підприємств

		Додаток В Шляхи отримання економічного ефекту від модернізації (заміни) обладнання

Додаток Г

Таблиця Г.1 – Калькуляція проектноі собівартості продукції

01 “Сировина і матеріали”:

- сировина і основні матеріали, які входять до складу продукції, що виготовляється, утворюючи її основу або є необхідними компонентами при виготовленні продукції;

- допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції, малоцінні та швидкозношувані предмети, термін експлуатації яких менш ніж один рік, використовувані у виробничому процесі.

Витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали (З_с,м) визначаються за формулою:

n

З_с,м=ΣN_i*Ц_і, ,

I=1

де N_i - норма витрати і-го виду матеріалу на одиницю виробу, натур. од;

Ц­_і - ціна одиниці (кг, м, ....) матеріалу і-го виду, грн;

n - кількість видів матеріалів, які використовують для виробництва продукції.

Для розрахунків витрат на сировину і матеріали після модернізації необхідно підставити в формулу (4.3) нові норми витрат, а ціни залишити незмінними (для забезпечення співставимості розрахунків).

Види матеріалів для типових видів продукції наведено в Додатку. При відсутності необхідних даних, доцільно норми витрат матеріалів використовувати ті, які розраховуються в матеріальному балансі (технологічна частина), а ціни погоджувати на момент виконання з керівником або використовувати дані Додатку.

02 “Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій”:

- покупні напівфабрикати і готові комплектуючі вироби, придбані для комплектування продукції, що виробляється, які потребують додаткових витрат праці по їх обробці та складанню;

- вартість робіт та послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами (виконання окремих операцій по виробництву продукції, обробка сировини і матеріалів, часткова обробка напівфабрикатів і виробів і т.п., за умови, що ці послуги відносяться безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції).

Вартість покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, робіт та послуг виробничого характеру включається безпосередньо в собівартість окремих виробів.

У загальному вигляді витрати на покупні напівфабрикати можна визначити за формулою:

, (4.4)

де ПФ_і - кількість напівфабрикатів (комплектуючих) і-го виду, які використовуються для виготовлення 1 виробу, од.;

Ц_і- ціна напівфабрикату (комплектуючого) і-го виду, грн;

n - кількість видів напівфабрикатів (комплектуючих) які використовуються для виготовлення 1 виробу, од.

У випадку зміни потреби у напівфабрикатах (комплектуючих) після модернізації витрати на них розраховуються аналогічно, за формулою (4.4), при незмінних цінах.

Поиск по сайту: