Поняття та призначення валютних систем. Елементи національної валютної системи. Розвиток валютної системи в Україні

Валютна система- це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору. Ці межі збігаються з межами відповідних валютних ринків. Тому валютні системи теж поділяються на три види: національні, міжнародні (регіональні) і світову.

Національні валютні системи базуються на національних грошах і , по суті, є складовими грошових систем окремих країн.

Призначення національної валютної системи:

1)розроблення та реалізація валютної політики,2)валютне регулювання, 3)валютний контроль.

Національна валютна система складається з таких елементів:

1.назва, купюрність та характер місії національної валюти. 2.ступінь конвертованості національної валюти. Українська національна валюта гривня є частково конвертованою. 3.режим курсу національної валюти.4.режим використання іноземної валюти на національні території в загальному економічному обороті. 5.режим формування і використання державних золотовалютних резервів, він установлюється для забезпечення стабільності національних грошей і може проявлятися двояко: у формі жорсткої прив’язки національної валюти до певної іноземної за фіксованим курсом; у формі використання валютних запасів для підтримання рівноваги на національному валютному ринку з метою стабілізації зовнішньої і внутрішньої вартості грошей при збереженні незалежності центрального банку в проведенні національної монетарної політки та виконанні ним усіх традиційних функцій. 6. Режим валютних обмежень, які вводяться чи скасовуються залежно від економічної ситуації в країні. 7. Регламентація внутрішнього валютного ринку і ринку дорогоцінних металів. 8 . регламентація міжнародних розрахунків та міжнародних кредитних відносин. 9. Визначення національних органів, на які покладається проведення валютної політики, їхніх прав та обов’язків у цій сфері. Такими органами в Україні є: Нац. Банк України; кабмін; державна податкова адмін..; державна митна служба; державний комітет зв’язку та інформатизації.

Формування валютної системи України розпочалося одночасно з формуванням національної грошової системи. Можна виділити декілька етапів розвитку валютної системи. Законом України «Про банки і банківську діяльність» ухваленого в 1991 р., були сформовані деякі правові норми щодо організації валютного регулювання і контролю в Україні: установлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в ін. валюті; дозволено НБУ купувати і продавати ін. валюту, це були перші кроки, що започаткували перший етап розбудови валютної системи.

Помітні успіхи в антиінфляційній політиці 1994 р. створили передумови для переходу до другого етапу розбудови валютної системи, що тривав до вересня 1996р. розбудови валютної системи. Головною ознакою цього етапу було повернення до ринкових методів організації валютних відносин: прискорення лібералізації валютних методів організації валютного ринку, відновлення роботи УМВБ, ліквідація множинності валютних курсів, істотне розширення переліку потреб резидентів у валюті.

З вересня 1996 р., після випуску в обіг гривні, розпочався 3 етап формування валютної системи, на якому ринкові засади набули подальшого розвитку. Основними заходами і результатами цього етапу були: остаточний перехід на режим плаваючого валютного курсу гривні, введення вільного розпорядження резидентами всією сумою валютних надходжень, певна децентралізація валютного ринку, припинення операцій на УМВБ та інших валютних біржах, подальша лібералізація доступу до валютного ринку юридичних і фізичних осіб-резидентів до рівня, адекватного вільній конвертованості національної валюти за поточними операціями, приєднання України (у травні 1997 р.) до 7 статті Статуту МВФ, що означало офіційне визнання вільної конвертованості гривні за поточними операціями.

Щоб не допустити обвального паління гривні, як це сталося з рублем РФ, уряд та НБУ змушені були з вересня 1998 р. посилити обмежувальні заходи, які помітно загальмували подальшу ринкову трансформацію валютної системи

Поиск по сайту: