Поняттявалюти та валютнихвідносин. Конвертованістьвалюти, її суть, видизначенняпередумови

Поняття валюти широко використовується в екон літературі та практиці. Валюта обслуговує зовнішньоекономічні відносини, функціонування світової економіки та інтеграцію до неї нац. економік окремих країн, на її основі функціонує валютний ринок. Валюта - будь-які грошові кошти, формування та вик-ня яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоекономіч відносинами. Остання в поняття валюти включає не тільки кошти у вигляді законних платіжних засобів чи депозитів у грошах тієї чи іншої країни, а й інші валютні цінності - платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати), фондові цінності (акції, облігації) та інші фінансові інструменти іноземного походження, а також аналогічні платіжні документи та фондові цінності нац походження, якщо вони перетинають митний кордон чи переходять у власність нерезидентів усередині країни.

Валюта класиф за кількома критеріями. За емітентською належністю валюту розрізняють: нац, іноз, колективну (СДР, євро). За режимом вик-ня валюти поділяють на: неконвертовані, конвертовані. Неконвертовані є валюти, які неможливо вільно обміняти на іноз. валюти за ринк курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується. Конвертованими є валюти, які вільно обмін-ся на валюти інших країн, за курсом, що формується у встановл порядку, і вільно вивозяться і ввозяться через кордон.

Конвертованість валюти можна класиф за кількома критеріями: 1.За повнотою конвертації: повна і часткова конвертованість. 2. За видами суб’єктів: зовнішня, внутрішня. 3. За характером економічних операцій, що обслуговуються конвертованою валютою: за поточними операціями, за переміщенням капіталу. Повна конвертованість означає можливість вільного обміну нац валюти на іноз для всіх категорій власників та за всіма видами цілей або операцій (австалійські долари, бельгійські франки, долари США, італійсікі ліри і т. д. ). Резервні валюти не тільки вільно використ у міжнарод. платежах, а й вільно накопич-сяв резервах міжнарод. ліквідності. Часткова - нац. валюта обмінюється на іноз. з певними обмеж. Значення: конвертація дає поштовх для розвитку зовнішньої торгівлі, відкриває шлях до посилення конкуренції між нац. і іноз. виробниками, сприяє вирівнюванню нац. і світових цін, розширенню споживання за рах. збільш. імпорту.

Конвертованою валюта стає не стихійно, а забезпечується де-вою завдяки значним зусиллям, спрямованим на досягнення товарно-грошової збалансованості. Осн. передумовами запровадження конверт. валюти є:

1.зниження інфляції до помірного рівня, за якого нац.. гроші починають задовільно вик. всі функції.

2.формування ринкового механізму ціноутворення

3.лібералізація зовнішньоек. відносин.

4.накопичення достатнього золотовалютного резерву.

5.створення рівних конкурентних умов на ринку для всіх економ. суб’єктів.

52. Валютнийринок: суть та структура, чинники, щовизначаютькон'юнктуру валютного ринку.

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно продавати та купувати валюту.

За екон. змістом:валютний ринок - це сектор грош. ринку, на якому урівноваж-ся попит і пропозиція на такий спрецифічний товар, як валюта. За своїм признач. і організац. формою валютний ринок - це сук-ть спец. інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продати-купити нац. і іноз. валюту. Об’єктом купівлі-продажу на цьму ринку є валютні цінності. Суб’єктами - будь-які економічні агенти та посередники (банки, валютні біржі). За характером виконуваних операцій і ступенем ризику суб’єктами є : підприємці, які купуютьі продають валюту, інвестори, спекулянти, хеджери. Ціною на валютному ринку є валютний курс - ціна грошової одиниці даної валюти в грош. одиницях іншої валюти.

Валютний ринок має власну інфраструктуру і широко розвинену си-му сучасних комунікацій. Залежно від о-ції торгівлі валютний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий.

Валютний ринок має свою структуру, яка включає нац. (місцеві) ринки, міжнародні ринки та світовий ринок. Нац. валютні ринки існують у більшості країн світу, вони обмеж-сяекон. простором конкретної країни і реул-ся її нац. валютним закон-вом. Міжнародні валютні ринки сформувалисмя у країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні операції. Розвиток новітніх засобів телекомуніквцій та інформац. технологій дає можливість поєднати окремі міжнародні ринки в єдиний світовий валютний ринок, який здатний функціонувати практично цілодобово. Валютний ринок можна класифікувати і за іншими критеріями: - за характером операцій: ринок конверсійних операцій, ринок депозитно-кредитних операцій; - за територіальним розміщенням: європейський, північно-американський, азіатський; - за видами конверсійних операцій: ринок ф’ючерсів, ринок опціонів тощо; - за формою валюти: ринок безготівкових операцій, ринок готівки. Чинники, що визнач. кон’юктуру валютного ринку можна розділити на такі три групи: 1)Курсоутворюючі чинники: - стан платіжного балансу кр-ни, - обсяги ВНП, які виробляються в кр-ні, - внутр. і зовн. пропозиція гр-й, - процентні ставки в кр-х, валюти яких прорівнюються, - співвідн. внутр. цін кр-ни з зовн-ми. Ці чинники - базові, оск. визначають такий стан співвідн. попиту та проп-ї на вал. ринку, який схильний до стабільності чи поступової, внутрішньо зумовленої та передбачуваної зміни. 2) Регулятивні чинники: - заходи прямого держ. регулювання (фінансово-бюдж. пол-ка, квотування та ліцензування, грош.-кред. пол-ка, регулювання цін, інтервенційна пол-ка, розподіл валюти тощо), - структурні чинники - впливають на кон’юнктуру ринку через зміну курсоутворюючих чинників. Вводяться дер-вою свідомо для досягн. певн. цілей в її екон. пол-ці і можуть давати значн. ефект в умовах, коли ек-какр-ни перебуває у стані тривалолї рівноваги. 3) Чинники кризового хар-ру: - дефіцит держ. бюджету, - безконтрольна емісія та інфляція, - штучне і надмірне регулювання цін, - висока монополізація вир-ва. Ці чинники виникають при порушенні динамічної рівноваги ек-ки, послаблюють дію курсоутворюючих чинників та знижують результативність регулятивних заходів дер-ви. У всій цій сукупності вирішальною (базавою) є перша група (курсоутворююча). У свою чергу, у базовій групі ключове місце займає платіжний баланс, його стан та динаміка.

Поиск по сайту: