Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Форми і методи формування позитивної мотивації у студентів (юнаків та дівчат) до фізичного виховання в умовах навчального закладу І-ІІ рівня акредитації



У сучасний період існує суспільний запит на виховання майбутнього учителя фізичної культури, як творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Використання активного рухового режиму у виді ігрових змагань і спортивних тренувань є великим стимулом розвитку мотивації і допомагає формуванню нового стереотипу руху.

Режим тренувального процесу створює умови для формування негативних тимчасових кортико-мускулярних зв'язків і зниження тонічної імпульсаціі інтерорецепторів.

Запропонована нами методика в комплексі з іншими засобами фізичного виховання позитивно впливає на підвищення мотивації студентів до активних занять фізичними вправами.

Підвищення мотивації до рухової активності сприяє удосконаленню фізичних якостей відповідно силу, витривалість, швидкість, гнучкість і спритність.

Класифікація фізичних вправ для розвитку фізичних якостей у студентів

(за П.Арефевим)

Основним засобом розвитку фізичних якостей є фізичні вправи. В сучасній теорії фізичного виховання користуються найбільш науково обґрунтованою і ефективною для практичного застосування класифікацію фізичних вправ, що використовуються для розвитку фізичних якостей (рис.2.3.).

1. Силові вправи – виконання рухових дій з подоланням підвищеного (відносно до звичних умов) опору. Наприклад, підтягування в висі чи присідання з обвантаженням.

2. Швидкісно-силові вправи – виконання рухових дій, які вимагають прояву великих зусиль за якомога короткий час. Наприклад, стрибки, метання.

3. Фізичні вправи, що вимагають прояву швидкості – короткочасне виконання відносно-простих за координацією вправ з субмаксимальною або максимальною швидкістю. Наприклад, ходьба, біг, плавання.

Рис.2.3. Класифікація фізичних вправ що використовуються для розвитку фізичних якостей

4. Фізичні вправи, що вимагають прояву витривалості – тривале виконання рухових дій без перерви для відпочинку, або їх повторне виконання до втоми. Наприклад, циклічні (біг, плавання, ходьба), ациклічні (присідання, віджимання).

5. Фізичні вправи які вимагають прояву спеціальної витривалості – швидкісна витривалість, силова витривалість, координаційна витривалість.

6. Фізичні вправи, що вимагають прояву гнучкості – виконання рухів в різних суглобах з якомога більшою амплітудою. Наприклад, нахил вперед.

7. Фізичні вправи, що вимагають прояву спритності – виконання різних складнокоординаційних вправ, із незвичних вихідних положень, виконання відносно простих за координацією рухів у відповідності до зміни умов навколишнього середовища і ліміту часу. Наприклад, перекат, перекид, човниковий біг.

8. Фізичні вправи, що вимагають прояву збереження рівноваги – виконання різноманітних вправ на обмеженій площині опори, на підвищені (відносно підлоги) опорі, на рухомій опорі. Наприклад ходьба по гімнастичній лаві, колоді.

9. Фізичні вправи, що вимагають комплексного прояву різних фізичних якостей. Наприклад, гра в баскетбол сприяє розвитку швидкості, швидкісно-силовим якостям, спритності.

У процесі розвитку фізичних якостей особливу увагу потрібно звернути на потужність енергообміну. Тому фізичні вправи можна розділити на вправи максимальної, субмаксимальної, великої і помірної потужності (В.С.Фарфель, 1949, рис.2.4.)

Рис.2.4. Класифікація фізичних вправ за потужністю енергообміну

1. Фізичні вправи максимальної потужності – це рухи, що виконуються з максимальною інтенсивністю і тривалістю до 20-22 секунд. Наприклад, спринтерські дистанції.

2. Фізичні вправи субмаксимальної потужності – це рухи, які виконуються на протязі від 22-25 с до 3-4 хвилин з біляграничною для відповідної тривалості інтенсивністю. Наприклад, біг на 400, 800, 1500 м.

3. Фізичні вправи помірної інтенсивності – це вправи тривалістю понад 30 хвилин.

На рис. 2.5. нами запропоновано класифікацію методів розвитку фізичних якостей у студентів-юнаків.

Рис.2.5. Класифікація методів розвитку фізичних якостей у юнаків

 

Для раціонального керування процесом розвитку фізичних якостей потрібно визначити не тільки те, що робити (засоби), а і те як виконувати відповідне навчальне завдання (методи).

Методи строго регламентованої вправи - характерною ознакою цієї групи методів вправи є чітка регламентація їх структури і змісту.

Методи строгої регламентації вправи можна розділити на три групи.

Методи безперервної вправи – характерною особливістю є тривале виконання одного тренувального завдання без інтервалів відпочину. В якості засобу можуть використовуватись як циклічні (біг, ходьба, плавання), так і ациклічні вправи (виконання комплексу вправ ритмічної гімнастики). Інтенсивність навантаження знаходиться в досить широких межах – 25-30 до 70-75% від індивідуального максимуму.

Метод безперервної стандартизованої вправи – характеризується незмінністю величини тренувального впливу (швидкість пересування, ритм, темп, амплітуда рухів) від початку до кінця вправи. Цей метод використовується переважно для розвитку загальної витривалості. Він також сприяє розвитку вольових якостей. Тренувальний ефект полягає у підвищенні продуктивності роботи серцево-судинної і дихальної систем. Основним недоліком застосування цього методу є низький емоційний фон при виконані завдання.

Метод безперервної варіативної вправи- характеризується багаторазовою зміною швидкості пересування або величиною зусиль, ритму, темпу чи амплітуди рухів. За допомогою методу розвивають загальну і спеціальну витривалість. Прикладом може бути біг по пересічній місцевості. Використання даного методу на місцевості де постійно змінюється рельєф, краєвид тощо, приносить хороший психологічний ефект і допомагає подолати одноманітність циклічної роботи. Може використовуватись у молодшій школі під час проведення уроків в природних умовах.

Метод безперервної прогресуючої вправи- характеризується поступовим (від початку до кінця конкретного тренувального завдання) збільшення швидкості або величини зусиль, темпу або амплітуди рухів, або кількох компонентів одночасно. Спрямований переважно на розвиток спеціальної витривалості.

Метод інтервальної стандартизованої вправи- характеризується незмінністю усіх його компонентів від початку до кінця виконання конкретного тренувального завдання. Може застосовуватись для розвитку всіх фізичних якостей.

Метод інтервальної варіативної вправи- характеризується хвилеподібною зміною величини тренувального впливу у процесі виконання відповідного тренувального завдання. При цьому варіативність тренувального впливу може досягатись, як ритмічною зміною тривалості (обсягу) або інтенсивності робочих фаз, так і зміною тривалості інтервалів відпочинку. Використовується практично для розвитку всіх фізичних якостей.

Метод колової вправи- характерною особливістю якого є почергове виконання комплексу із 6-10 вправ, тренувальний вплив яких спрямований на розвиток конкретної рухової якості чи певних функціональних систем організму. Рівень тренувального навантаження визначається окремо для кожного учня чи групи учнів які мають однаковий рівень підготовленості.

Метод ігрової вправи- характерною ознакою якого є сюжетна організація рухової діяльності. Загальне навантаження в тренувальних завданнях, що виконується методом ігрової вправи, регулюється тривалістю, змінами у правилах, розміром майданчика, величиною додаткових обтяжень. Але точно спланувати індивідуальне навантаження та об’єктивно його врахувати при застосуванні методу ігрової вправи, практично неможливо.

Метод змагальної вправи- характеризується співставленням рухових можливостей в умовах упорядкованої боротьби за першість чи якомога вищий результат.

Виконання тренувальних завдань у баскетболі методом змагальної вправи пов’язане з дуже високими вимогами до фізичних і психічних можливостей дитини, викликає глибокі зміни в діяльності функціональних систем організму. Це у найбільшій мірі стимулює адаптаційні процеси, забезпечує розвиток здатності до реалізації у змаганнях потенційних можливостей людини.

Методика розвитку фізичної якості повинна передбачати по можливості точні вказівки, щодо виконання у певній послідовності системи основних операцій, які сприяють позитивному вирішенню поставленої задачі.

Принципова схема побудови алгоритму методики розвитку фізичних якостей повинна включати ряд операцій (М.М.Линець, 1997) (рис.2.6.)

Рис. 2.6. Схема побудови алгоритму методики розвитку фізичних якостей (за М.М.Линець, 1997)

Прекрасний засіб різнобічного фізичного розвитку та естетичного виховання у дівчат –студенток є ритмічна гімнастика (Кряж Д.Н., Вєтошкіна Є.В., Боровська Н.О., 1987). Поширенню і популяризації цього виду гімнастики

сприяли роботи Т.С.Лисицької, В.В Матова та інших. Під час занять ритмічною гімнастикою засвоюються виразні рухи, формується уявлення про прекрасне у русі, здатність переживати це почуття при виконанні вправ. Розширюються рухові можливості жінки, а її переживання збагачуються позитивними емоціями, роблять життя емоційно насиченим. Струнка фігура, правильна постава, енергійна хода, пластичні рухи – це навіть не повний перелік якостей, що виховуються ритмічною гімнастикою, яка робить жінку гарною (Кряж Д.Н., Вєтошкіна Е.В., Боровська Н.О., 1987).

Для підвищення мотивації дівчат до фізичної культури нами модифікована оздоровча програма “Са-Фі-Дансе” та опрацьовані комплекти вправ з футбольними м’ячами (Додаток В).

Програма “Са-Фі-Дансе”(Дубогай О.Д.)дає можливість значно підвищенню мотивації до фізичного виховання у дівчат старшого віку. Дана програма передбачає оволодіння наступними розділами: розділ “Ігроритміка”, розділ “Ігрогімнастика”, Ігротанці, розділі “Танцювально-ритмічна гімнастика”, розділ “Ігропластика”, розділ “Ігровий самомасаж”, розділ “Музично-рухливі ігри”, розділ “Креативна гімнастика”. Зміст кожного розділу подано у додатку Б.

Отже, основним наповненням ритмічної гімнастики є загальнорозвивальні вправи для всіх частин тіла. Махові і кругові рухи руками, ногами, нахили і повороти тулуба, голови, присідання та випади, вправи в різних положеннях: упорах, сидячи та лежачи. Ці вправи сполучаються з різновидами ходьби, стрибків, бігу, танцювальними вправами. Використовуються також вправи художньої гімнастики, хореографії, найпростіші елементи акробатики та інші засоби (Лисицька Т.С., 1988). Цілісність і динамічність цих вправ при органічному зв'язку з музикою створюють своєрідну техніку вправ, які сприймаються підвищенню мотивації до фізичної культури у дівчат.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.