Процент за кредит і фактори, що його визначають

Процент за кредит – це плата яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими грошовими коштами або матеріальними цінностями.

Процент є ціною кредиту, що виступає оплатою його споживчої вартості, як здатності задовольнити тимчасові потреби суб’єктів ринку.

Формування процентної ставки залежить від таких чинників:

- рівня облікової ставки НБУ;

- терміну надання позики;

- особливостей забезпечення кредиту;

- платоспроможності позичальника;

- темпу інфляції;

- перспектив зміни ринкової конюктури.

Величина динаміки процента за кредит визначається нормою процента (процентною ставкою).

Норма позичкового процента – визначається як виражене в процентах відношення суми коштів сплачених за користування кредитом до величини кредиту:

N – норма процента (плата за кредит); D – річний дохід на позичковий капітал; К – сума капіталу, наданого6 в кредит.

Процентні ставки бувають: - постійні (фіксовані) , які не змінюються протягом усього періоду кредитування; - змінні (плаваючі) , які змінюються в процесі кредитування. Щоб запобігти втратам банки, особливо в період інфляції користуються змінними процентними ставками, періодично їх переглядаючи.

Залежно від способу нарахування процентного доходу за наданим кредитом норма позичкового процента може розраховуватися за формулою простих або складних процентів:

Прості проценти – передбачають нарахування процента доходу тільки на основі суми початково виданого кредиту, що залишається незмінним протягом усього періоду кредитування. Сума простого процента в процесі нарощування визначається за формулою:

, де I - сума процента за період в цілому; P –

первісна вартість грошових засобів; n – кількість періодів, за якими відбувається кожна процентна виплата; і – процентна ставка у вигляді десяткового дробу.

1) Майбутня вартість вкладу за простими процентами визначається:

З даної формули виводиться розрахунок первісної вартості

вкладу за простими процентами:

Складні проценти передбачають нарахування процентного доходу не лише на основну суму кредиту, але і на нараховані за попередній період процента придбані до основної суми боргу.

2) Майбутня вартість вкладу за складними процентами визначається за формулою:

З даної формули виводиться розрахунок первісної вартості вкладу за складними відсотками

3) Відсотковий платіж за користування кредитом банку може здійснюватись у:

1) помісячному режимі: , де - плата за користування коштами у помісячному режимі; - сума наданої позики; - термін користування грошима у місяцях; 12 – кількість місяців у році.

2) поденному режимі: , де - плата за користування коштами у поденному режимі; - сума наданої позики; - термін користування грошима у днях; 365 – кількість днів у році.

4) Реальна майбутня вартість вкладу з урахуванням індексу інфляції визначається за формулою:

, де - реальна майбутня вартість вкладу.

Середня норма прибутку є максимальною межею норми приросту. Мінімальна межа норми процента, повинна покривати витрати кредитора, пов’язані з цією операцією і приносити йому хоча б мінімальний дохід.

Залежно від співвідношення норми процента темпами інфляції в країні розрізняють номінальну та реальну процентну ставку.

Номінальна процентна ставка – це поточна ринкова норма процента, що визначає плату позичальника за користування кредитом.

Реальна процента ставка – це такий рівень номінальної процентної ставки, який скоригований на темпи інфляційного знецінення грошей.

Усі фактори, що визначають величину процента за кредит поділяються на:

- макроекономічні;

- мікроекономічні.

До макроекономічних належать:

1. Співвідношення між попитом і пропозицією на кредити, що визначаються фазами економічного циклу та рівнем ділової активності в країні. Тобто, чим більший попит на кредит, тим вища процентна ставка, і навпаки.

2. Темпи інфляції в країні є фактором, що визначає необхідність підтримання реальних ставок процента на позитивному рівні з метою забезпечення належного рівня дохідності кредитних операцій. Прискорення темпів інфляції викликає підвищення процентної ставки, що слугує захистом від знецінення позичкового капіталу.

3. Ступінь державного регулювання процентних ставок – це

фактор, що визначає вплив держави в особі центрального банку на формування вартості кредиту. Даний вплив може здійснюватися як економічними заходами через зміну облікової ставки так і адміністративними – через нормативне регулювання рівня процентної ставки.

4. Розмір бюджетного дефіциту є фактором що впливає на

динаміку процентної ставки виходячи із попиту держави на

позичені кошти.

Мікроекономічні фактори включають:

1. Сума кредиту, що впливає на процентну ставку виходячи із ризику можливих втрат кредитора у наслідок неплатоспроможності позичальника, тобто відсоткова ставка з великих позик повинна бути нижчою, ніж по дрібним;

2. Строк кредиту, рівень процентної ставки знаходиться у прямій залежності від строка кредиту: чим довший термін, тим вища процентна ставка, оскільки підвищується ризик від неповернення кредиту та знецінення запозичених коштів у зв’язку з інфляцією;

3. Витрати кредитора які визначаються особливостями формування коштів для передачі у тимчасове користування (депозитний процент, затрати на оформлення і контроль за використанням позиками). Чим вищою є ціна залучених і запозичених коштів, тим вищою буде процентна ставка;

4. Забезпечення кредиту яке можу передбачити заставу різних видів рухомого і нерухомого майна. Чим вище ліквідність майнових цінностей, що є забезпеченням кредиту, тим нижчою буде процентна ставка;

5. Цілі кредиту, що визначають ризикованість передачі вартості в тимчасове користування на певні виробничі або споживчі потреби;

6. Репутація і надійність позичальника є фактором, що впливає на проценту ставку виходячи із того наскільки стабільним є фінансовий стан позичальника, які перспективи його розвитку та репутація серед ділових партнерів;

7. Рівень дохідності для кредитора альтернативних можливостей вкладення коштів – це фактор, що визначає привабливість для власників грошових коштів тих чи інших

напрямів їхнього розміщення.

Поиск по сайту: