Вивчаючи дану тему, необхідно зрозуміти, що кредит єоднією з форм економічних відносин, необхідність якого зумовлена об’єктивними потребами суспільства.
Конкретною економічною основою, на якій з’являються і розвиваються кредитні відносини, виступає кругооборот капіталу. Кругооборот капіталу безперервний, але при цьому не виключаються коливання, приливи і відпливи грошових коштів, коливання потреб у ресурсах і джерелах їх покриття.
На базі нерівномірності кругообороту й обороту капіталу виникають відносини, які усувають невідповідність між часом виробництва і часом обігу, вирішують відносне протиріччя між тимчасовим накопиченням коштів та необхідністю їх використання в народному господарстві. Таким відношенням і є кредит, який став невід’ємним атрибутом товарного виробництва.
В умовах ринкової економіки кредит набуває загального характеру. Необхідність кредиту тісно пов’язана з особливостями кругообороту індивідуальних капіталів. Ще більшою мірою кредит необхідний для становлення нових підприємств малого та середнього бізнесу, впровадження нової техніки та технологій.
Отже, необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його умовою є наявність вільних коштів у суб’єктів економічних відносин та наявність поточних або майбутніх доходів у позичальників.
Для формування кредитних відносин потрібен ряд передумов: достатній рівень розвитку товарного виробництва, гарантії повернення кредиту, юридична самостійність та дієздатність суб’єктів кредитних відносин, висока ефективність господарювання економічних агентів, існування довіри між ними та ін.
Необхідно усвідомити, що кредит – це одна з найскладніших економічних категорій, яка за своєю сутністю являє економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності.
Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб’єктів кредитних відносин.
Кредит – специфічний вид економічних відносин, який ґрунтується на мобілізації і нагромадженні тимчасово вільних коштів і формуванні з них позикового капіталу.
Суб’єктами кредиту виступають:
– – кредитор – сторона, що передає вартість у грошовій формі чи натуральній формі іншому суб’єкту ринку на засадах поверненості, строковості, платності.
– – позичальник – сторона, що одержує позику.
Об’єкти кредиту– грошові чи матеріальні цінності, щодо яких укладається кредитна угода.
Основними принципами кредитування є:
– – цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб’єкти, які виявили намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані кошти та кредитор повинен погоджуватись її кредитувати;
– – строковість (терміновість) надання коштів кредитором позичальникові передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальникові на чітко визначений термін, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини;
– – поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі означає, що позичальник мусить повернути весь обсяг одержаної в позичку цінності;
– – забезпеченість позички полягає в тому, що кредитор при наданні позички мусить вжити додаткових заходів щодо гарантування повернення позички у визначені строки;
– – платність користування позиченими коштами полягає в тому, що позичальник повертає кредиторові не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента.
Слід звернути увагу на еволюцію кредиту, а саме на притаманні відмінні форми та елементи кредитних відносин на різних етапах розвитку суспільного виробництва.
Розгляд функцій кредиту доцільно розпочати з розгляду з визначення поняття «функції кредиту». Важливим є виділення функцій кредиту та визначення їх сутності.
Функція – це специфічний прояв суті кредиту, що відображає лише окремі її ознаки, які відрізняють кредит від інших економічних категорій.
Слід мати на увазі, що думки з питання функцій кредиту серед економістів дуже розходяться, тому доцільно використовувати декілька літературних джерел з теорії кредиту, щоб ознайомитися з різними поглядами на дане питання.
Серед дослідників кредиту найменше розходжень спостерігається щодо перерозподільної функції – за допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення: з одного боку, здійснюється нагромадження грошових капіталів за рахунок збережень економічних агентів, а з іншого – їх розміщення серед інших агентів ринку.
Друга функція пов’язана з забезпеченням потреб обороту в платіжних засобах. Вона немає однозначного тлумачення в літературі. Одні автори називають її просто емісійною (антиципаційною) – на основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжних засобів; методами кредитної експансії (розширення кредиту) і кредитної рестрикції (звуження кредиту) регулюється кількість грошей в обігу (Б.С. Івасів); другі – функцією утворення в обороті купівельної спроможності (А.С. Гальчинський); треті – функцією заміщення справжніх грошей в обороті кредитними операціями (О.І. Лаврушин).
Окремі дослідники визначають контрольну функцію – у процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів надання кредиту з боку суб’єктів кредитної угоди; при цьому банк здійснює як попередній, так і поточний контроль за діяльністю позичальника. Деякі дослідники пропонують розширити назву даної функції до контрольно-стимулювальної.
А.С. Гальчинський сформулював ще одну функцію кредиту – функція капіталізації вільних грошових доходів. Вона полягає у трансформації завдяки кредиту грошових нагромаджень та заощаджень юридичних і фізичних осіб у вартість, що дає дохід, тобто в позиковий капітал. Така трансформація забезпечується через зворотній рух та платність кредиту.
Під час вивчення даної теми студенти повинні зрозуміти, що кредит як економічне явище являє собою процес, що характеризується певним рухом елементів його структури. Рух кредиту має свою визначеність у часі та в просторі, має свої специфічні закономірності.
Рух цінності як об’єкта кредиту проявляється в переміщенні її від одного суб’єкта кредиту до іншого, в переміщенні по стадіях кругообороту капіталу, між регіонами (країнами), між галузями та сферами економіки.
Виділяють наступні етапи відтворювального руху кредиту, хоча дане виділення має дещо умовний характер, оскільки всі ці стадії між собою нерозривно зв’язані:
d. d. формування вільної цінності як джерела надання позичок;
e. e. розміщення вільної цінності як джерела надання позичок;
f. f. використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове розпорядження;
g. g. вивільнення використаних позичальником коштів з його обороту або формування в нього доходів, достатніх для повернення позички;
h. h. повернення позичальником вартості кредитору та сплата процентів.
Рух у п’ять стадій здійснює лише кредит, що бере участь у формуванні капіталу позичальника. Якщо ж кредит не бере участі у формуванні капіталу позичальника, а використовується ним лише як гроші, то 3 та 4 етап випадають і рух його здійснюється значно швидше.
Об’єктивний характер руху кредиту як економічної категорії , наявність його самостійної внутрішньої сутності визначають певні закономірності його руху.
Основними закономірностями руху є:
– – на мікроекономічному рівні: зворотність руху цінності, що передана в позичку, тимчасовість перебування позиченої цінності в обороті позичальника, яка визначається тривалістю одного кругообороту його капіталу, збереження позиченої цінності в процесі руху і повернення її до кредитора в повному обсязі, залежність маси наданої позички від наявних обсягів вільних коштів;
– – на макроекономічному рівні: кількісні параметри розвитку кредиту (за динамікою зростання кредитних вкладень) повинні бути адекватними динаміці обсягів ВВП, загальні суми кредитних вкладень і позичених ресурсів у макромасштабах завжди балансуються, зворотність і платність кредиту робить його найбільш адекватним ринковим умовам інструментом фінансування зростання капіталу в реальному секторі економіки, міжгалузевий рух кредиту із галузей і секторів економіки з низькою рентабельністю у високорентабельні галузі, види виробництва.
Вивчаючи взаємозв’язок кредиту з іншими економічними категоріями, доцільно звернути увагу на його зв’язок з грошима та фінансами. Кредит пов’язаний з іншими економічними категоріями: фінанси; виробництво; товар; товарообмін; гроші; позиковий процент; позиковий капітал.
На завершення вивчення теми слід розібратися у проблемах розвитку кредитних відносин в Україні, використовуючи матеріали лекцій, підручників, а також звертаючись до періодичних та спеціальних наукових видань.